ПРОЧИТАЙТЕ І ПОДУМАЙТЕ…

0

ЦІНУЙМО ТЕ, ЩО Є
Якось одна жінка, зустрівшись у кафе зі своїм однокласником, сумно перелічувала те, чого в неї немає: зарплати гарної немає, автомобіля «крутого» немає, друзів справжніх немає, дачі біля моря немає, молодості немає і надії немає, щоб все це мати…
Однокласник терпляче слухав подругу шкільних років, а потім благодушно сказав:
Звичайно, у тебе багато чого немає… І можна цей список продовжити: невиліковної хвороби немає, мільйонних боргів немає, відповідальності за хворого родича чи близької людини без пам’яті, котрих треба доглядати, – немає, інвалідності в тебе немає, аварійних ситуацій на дорозі немає, пограбувань немає, навіть – COVID-у, слава Богу, немає! І якщо ми зараз запишемо, чого в тебе немає, то настрій твій відразу поліпшиться! А надія, про яку ти кажеш, що навіть її немає, відразу з’явиться. Надія на те, що сказаного мною не тільки немає, але й взагалі хай не буде!
Після недовгої паузи, коли жінка «переварювала» почуте, вона раптом посміхнулась:
А й справді! Дякую за слушні слова!
А однокласник радів, дивлячись на неї, тому що вона враз якось помолодшала.
… Так, у нас багато чого немає і не потрібно. А все інше можна заробити, поліпшити, отримати в подарунок або просто обійтися. Нічого страшного! Головне – бути живими й здоровими. І щоби близькі були живими й здоровими, і нічого поганого не було. І це вже добре!

БЕРЕЖІТЬ БАТЬКІВ!
Після смерті батька син-бізнесмен вирішив відправити матір в Будинок для людей похилого віку. Відвідував її, правда, не дуже часто, тому що багато працював і дружина теж була при ділі. Та одного разу йому зателефонувала медсестра і сказала:
Ваша матуся в дуже тяжкому стані. Будь ласка, якомога швидше приїжджайте!
Син полишив усі справи і негайно приїхав. Коли він зайшов до кімнати, то побачив, що його мама була вже при смерті. Вона лежала на ліжку і дивилась з любов’ю і жалем на сина. Він запитав:
Мамочко, що я можу зробити для тебе? Що ти хочеш?
Старенька тихо-тихо відповіла:
Установи, будь ласка, кондиціонер, тому що влітку тут нестерпно душно і спекотно. А ще постав холодильник, бо я часто засинала голодною через те, що продукти ніде було зберігати і вони псувалися.
Син дуже здивувався, почувши такі прохання матері, розуміючи, що недовго їй залишилось жити, але запитав:
Мамо, але ж раніше ти мені про це ніколи не говорила!
Так ти ж завжди поспішав. Усе добре, мій дорогий! Я змогла впоратися зі спекою, голодом і болем, тому що життя мене так загартувало. Але коли твої діти відправлять тебе сюди, то тобі буде важко…

ПОМІЧАЙТЕ
ЖИТТЯ ЩОДЕНЬ!
Помічайте життя щодень. Коли ідете вулицею, помічайте, як співають пташки, як промені сонця пробиваються крізь крони дерев, помічайте, як холодить морозець і пощіпує за щоки, помічайте всіх людей, які теж ідуть і… нічого не помічають.
Подивіться їм у вічі, посміхніться і, можливо, вони спочатку помітять вас, а потім усе навкруги.
Помічаючи життя, ми живемо. Помічаючи людей, ми допомагаємо жити їм.

Тетяна ЯСИНЕЦЬКА

Додати коментар