ЖОВТНЕВІ ІМЕНИННИКИ

0

Впевнена, що коли назву імена цих людей, то особливо педагоги Макарівщини – ті, кому за 40+, – обов’язково усміхнуться і згадають як спілкувались, радились, сперечались по-доброму, а головне – невтомно і творчо працювали на освітянській ниві, щедро засіваючи її мудрим і вічним зерном знань.
Обом судилось жити й працювати в нашому, донедавна Макарівському районі – спочатку вчителями, а згодом очолювати районний відділ освіти. Це Віктор Іванович Заїка (родом з Вишгородського району) і Володимир Федорович Хіміч (з Житомирщини). По молодості різнились тим, що Віктор Іванович – чорнявий, а Володимир Федорович – світлорусий. Наразі обоє – сивочолі, пенсіонери, але молоді душею і багаті на дітей, онуків, на роки, яким, дай Бог, ще не зупинити ліку!


Обоє цими днями відзначали свої Дні народження: Володимир Федорович – 14 жовтня, Віктор Іванович – 15-го. Нині пандемія порушила традицію святкувати у дружньому колі, тож кожен з них був «на своїй території» і лише мобільний зв’язок став доступним для привітань, що додали святкового настрою, тому друзі не сумували!
Доля звели їх, коли Віктор Іванович був заввідділом освіти, а Володимир Федорович – інспектором та вчителем фізики у школі села Наливайківка. Згодом працював у Копилівській середній школі директором. І коли Віктора Івановича перевели на посаду заступника завідуючого відділом управління народної освіти виконкому Київської обласної Ради народних депутатів, він рекомендував на своє місце Володимира Федоровича Хіміча – людину чесну, толкову і з чудовими організаторськими здібностями. Починаючи з жовтня 1985-го сім років його праці на цій посаді – це доказ того, що керівництво районною освітою було в надійних руках. Багато питань з розвитку шкільництва вирішував Володимир Федорович: будувались школи й дошкільні заклади, проводилась реорганізація восьми неповно середніх шкіл у середні і стало їх двадцять в районі.
Після перебудовних процесів місцевої влади був підприємцем, заступником директора Червонослобідського спиртзаводу. А з кінця 1996 року працював заступником, першим заступником та головою Макарівської районної ради ІУ скликання аж до кінця каденції. Пізніше займався партійною роботою «Народної партії», а зараз – на заслуженому відпочинку.
Найкраще сказав про свого друга «Заслужений працівник народної освіти України Віктор Іванович Заїка з нагоди Дня його народження у своєму вірші-вітанні:
Мій друже! Народився ти у день святковий,
Коли в зеніті й позолоті осінь бродить –
Під знаком Терезів, а Пресвята Покрова
Благословить захисників свого народу.
Тому й життя твоє, як світ, – багатогранне,
А в нім дзеркалить мудрість,
доброта й завзяття.
Тобі учительство від серця Богом дане,
Тут твій розкрився в повноті
талант багатий.
Здолав усі щаблі на освітянській ниві:
Очолив школу, педагогів у районі,
Не стерлась пам’ять в них,
як у стрімкім пориві
Ти школи будував, і про твій труд безсонний!
Повагу заслужив по праву у громади –
Відкрив шлях для нових форм господарювання;
З твоєї легкої руки районна Рада,
Розвинула місцеве самоврядування.
Я в цих скупих словах не зміг все передати,
Чим ще ти жив?-
Доповнять друзі і родина…
Нехай життя твоє іде, як справжнє свято,
Бо в ньому ти – бувала і свята людина!
А що ж можна сказати про самого автора цих рядків? Про те буде розповідь у наступному номері «Макарівських вістей».
Тетяна ЯСИНЕЦЬКА
На фото: вгорі – мить перед особистим прийомом громадян; внизу – на зустрічі з паралімпійською чемпіонкою Оленою Юрковською, долею якої опікувався свого часу. Вона стала однією з найбільш успішних представниць зимових видів спорту в історії Паралімпійських ігор, багаторазовою чемпіонкою змагань. За спортивні і життєві досягнення нагороджена званням «Герой України», орденом Золота Зірка.

Додати коментар