Цікавий світ навколо нас: МАТЕМАТИКА І ПРИРОДА

0

Що пов’язує їх між собою? Квіти, дерева, різноманітні рослини – все це є окрасою людського життя, наповнює його оптимізмом, надихає на творчість. А математика? «Суха наука» – скажуть ті, кому вона не під силу. Але від таких слів математика аж ніяк не страждає, ну не винна вона, що хтось її не розуміє! А розуміти варто, бо вона присутня в житті кожної людини.

Наприклад, вся краса природи, зокрема рослинного світу, має математичну основу! Виявляється, що розташування лусочок у шишках хвойних дерев, насінин в соняшнику, колючок на поверхні кактусів і багато інших рослинних форм описуються чіткою математичною формулою, яка математикам і людям мистецтва добре відома як «золотий перетин» (переріз), або «Божественна пропорція» (формула гармонії і краси).
Як правило, золотий перетин у рослинах дотримується дуже строго. Наприклад, листя на деревах таких як в’яз, бук, падуб, модрина розміщені згідно з базовим математичним рядом Фібоначчі, в якому кожне число є сумою двох попередніх: 0, 1,1,2,3,5,8,13,21,34,55,89,144… і так далі. Тобто – 1+1=2, 2+3=5…, 55+89=144. Можна продовжувати додавати безкінечно!
Таку послідовність чисел відкрив математик Середньовіччя Леонардо Пізанський, більше відомий як Фібоначчі.
Отож, листя на гілці дерева розташоване відповідно до цієї послідовності і чим вище дерево, то листя більше. Дивлячись на дерева, не перестаєш дивуватися цій програмній листяній мозаїці, яка так розташовує листя,що на всіх ярусах воно отримує можливу кількість світла!
А придивіться до квітів – ви й тут побачите послідовність Фібоначчі: маргаритки майже завжди мають 34, 55 або 89 пелюсток. А насіння соняшника розташоване у два ряди спіралей – один за годинниковою стрілкою, інший – у протилежному напрямку і кількість насінин у спіралі – 34 і 55, 55 і 89 або 89 і 144! Цей закон діє навіть у просторах Космосу, де галактики є у тій же самій послідовності чисел, тільки значно більших.
От вам і зв’язок природи з математикою!
Тетяна ЯСИНЕЦЬКА

Додати коментар