ПІСЕННИЙ СВІТ «ВЕРБИЧЕНЬКИ»

0

«Українська пісня – це бездонна душа українського народу» (Олександр Довженко)

Українська народна пісня, як і весь фольклор, якнайкраще відкриває світобачення і традиції етносу. Народна пісня, як те дзеркало, відображає найістотніші риси певної нації. Войовничі народи Півночі, наприклад, вікінги, найчастіше співали про воїнську доблесть, честь, відвагу, перемогу в битві. У народів-хліборобів більшість пісень пов’язані з роботою на землі, врожаєм, природними явищами, що могли вплинути на результати їхньої праці. Взагалі, народні пісні – це ніби велика загальна душа цілого народу, бо в них співається про те, чим він живе у певний історичний період.
Пісні кожного народу мають і спільні риси, і відмінності, залежно від того, які події траплялися з ним. Мабуть, немає такого куточка на всій землі, де б не співали люди про народження та смерть, любов та зраду, побут та працю, рідну землю, військову славу та ганьбу. Тож усі значні події життя українців супроводжувала пісня. Вона допомагала у важкій праці, втамовувала душевний біль та веселила серце. Пісні співали і йдучи на війну, і зізнаючись у коханні, їх присвячували найдорожчим людям. Народні пісні пройшли крізь віки й досі вражають нас своєю неповторною красою та мудрістю, дивовижним світом людського життя й почуттів. Вони ніби поєднують нас із предками, нашою історією і допомагають краще зрозуміти самих себе.
З пісень ми можемо дізнатися, що було важливим у житті людей, якими вони були, які риси цінували, чого прагнули та через що страждали. Так, в українських народних піснях ми відчуваємо щирість, чистоту, духовну красу, доброзичливість. У них розкривається цілий дивовижний світ людського життя та почуттів, це вияв власної душі, це те спільне, що об’єднує кожного з нас, як спільна мова. Пісня не вмирає, гуртує, об’єднує, проймає жагучим почуттям духовності.
Перший спів, який ми чуємо – це колискова, яку нам співає мама або бабуся, і в ній бринить материнське тепло, любов та ласка. Потім, коли ми дорослішаємо, у наш світ входять пісеньки улюблених казкових героїв, персонажів дитячих мультиків. Ми самі співаємо дитячі пісні – у школі, у літньому таборі. Це – пісні єднання зі світом, пісні дружби. На зміну їм приходять мелодії юності, нічні романтичні балади першого кохання. У народну пісню вкладено душу всіх, хто співав її протягом багатьох років. І кожен, хто співає її знову, додає до неї частку своєї власної душі.
На жаль, зараз не всі мами співають своїм дітям колискові, тому що це «стало не модним». Більшість сучасних матусь, хіба що спроможні ввімкнути відеозаписи української колискової, щоб приспати дитину. А шкода, адже мамина колискова сповнена любові, тепла, ніжності, які адресовані саме її дитині, найдорожчій у світі.
Можливо, зараз серед молоді не дуже модно слухати народну пісню, але ми знаємо, що музичний стиль фольк, де поєднуються надбання сучасної музики і традиції народних співів, зараз дуже популярний у світі. Згадаймо тільки скільки шанувальників з’явилося у гурту Go-A, які брали участь цього року у Євробаченні, де вперше співали українською мовою. Народна пісня «Шум» стала популярною не тільки серед української молоді, а й далеко за межами нашої країни.
Українська пісня, як і мова, є своєрідним генетичним кодом нашої нації. Вона розвиває кращі народні традиції, створює позитивну атмосферу, дарує незабутні хвилини спілкування зі світом мистецтва, вносить в буденне життя мажорний настрій. Саме українська народна пісня згуртувала учасників вокального аматорського колективу «Вербиченька». На велике релігійне свято Яблучного Спаса, 19 серпня 2015 року створився наш колектив, який успішно працює шість років на базі Фасівського сільського клубу. У його складі 15 учасників (з них 11 жінок та 4 чоловіки).
За час свого творчого життя колектив зробив понад сто публічних виступів. «Вербиченька» дарувала свої пісні односельцям та жителям сіл Макарівського району: Пашківки, Грузького, Людвинівки, Колонщини, Червоної Слободи. Неодноразово колектив виступав на сцені Макарівського районного Будинку культури, у місті Києві та на обласних, всеукраїнських і міжнародних фестивалях, у містах Переяслав-Хмельницький, Коростень, Ірпінь. Буча; а також в Національному музеї народної архітектури та побуту України в Пирогово м. Києва.
Репертуар нашого колективу досить різноманітний. До його складу входять українські народні та жартівливі пісні, пісні сучасних композиторів, новорічні колядки й щедрівки, купальсько–петрівчанські та ліричні пісні, а також духовні піснеспіви. Загалом майже сто різноманітних творів.
Щотижневі репетиції «Вербиченьки» дають можливість учасникам не тільки демонструвати свої вокальні та музичні задатки, але й сприяють розвитку їх здібностей, талантів, вихованню інтересу і любові до української народної пісні, поновленню й шліфуванню репертуару, відпрацюванню рухів та народних танців.
«Вербиченька» перебуває у постійному пошуку інноваційних ідей щодо проведення культурно-мистецьких заходів, форм дозвіллєвої діяльності. Це сприяє формуванню естетичних смаків членів колективу та формує естетичну культуру поведінки в суспільстві.
У колективі зібралися справжні знавці і любителі української народної пісні, люди різних професій, кожен з них – це унікальна особистість. За шість років ми так здружилися, що не тільки разом співаємо, але й допомагаємо колективом вирішувати різні організаційні питання, домашні, побутові справи, проводимо культурне дозвілля.
«Вербиченька» найбільше прихильна до українських народних, побутових, ліричних та жартівливих пісень. У репертуарі колективу є музичні доробки, які стали вже популярними та улюбленими для наших шанувальників, зокрема українські народні пісні: «Ой, побреду, побреду», «На весіллі була», «Стукалка – грюкалка», «Ой, дубе мій, дубе», «Ой, у полі озеречко», «Ой, у полі стоїть верба», «Ой, мамцю моя», «Чорнявая, то моя», «Як за лісом за ліском» , «Ой, дощ, іде дощ – в долині калюжа», «Козак весілля справляє», «Мені милий ізмінив», «Свекруха», «Чіпця згубила» та ряд інших. Колектив постійно оновлює і вдосконалює свій репертуар.
Завдячуючи вокальній харизмі, «Вербиченька» бере участь у конкурсах, фестивалях, родинних святах та інших культурно-мистецьких заходах, що проводяться як у нашому селі та районі, так і за їх межами.
За сумлінну творчу діяльність колектив неодноразово отримував різні нагороди. У «Вербиченьки» їх біля трьох десятків. Серед них «Дипломи», «Грамоти», «Подяки», медалі, Кубки, тощо.
Тільки у 2021 році ми взяли участь у шістьох дистанційних онлайн фестивалях-конкурсах і отримали шість «Дипломів» для колективу від організаторів фестивалів-конкурсів та 30 «Дипломів» і медалей кожному учаснику «Вербиченьки», а також три Кубки й три «Подяки» керівнику колективу, також три «Дипломи лауреатів І-ї премії». В тому числі від таких організаторів фестивалів-конкурсів як Національний конкурс «Благодійна Україна – 2020» (м. Київ); Всеукраїнський дистанційний фестиваль «Зірка над вертепом» (Хмельницька область, відділ культури та туризму Чемеровецької селищної ради); Міжнародний конкурс-фестиваль мистецтв «Літнє рандеву в Одесі» (м. Одеса); Міжнародний багатожанровий фестиваль-конкурс «Зірки лагідної країни» (Республіка Болгарія); Інтернаціональний арт-фестиваль «SUMMER COLORS» (м. Одеса); Інтернаціональний фестиваль-конкурс «Golden Star» (Польське товариство в Україні), за участь в якому, отримали найвищу нагороду – Гран-Прі.
Відпрацьований алгоритм послідовних дій на репетиціях колективу разом з музичним керівником Валентином Шаменком, дав позитивний результат щодо реалізації поставленої мети. Ефективні нестандартні форми діяльності та методи робити з колективом об’єднали його учасників у родину споріднених вокальних душ.
У 2017 році колектив створив свій короткометражний фільм, який розмістили у Всесвітній мережі Інтернет (YouTube – Аматорський вокальний колектив «Вербиченька» село Фасова). Періодично творчі доробки «Вербиченьки» висвітлюються на сторінках Facebook (Надія Бабенко), YouTube (ВЕРБИЧЕНЬКА с. Фасова), у районній газеті «Макарівські вісті» та Всеукраїнській газеті «Культура і життя». З 2020 року доробки «Вербиченьки» періодично демонструють на телеканалах «UA Перший» та «Культура» у програмі «Країна пісень». У 2021 році про роботу нашого колективу сповіщала місцева телекомпанія АВІС.
Вокальний колектив «Вербиченька» за шість років своєї творчої діяльності створив власну матеріально-технічну базу. Ми маємо окрему кімнату для занять у Фасівському сільському клубі, в якій зробили власними силами капітальний ремонт, там зберігаються музичні інструменти колективу та комплекти сценічних костюмів. Одна із стін кімнати увінчена нашими нагородами.
«Вербиченька» знаходить підтримку та розуміння у місцевої влади, яка допомагає у вирішенні питань, пов’язаних з творчою діяльністю. Особливо щиро вдячні за моральну та матеріальну підтримку нашому основному спонсору-підприємцю Лідії Василівні Расюк, котра неодноразова виділяла кошти на пальне для виїздів на різні заходи, допомагала будівельними матеріалами для ремонту репетиційної кімнати в клубі.
Особлива подяка доброчинцям – Герою України, ексгенеральному директору ТОВ «Агро Холдингу-МС» Юрію Карасику та директору ТОВ «Агрофірма «Київська» Ярославу Білоусу. Це завдяки їм колектив має сценічні костюми та взуття. Щира вдячність експрацівникам Макарівської райдержадміністрації Ірині Багінській, Ліні Факторович, екссільському голові Івану Оніщенку та підприємцю Анатолію Литвину, які впродовж шести років підтримували наш колектив і намагалися допомогти у вирішенні організаційних питань.
Наразі вокальний колектив української пісні «Вербиченька» продовжує творити свою пісенну історію, пишучи її нові сторінки. І стає зрозумілим, що українська пісня для нас – це творче життя. Яскраве й насичене життя, наповнене морем приємних подій та моментів.
Ми все більше переконуємося, що українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу. Минають віки, змінюється покоління, а народна пісня залишається, через усі поневіряння проносить вона свій дар, свою нев’янучу молодість.
Українські народні пісні – це глибока криниця, яка щедро дає нам знання про наш народ, його героїчну і, водночас трагічну історію; через віки проносить пам’ять про загиблих героїв, вчить нас бути справжніми патріотами Батьківщини. Хай же ніколи не міліє ця чудесна криниця, даруючи все новим і новим поколінням красиві, чарівні, ніжні українські пісні.

Надія БАБЕНКО,
професор культурології,
кандидат педагогічних наук,
керівник колективу «Вербиченька», с. Фасова

Додати коментар