Духовне мандрування: ЧУДОВА ПЕРЕМОГА

0

Співчувати чужому горю, бути терпимому до недоліків характеру іншої людини, проявляти готовність жертвувати не лише матеріальними благами, але й життям заради порятунку ближніх та й сотні інших святих світлих рис людського характеру – все це грані одного й того ж дорогоцінного філігранної обробки діаманта, ім’я котрому – Божа любов. І коли вона проявляється в житті, то глибоко вражає наші душі. Їй не підвладні роки й відстані, вік і статус. Ось що писав давньогрецький письменник Плутарх про перемогу любові над помстою і ненавистю.
Коли Лікург, цар Спарти почав запроваджувати корисні й необхідні реформи, багато хто із заможних людей зненавиділи його. І одного разу, перестрівши Лікурга на площі, вони обступили його, голосно лаючи, почали штовхати, а потім закидати камінням. Лікург кинувся бігти до храму і розлючений натовп погнався за ним. Цар уже був біля входу, але оглянувся і в цей момент один (з не найкращою репутацією!) молодий чоловік на ймення Олександр вибив йому палицею око…
Цар зі скривавленим обличчям мужньо став перед натовпом, який враз завмер: усіх охопив страх і сором. Миттєво всі вирішили віддати Олександра на царський суд і вже покірно супроводили Лікурга до палацу.
Без жодного слова докору цар завів молодика додому і повелів йому допомагати в лікуванні. Олександр мовчки робив усе, що йому наказували. Весь час перебуваючи поряд з Лікургом, він осягав великодушність його душі, скромність, людяність, милосердя. І незабаром цей молодик із нахабного і непутящого перетворився у скромного й порядного.
Мораль: любов не відповідає злом на зло, але перемагає зло добром.
Тетяна РОМАНОВА

Додати коментар