ЯК БРИТАНЦІ НАВЧИЛИ УКРАЇНЦІВ РОБИТИ РИБНІ КОНСЕРВИ

0

Кожного літа батьки привозили мене до бабусь у село відпочивати й допомагати їм по господарству. Я багато чого навчилася тоді: готувати їжу на примусі, а потім і на керогазі (такі прилади можна побачити, напевно, тільки в музеї старожитностей!), вишивати, збирати в лісі гриби і цілющі трави, доглядати за грядками і курчатами, рубати сухі гілки, топити піч…
Але найулюбленішою справою була для мене риболовля! Я могла годинами сидіти з вудкою в руках на березі річки і ні разечку не поверталась додому без риби. Бабуся Юхимія і прабаба Степанида тільки руками розводили, дивуючись. А потім, хитруючи, говорили: хто наловив, той і чистить! Звичайно, я тоді в душі вже жалкувала, що дала волю своєму рибацькому азарту – хотілося ж і на вулиці погуляти! Але слухняно бралася до роботи і незабаром з кухні тягнуло апетитними запахами смаженої рибки…
Мої двоюрідні братики й сестрички та всі сусідські хлопчаки дуже мені заздрили (як потім виявилось), бо я завжди виловлювала риби більше від усіх, навіть від дядька Валентина. Напевне це тому, що я любила і сам процес, і страви з риби. Отож і прізвисько дали мені по-родинному «Рибачка Соня».
Та з роками все рідше щастило посидіти з вудочкою біля річки, а згодом і приїздити в село вже не було до кого. Але любов до риби не зникла! Йдучи на базар, я насамперед планували придбати хоч трохи рибки. А якщо не вписувалась у графік його роботи, то забігала в магазин, у рибний відділ купити якоїсь підходящої консерви, кажучи продавчиням: «Так хочу риби – крик душі!». Вони завжди посміхались, розуміючи мої почуття.
Отож не так давно, зайшовши до «АТБ», побачила новий вид продукції – консерву «Лосось по-британськи з овочевим гарніром». Як на стрічці з безкозирки напис – «Морской пролив». За звичкою подивилась, хто виробник. Цитую дослівно: ТОВ «Сентрал фіш», вул. Хоменка, 19, м. Черкаси, індекс 18008 Україна. Далі йшла інформація про те, що цей продукт виготовлений на замовлення ТОВ «Максфут плюс», що знаходиться в м. Дніпро, є персональний контрольний номер, адреса і т.п.
Заінтригована, я купила ту баночку консерви і вирішила до звареної молодої картоплі додати і її. Коли відкрила, бачу: лежить зверху квасолька, з цибулькою і морквою, але, виклавши консерву на тарілку, ахнула! Під квасолею лежав плавник і ніякого лосося не було! Швидко зателефонувала подрузі, котра ще закуповувала продукти, щоб цю консерву не брала. Подруга оптимістично зауважила, що зі мною завжди якісь пригоди трапляються: то гвіздок у хлібині, то вода у пляшці замість шампанського… А вона вже купила того лосося і сподівається, що все буде гаразд та ще й запросила до себе на обід.
Я й пішла. Не стільки обідати, скільки побачити, яка ж у неї консерва у баночці? Повірте, я не сміялась, не зловтішалась, а просто сказала: «Як же треба ненавидіти людей, чи бути такому голодному, щоб зробити це кулінарне чудо!». Помовчали, подруга зітхнула: «Що ти хочеш? Лосось по-британськи? Отож ті британці винуваті! Це ж вони дали такий рецепт!». А мені так захотілось взяти цю консерву і пригостити нею і виробників, і тих, хто її замовив. Як ви думаєте, шановні читачі, рецепт був би інший?
Тетяна ЯСИНЕЦЬКА

Додати коментар