Тетяна НЕЧАЙ: «РЕЙТИНГ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЗНО НЕ Є ПОКАЗНИКОМ СИСТЕМИ РОБОТИ ЗАКЛАДУ, А ЛИШЕ ОДНИМ З КРИТЕРІЇ ЙОГО ОЦІНЮВАННЯ»

0

Минулого номера на шпальтах «М. в.» було опубліковано рейтинг шкіл Київщини. Найкращий показник серед шкіл району у Макарівської гімназії – 78 місце. Але поруч з цим звертаємо увагу на те, що Славутицький ліцей у трійці лідерів тримається вже третій рік поспіль. Приємно зазначити, що директором цього освітнього закладу є випускниця Макарівської СШ № 1 Тетяна НЕЧАЙ.

І саме у неї першої ми вирішили дізнатися про ставлення педагогів до рейтингу шкіл на основі результатів ЗНО. Думку досвідченого педагога про рейтинг та інші освітні проблеми читайте у нашому матеріалі.

– Тетяно Олександрівно, яку школу Ви закінчували?

– Середню освіту отримала на той момент в єдиній Макарівській середній школі (нині Макарівський ліцей – В.Г.)

– Як Ви вчилися в школі? Які улюбленні предмети були? Коли Ви для себе вирішили, що далі будете педагогом?

– Вчилася я на «відмінно». Улюбленими предметами в школі були російська мова та література, англійська мова. У дитинстві грала лише в школу. Дідусь зробив дошку (була як справжня); мама купила зошит формату А-3 (пам’ятаю, що називався «Книга бухгалтерського обліку») – це мій класний журнал; ляльки – мої учні, і я – вчителька. Мабуть, саме ці роки визначили моє подальше професійне життя. Навчання у школі лише переконало у правильності обраного
шляху.

– Кого зі своїх вчителів Ви пам’ятаєте?

– Пам’ятаю абсолютно всіх! Кожен з них залишив приємні спогади у моїй пам’яті. Найчастіше і найбільше згадую Надію Семенівну Садковську. Її любов до мови та літератури сприяла тому, що я обрала для навчання відділення російської мови та літератури. Згадую її тембр голосу, її ласкавий, душевний погляд, індивідуальний підхід до кожного учня.

– У якому закладі Ви здобували вищу освіту?

– Я закінчила факультет російської філології Переяслав-Хмельницького педагогічного інституту імені О.М. Горького (нині це Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди – В.Г.). Згодом отримала другу вищу освіту у Чернігівському інституті економіки.

– Маючи за плечима майже 30-річний педагогічний стаж, чи не жалкуєте про обрану професію?

– Коли б знову довелося обирати професію, я б нічого не змінила у своєму житті.

– Як складався Ваш шлях до посади директора ліцію?

– Я пройшла звичайний шлях – від рядового вчителя до директора ліцею.

– Скільки років Ви обіймаєте цю посаду?

– Майже 18 років.

– Яка кількість вчителів у Вашому ліцеї та скільки навчаєтья учнів?

– Славутицький ліцей – це дружна родина: 28 високопрофесійних педагогів, 266 обдарованих учнів та активна батьківська громада, які об’єднані однією ідеєю: робити все, що можеш, там, де знаходишся, використовуючи все, що маєш.

– Чи вдається поєднувати директорську й педагогічну діяльність?

– Хоч і нелегко, але все ж вдається. Викладаю факультатив «Російська мова» за авторською програмою.

– Розкажіть про роботу директора з власного досвіду. Чи важко бути керівником навчального закладу?

– Розповісти на шпальтах газети не зможу – не вистачить місця. Сьогодні директор школи – це лідер, управлінець, організатор, менеджер, господар, вчитель, бухгалтер, психолог, конфліктолог, економіст, лікар, дизайнер, виконроб, … директор – це, як кажуть в народі, «і кравець, і жнець, і на дуді ігрець». Але, насамперед, директор – це людина. Сьогодні директор не може бути консерватором. Директор – це агент змін у реформуванні освітньої системи.

Для себе склала «Азбуку директора»: в роботі спиратися на людей, нести відповідальність, розуміти та поважати колектив, бути вимогливим, у першу чергу, – до себе, бути прикладом для учнів та педагогів, бути сучасним, креативним, щирим, відкритим до переконань інших, вболівати за справу, дати академічну свободу вчителю, можливість кожному стати самим собою.

Кожне робоче питання вимагає свого підходу: іноді треба посміхнутися, когось підбадьорити, самій зробити. Мої принципи: керувати – це робити успішними інших. Якщо любиш свою роботу, отримуєш позитивні емоції від спілкування з дітьми, педагогами – не може бути важко.

– У сучасній освіті багато уваги приділяється виявленню обдарованості учнів і її розвитку. Як до цього ставляться педагоги у Вашому ліцеї, якими принципами керуються в роботі?

– Ми працюємо на засадах партнерства – спілкування, взаємодії та співпраці між учителем, учнем і батьками, які об’єднані спільними цілями, прагненнями, є зацікавленими, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат.

У нашому закладі кожен педагог переконаний, що учень – це унікальна й неповторна індивідуальність. Наше завдання – формувати цілісну всебічно розвинену особистість, яка здатна критично мислити, має розвинуті комунікаційні навички, вміє навчатися, вільно застосовувати новітні технології, працювати в команді, здатна до співпраці та розвитку. Головне в стилі роботи ліцею – це системне та органічне поєднання навчальної та науково-дослідницької діяльності. Тільки спільна діяльність педагогів, учнів, батьків наближає нас до реалізації задуманого. Наш колектив має все необхідне для цього: досвід, ідеї, технології, віру в себе, працелюбність, професіоналізм.

– За результатами ЗНО Ваш ліцей – другий у Київській області. Як треба організувати роботу педагогічних кадрів, щоб удавалося досягти такого рівня? І чи існує потреба у вдосконаленні системи підвищення кваліфікації вчителів?

– Робота педагогічного колективу організована за принципом «ми всі робимо одну справу». Лише той колектив може досягти успіху, в якому кожен розуміє своє призначення та відповідальність за виконання справи. олектив, де панує підтримка, людяність, мудрість, своя філософія навчання та роботи, обов’язково буде успішним. Директор не може існувати сам по собі. Потрібна єдина команда, яка вірить директору, і в яку вірить директор.

У нашому закладі склалася саме така команда однодумців. Потреба у вдосконаленні має бути завжди. Педагог – це людина, яка повинна завжди підвищувати свій професійний рівень, якщо вона хоче бути цікавою для учнів, мати авторитет, реалізувати свої плани.

– Як Ви ставитеся до складання рейтингу шкіл області за результатами ЗНО? Можливо варто було б обрати інші критерії? Що саме дасть змогу показати реальний рівень навчального закладу, на Вашу думку?

– Позитивне. Рейтинг за результатами ЗНО не є показником системи роботи закладу, а лише одним з критеріїв його оцінювання.

– Чи підтримує Ваш заклад професійні зв’язки з Макарівщиною?

– З Макарівщиною професійних зв’язків не підтримую. Хоча не одноразово запрошувала до співпраці. Лише учні та вчителі консультуються з Макарівським районним музеєм при підготовці робіт учнями – членами Малої академії наук України.

Макарівщина – це моя Батьківщина, тут живуть і працюють мої найдорожчі люди – мама, дочка, внучка. А це – головний зв’’язок.

– Ваші побажання всім працівникам освіти напередодні професійного свята…

– Бажаю, щоб доля постійно збагачувала найкращими здобутками, додавала впевненості у майбутньому, робила життя цікавим, насиченим та комфортним. Невичерпних творчих сил, натхнення, здоров’я, людської шани! Хай щастить на всіх перехрестях долі!

– Дякую за спілкування!

– Дякую і Вам.

P.S. Після розмови з Тетяною Олександрівною та ознайомлення з роботою Славутицького ліцею у редакції виникло питання до керівництва Макарівського ліцею: а чому Тетяни Нечай немає на дошці «Почесні випускники»? Невже вона не заслуговує бути там представленою?

Спілкувався Віталій ГЕДЗ.

Додати коментар