2009 р. на футбольній карті Макарівщини у Пашківці з’явився ФК «Юність». Ініціатором його створення була група місцевих спортсменів. У 2013 р. клуб, на жаль, розвалився. Але у 2018 р. його було відновлено. На сьогодні генератором ідей в команді є Андрій КРАВЧУК. Команда ще немає титулів, але з впевненістю можна сказати, що до перемог клуб йде широкими кроками. Ми все ніяк не могли знайти часу для спілкування з Андрієм Кравчуком. І от, потрапивши 11 серпня на відкриття реконструйованого стадіону, все ж встигли поставити йому кілька питань.
– Андрію, звідки Ви родом?
– Народився в Пашківці у 1990 році.
– У скільки років почали грати у футбол?
– На районному рівні розпочав грати в 17 років. Дитячий футбол розпочався дуже рано, тому що всі рідні по лінії батька любили футбол.
– Ви вчилися у футбольній секції? Хто був Вашим першим тренером?
– Футбольної секції не було, батьки побоялись віддати у футбольний інтернат. Хоча можливість була. Брав приклад з великих футболістів та з рідних братів.
– За які команди Ви грали?
– На великому полі грав і в даний час граю за команду свого села ФК «Юність». Чотири роки захищав кольори футбольного клубу «Макарів».
– Чи рахуєте Ви свої забиті голи?
– Забиті голи рахую тільки під час чемпіонату. Далі рахувати немає сенсу, так як граю в своє задоволення.
– Який матч найбільше запам’ятали, а який хочеться забути і не згадувати?
– Всі матчі, в яких були перемоги, запам’ятались. А погані… я навіть не думаю про них!
– Як Ви вважаєте – команди Макарівщини виграли чи програли від створення об’єднаного чемпіонату?
– Я думаю, що нічого хорошого від об’єднаного чемпіонату немає, оскільки це районний чемпіонат, який проводиться в одному районі, а не в кількох, у кожній федерації районного типу свої правила, і від цього виникають проблеми під час матчів.
– Ваше ставлення до того, що головою районної федерації є гравець однієї з команд? Чи не впливає це на результат ігор з цією командою?
– Я не проти того, що він грає за одну із команд, і це не впливає на результат матчів тієї команди.
– Чому зараз Ви саме зупинилися на команді з Пашківки, чому не Макарів?
– Пашківка – це моє рідне село, я створив команду молодих і талановитих хлопців й під час гри з ними отримую задоволення від футболу. Та і грати на вищому рівні за якусь другу команду вже не той вік.
– А тепер поговоримо трішки про стадіон у Пашківці. Чия була ідея провести ремонт сільської арени?
– Ідея по реконструкції була моя, так як я все життя тренувався і грав на цьому полі, мені просто набридло, що воно криве, без того трав’яного покриву що треба, і в мене з`явилась можливість це зробити.
– Які роботи проводилися на стадіоні?
– Для початку прийняли ворота, потім була зорана земля, далі підвезли трохи землі. Потім працював грейдер, підрівняно фрезою, і засіяно газонними травами. Коли поле стало вже більш менш схоже на стадіон, поставили ворота і доробили зрошувальну систему.
– Хто працював на ремонтних роботах?
– Ворота мені допомогали знімати гравці моєї команди. Роботи по землі робив сам особисто, грейдера і посів газонних трав наймали.
– Такі роботи вимагають фінансових вкладень. Хто виступив спонсором цієї реконструкції? Назвіть тих підприємців, хто Вам допомагав.
– Зараз нічого безкоштовного не буває… Спонсором була аграрна компанія «Агрофірма «Київська», частиною грошей допомогли приватні підприємці. Ну і особисті кошти.
– Чи була підтримка з боку Пашківської сільської ради?
– З боку Пашківськоі сільської ради була і є підтримка.
– А як щодо ідеї реконструкції поставився Олександр Бабич, депутат районної ради?
– Олександр Бабич був одним із приватних спонсорів, поставився до цього з великим позитивом. Він знайшов спонсорів для придбання спортивних костюмів на всю команду.
– З якими складнощами Ви зіштовхнулися при реконструкції?
– Ніяких складнощів не було. Я знав, що я хотів і що це в моїх силах, і це реально.
– Чи є у Вас план стосовно догляду за стадіоном?
– План простий: стадіон коситься раз у тиждень і поливається за потреби.
– Чи можете Ви назвати цифру, у яку обійшлася реконструкція стадіону?
– Приблизна цифра. Близько 150 000 грн.
– Як показав перший матч, на новому стадіоні замало трибун для вболівальників. А попереду гра проти лідера чемпіонату «Будівельника», я думаю яблуку не буде де впасти. Як будете вирішувати питання з трибунами?
– Це була тільки перша гра на цьому полі, трибуна буде, але на це потрібен час.
– Зараз стадіон вражає своєю красою, але відразу впадає в око відсутність роздягалень. Чи плануєте якось вирішувати цю проблему?
– Зробити все і відразу не виходить, так як на це потрібні кошти. Роздягальні також з часом з’являться у структурі цього поля.
– Ви майже за рік у Пашківці створили бойовий колектив. Кілька порад тим, хто у своїх селах хоче мати подібні команди.
– Для початку потрібна людина, якій подобається цим займатись, а далі вже її творчість: як вона бачить свою команду в своїй голові, така команда і вийде.
– Ваші побажання нашим читачам напередодні Дня Незалежності.
– Любіть ті місця, в яких ви родились і проживаєте, створюйте, будуйте, підтримуйте порядок, хто ж крім вас це зробить в рідному для вас краю!
– Дякую за спілкування.
– Дякую за запитання.
Спілкувався Віталій ГЕДЗ.