Мала честь знати його

0

Нинішньому поколінню молоді навряд чи відомо, що «дідусь», як називали Вацлава Казимировича Янковського, десять років свого життя віддав роботі з дітьми, коли працював директором позашкільного закладу Макарівському районному Будинку піонерів (нині Макарівський районний Центр творчості дітей та юнацтва імені Данила Туптала).

На той час в Будинку піонерів вирувало життя: школярі поспішали після уроків та у вихідні на заняття в гуртках. А їх було чимало: авіамодельний, фотогурток і гурток радіолюбителів, дитяча кіностудія, туристично-краєзнавчий, юних слідопитів, хореографічний, школа старших піонервожатих (нині – це педагоги-організатори дитячих колективів у школах).

Але, напевно, найулюбленішим для юнаків і дівчат був гурток мотоциклістів. Тоді Будинок піонерів мав свій мотоцикл з коляскою, на якому і навчались їздити гуртківці. Вони навіть отримували права на керування такою технікою! А юні радіолюбителі виходили на зв’язок з усіма такими ж прихильниками цієї справи в усіх куточках Землі, адже при Будинку піонерів працювала радіостанція, діти вивчали азбуку Морзе…

Не одне покоління виплекав Вацлав Казимирович Янковський і дав путівку в життя, зорієнтував на обрання професії. З його благословення, можна сказати так, багато хто стали педагогами, операторами, водіями, танцюристами, пілотами – та всіх і не перелічити! У квітні 1972 року Вацлав Казимирович передав мені, як кажуть «з рук в руки», директорську посаду і мені залишилось тільки продовжувати почату ним справу – трудового і естетичного виховання дітей та молоді, вписувати в літопис позашкільного закладу нові сторінки успіхів і досягнень нових поколінь гуртківців.

Марія ДАНИЛЕНКО,
директор Макарівського районного Будинку піонерів 1972-1993 років.

Додати коментар