ЦІКАВІ ФАКТИ З ІСТОРІЇ МАКАРОВА

0

Макарів – це населений пункт з багатою історією. Проте сьогодні ще багато сторінок минулого для нас з вами pалишаються невідомими. А про якісь факти з життя Макарова ми навіть і не здогадувалися. Ось, для прикладу, не багато хто назве одну з найстаріших будівель у Макарові і заклад, який має одну з найдовших історій в селищі. 

І саме про це сьогодні наша розповідь.

Щодо першого, то однією з найстаріших будівель у сучасному Макарові, за документами, є будівля хлібозаводу. Вона була введена в експлуатацію у 1902 р. Перше її призначення – пивоварний завод № 36, власником якого був Ф. Ніц – у нього працювало 2 робітників. Річне виробництво становило 9000 руб.

1h

2h

Якою була доля пивоварного заводу у період з 1913 до 1930-х рр., – документів відшукати не вдалося. А тому сказати, чи
працював він у той час, – не можемо.

Достовірно відомо, що у 1936 р. завод був переобладнаний на пекарню. Завідував нею пекар А. Грінберг. Він сам вручну місив тісто і випікав хліб у саморобних кустарних печах, що опалювались торфом та дровами. Це був формовий хліб з обойного борошна. А сама пекарня стала в майбутньому базою для Макарівського хлібозаводу.

У 1941 р. територія пекарні була одним з місць для фотографування німецьких вояків, про що свідчить знімок з фондів
Макарівського районного історико-краєзнавчого музею.

3h
Після вигнання нацистів з Макарова,17 лютого 1944 р. на базі пекарні було введено в експлуатацію Макарівський райхарчокомбінат.

У 1948 р. комбінат переданий з підпорядкування районної ради до Київського облвиконкому. Директором підприємства був О. Пустовойтов, який працював на даній посаді з 1944 р. по 1958 р. Під його керівництвом у 1951–1952 рр. замінені старі саморобні печі на двокарусельні печі, які працювали на вугіллі.

На території райхарчокомбінату комбінату знаходились такі цехи: консервно-переробний, ковбасний, кондитерський та хлібобулочний, які виробляли хлібобулочні вироби, пряники, цукерки, ковбасу, різноманітну плодово-ягідну консервацію.
Під керівництвом директорів О. Зюгана та І. Кравця протягом 1968–1970 рр. карусельні печі було демонтовано і на їхньому місці установили дві печі ФТЛ-2-66.

З 1974 р. по 1978 р. підприємство очолював І.С. Савчук. За його керівництва 24 лютого 1978 р. райхарчокомбінат було передано до Київського об’єднання хлібопекарної промисловості і наказом № 235 перейменовано в Макарівський хлібозавод.

Разом з І.С. Савчуком головним інженером працював О.І. Сліпко. У зв’язку з рішенням Політбюро ЦК КПРС, райхарчокомбінат місцевої промисловості Київського облхарчопрому був переданий Київському об’єднанню хлібопекарної промисловості, тож всі цехи – ковбасний, ситроцех, млин, консервний, які не входили до об’єднання, були ліквідовані і залишився тільки хлібобулочний цех.

У кінці 1978 р. завод з вугільного опалення було переведено на пічне, а з парового опалення – на водяне. У той період проявили свої таланти і здібності В.Я. Хоменко, технік-технолог В.М. Дзюба, майстри-пекарі Т.А. Мельникова, Г.В. Єгорченко, Л.В. Сизова, слюсар 5-го розряду В.К. Герасименко, механік В.Т. Піскунов.

З грудня 1979 р. підприємство очолював директор А.О. Подоляк. За ці роки технічно переоснащено райхарчокомбінат в хлібозавод, періодично замінялося старе обладнання на нове, збудовано приміщення експедиції та склад готової продукції, виробничу лабораторію, побутові приміщення, механічну майстерню, вантажно-розвантажувальну рампу на 4 місця. Всі роботи виконувались господарським способом.

У 1980 р. було збудовано і запущено в роботу склад приймання та безтарного зберігання борошна. Адже до цього часу воно доставлялось на хлібозавод в мішках автомашинами або кіньми, розвантажувалось вручну, зберігалось у складських приміщеннях.

У 1980–1981 рр. була проведена реконструкція тістомісильного відділення та побудовано нову 60-тонну вагову для зважування автоборошновозів.

Після Чорнобильської аварії у 1986 р. кількість населення Макарова збільшилась за рахунок переїзду людей із зони ЧАЕС, тож виникла необхідність у збільшенні виробництва хліба. Під керівництвом генерального директора Київського виробничого об’єднання хлібопекарської промисловості П.М. Пархоменка та головного інженера М.О. Ігнатенко в 1987 р. розпочалось будівництво нового приміщення хлібобулочного цеху, де було змонтовано дві механізовані лінії з виносними валами з печами ФТЛ-2, і яке закінчилось у 1993 р. Проведено реконструкцію котлів з установкою 2-х котлів ВНТІСТУ-5 тож виробнича потужність склала 30 тонн хлібобулочних виробів на добу.

Щодо того, який заклад є одним з найстаріших, то це – Макарівський районний Будинок культури. У Державному архіві Київської області нещодавно було віднайдено документ, у якому йдеться про утворення в  Макарові «Селянського будинку». Документ датується серпнем 1921 р.

1rbk
Оскільки до 1923 р. Макарів був волосним центром, то повна назва закладу була «волосний Селянський будинок» (ВСБ).
З перетворенням волості на район назва закладу також змінюється і він стає районним (РСБ). У 1930-х рр. РСБ був перейменований у районний Будинок культури (РБК) і з того часу свою назву не змінював.

Майбутній Будинок культури відкрився в приміщенні, де до 1921 р. розміщувалося товариство «Просвіта». Уже в 1923 р. в одному із звітів про роботу РСБ зазначалося, що не може такий заклад знаходитися у старому й тісному приміщенні, тож розпочинається будівництво нової будівлі для РСБ. Як виглядав цей будинок і де він знаходився, – відомостей не знайдено.

Але якщо судити з факту в біографії Германа Черешньова, що він, повернувшись після Другої світової війни відновив роботу старого РБК, то можна зробити висновок, що на фото 1947 р. з фондів Макарівського районного історико-краєзнавчого музею відображено перший Макарівський РБК.

2rbk
У 1950-х рр. РБК переїжджає до нової будівлі. Зображень цього будинку збереглося досить багато, адже у 1960-х–1970-х рр. всі урочистості в Макарові проходили саме поблизу РБК.

3rbk
У 1980-х рр. було розпочато будівництво нової будівлі для Макарівського РБК. І саме в ній зараз і знаходиться один з найстаріших закладів Макарова, який цього року святкуватиме своє 97-річчя.

Віталій ГЕДЗ.

Додати коментар