ВІЧНА СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ Івану Васильовичу КАРУНУ

0

Замолоду здається, що життю немає кінця. На жаль, приходить час, коли доводиться підбивати підсумок пройденого шляху.

Після закінчення Київського державного університету імені Тараса Шевченка (нині – КНУ імені Т. Шевченка) прийшов працювати в редакцію районної газети (на той час вона мала назву «Ленінська зоря») Іван Васильович Карун. З перших його публікацій стало зрозуміло, що колектив поповнив талановитий журналіст. Становлення молодого газетяра відбувалося під патронатом досвідчених фахівців і з-під пера Івана Васильовича виходили репортажі з місць подій, статті на актуальні теми. А ще він володів почуттям гумору, тож його дотепні сатиричні доробки також знаходили чільне місце на сторінках районки.

Мав Іван Васильович у своєму журналістському блокноті художні твори, які увійшли до збірки його віршів. Один із них навіть став гімном Макарівського району.

І.В. Карун пройшов школу зростання від кореспондента до редактора. Очоливши колектив, він довів, що є не лише талановитим журналістом, а й вмілим організатором творчого колективу, чудовим наставником.

Майже сорок років Іван Васильович віддав журналістиці. І всі, хто працював поряд з ним, товаришував, чи спілкувався по роботі, сьогодні в сороковини поминання згадують Івана Васильовича зі словами поваги й добрих споминів.

Важко усвідомлювати, що з-під пера талановитого журналіста, яким був І.В. Карун, більше не вийдуть художні твори. Та ті, що залишив по собі він, тепер є свідченням таланту й люблячого серця до людей.

Нехай буде йому земля пухом і вічне Царство на небесах. Вічною нехай буде пам’ять про нього!

Колишні колеги – працівники редакції.

Додати коментар