Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

Євген Букет

БЛАГОУСТРІЙ ВЛАСНИМИ РУКАМИ

2 лютого в с. Северинівка з’явилася перша автобусна зупинка! Залишаючись три роки без бюджетних коштів, у Северинівці Копилівською сільською радою не робиться нічого. Жителі давно взяли ініціативу в свої руки, розвиваючи Северинівку власними силами.

ВШАНУВАЛИ «КІБОРГА»

Уже традицією для мешканців Пашківки стало вшановувати 21 січня свого «кіборга» Руслана ПРИСЯЖНЮКА. У цей день у Пашківській школі зібралися вчителі та учні, місцеві мешканці.

НА СЛУЖБІ БОГУ І УКРАЇНІ

У Михайлівському Золотоверхому монастирі 5 грудня презентували книгу «Капелани. На службі Богу і Україні». Це нове видання Українського інституту національної пам’яті, яке демонструє читачу жертовну роботу військових священників на фронті російсько-української війни.

ІСТОРИЧНИЙ ДЕНЬ В ГРУЖЧАНСЬКІЙ ШКОЛІ

30 листопада в с. Грузькому за ініціативи кампанії «Пам’ять Нації», Макарівського районного історико-краєзнавчого музею й за сприяння головного редактора газети «Культура і життя» Євгена Букета та педагогічного колективу Гружчанського НВО «ЗОШ І–ІІІ ст. – дитячий садок» (директор – Людмила Корбут) відбулося вручення рідним та близьким символічних копій листів остарбайтерів з фондів Державного архіву Київської області.

У БРУСИЛОВІ ВІДБУЛАСЯ КНИЖКОВА ТОЛОКА

Пройшла вона 18 жовтня у вигляді літературно-мистецького фестивалю, завдання якого – популяризація українських книжок. Організатори заходу – місцева влада і письменник та краєзнавець Володимир Святненко. На фестиваль запросили відомих письменників, краєзнавців, журналістів.

ЗУСТРІЧ У ШКОЛІ

21 жовтня в гості до учнів та вчителів Гружчанської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів завітав випускник школи, краєзнавець, головний редактор газети «Культура і життя» Євген БУКЕТ. «На цій зустрічі ми дізналися багато чого цікавого та нового, – поділилася враженнями в соцмережі Фейсбук учениця школи Світлана Пікуза, – дізналися багато цікавих історичних даних.

МАКАРІВ у XVI–XVIII ст.

4 жовтня ми відзначаємо День Макарова. А тому напередодні свята хотілося б нашим читачам нагадати про багату на події історію містечка від першої згадки і до кінця XVIII ст.

У ВІЛЬНОМУ ДЕНЬ СЕЛА!

Це стало традиційним святом, яке щороку проходить 22 травня на свято Миколая. Цьогоріч святкування Дня села було перенесено на 1 червня і співпало з Міжнародним днем захисту дітей. Поєднуючи ці два важливі свята, організаторам вдалося гармонійно підійти до святкування, адже заходи у с. Вільному розпочалися ще о 14.00.

ГРУЗЬКЕ

На початку ХХ ст. в с. Грузьке налічувалося159 дворів, в яких мешкало 2 449 осіб (1 233 чоловіків та 1 216 жінок). Село належало О. Бетулинській, хоча господарство безпосередньо в с. Грузьке вів Г. Мольський. Основним заняттям місцевих мешканців було хліборобство.

ІСТОРІЯ КОЗИЧАНКИ (ПРОДОВЖЕННЯ)

Початок. У 1932–1933 рр. Козичанка, як і інші села Макарівщини, пережила Голодомор. Ф.В. Гоницький згадує: «Коли ми робили артіль, то думали, що для себе робимо. А нас обдурили. Усе в 33-му забрали. То для кого ж ми працювали?».

ІСТОРІЯ КОЗИЧАНКИ

На початку ХХ ст. у с. Козичанка налічувалося 111 дворів, де мешкало 1319 осіб (629 чоловіків та 690 жінок). Село належало Казимиру та Антону Гавриловичам Кржижановським. Основне заняття місцевих мешканців – хліборобство.

ВШАНУВАЛИ ІВАНА МАЗЕПУ

22 березня в Забуянській ЗОШ І–ІІІ ст. говорили про боротьбу українців за свою незалежну соборну державу. Захід відбувся за сприяння кампанії «Пам’ять Нації» та був присвячений 380-річчю від дня народження гетьмана Івана Мазепи.

ВОДОЛАЗ ІЗ ВІЛЬНОГО

В історії міст і сіл України ще багато ненаписаних сторінок. Наприкінці минулого року завдяки ентузіазму та наполегливій праці краєзнавців Євгена Букета, Віталія і Лесі Коцурів з’явилася ще одна краєзнавча розвідка з історії Макарівщини.

НЕПРОСТИЙ РОМАН НЕПРОСТОГО АВТОРА

Газета «Київська правда», а за нею «Культура і життя» 17 квітня 1978 р. надрукували статтю «Шлях до прозріння», підписану Володимиром Покотилом, третину якої присвячено «оббріхуванню» поета-дисидента, журналіста і правозахисника Юрія Литвина. Відомо, що публікації такого змісту в радянській офіційній пресі з’являлися за вказівками КДБ. За місяць-два після цього до Литвина навідався її автор Покотило і передав

Попередні публікації ››