RSS Feed
За точку відліку існування села Осикове історики вважають першу письмову згадку про населений пункт на картах Шуберта від 1868 року. У ті часи село називалось хутір Осиповия і проживали у ньому німецькі колоністи. Пізніше їх не раз переселяли, тому зараз автентичний слід і хазяйська рука німців помітні лише у плануванні села – широченні вулиці, зроблені на перспективу
Наприкінці 1920-х років у с. Забуяння на Макарівщині відбулися події, які назавжди увійшли в історію української національно-визвольної боротьби. Дізнався я про них зі статті-спомину, що була опублікована в одній із діаспорних газет («Український вісник», №10, 18 червня 1944 р.).
Минулого тижня до Макарова завітав відомий філателіст Олександр Канівець з міжобласною історичною поштовою естафетою «250 років Коліївщині». На Макарівщину він завітав на 71-й день безперервної подорожі шляхами Коліївщини. Відвідав Макарів, Бишів і рідне село останнього полковника повстання надвірних козаків – Грузьке. «М.в.» вдалось поспілкуватись з паном Олександром та порозпитувати про історичну експедицію.
Царина літочислення – одна з найбільш «темних» сфер історичного пошуку, будь-які орієнтири тут здебільшого є лише приблизними. Перша згадка топоніму в документі може бути віддаленою від реальної дати заснування поселення на кілька десятиріч, зрештою, її може взагалі не виявитися. Часто відправні дати вводяться на основі легенд чи переказів і зрештою, шляхом багаторазових відзначень, стають елементом суспільної свідомості.
Комусь може здаватися, що Макарівщина жодним чином не пов’язана з ім’ям видатного українського письменника і художника Тараса Шевченка. Рішуче заперечую таке твердження.
10 липня виповнилося 76 років, як гітлерівці у ході німецько-радянської війни увійшли до Макарова. Довгий час про перебування окупантів у нашому містечку краєзнавці нічого не писали.
У Веприку на Фастівщині 18 травня з нагоди Дня музеїв і 135-ї річниці з Дня народження видатного українського композитора, громадського і церковного діяча Кирила Стеценка (1882–1922 рр.) відбулася VII обласна науково-практична стеценкознавча конференція. Були заслухані доповіді науковців і краєзнавців з Києва, Фастова, Боярки, Білої Церкви, що стосувалися життя і творчості Кирила Стеценка.
5 квітня 2017 р. на 97-му році життя пішла від нас Лідія Андріївна Сиченко (Міщенко). Для мешканців Макарівщини вона була відома, насамперед, як дружина відомого письменника, члена Спілки письменників України Петра Сиченка. Прощалися з Лідією Андрієвною 7 квітня в с. Ясногородка, де подружжя Сиченків провело переважну більшість років. Ми ж сьогодні згадаємо, якою людиною була Лідія
Цьогоріч у мене маленький ювілей – 15 років, відколи вийшла друком моя перша стаття у «Макарівських вістях».
13 січня 2017 р. колектив газети «Макарівські вісті» відсвяткував 85-річчя з дня виходу першого примірника районної газети у світ. У концертному залі Макарівського районного Будинку культури зібралися працівники редакції різних років, колишні редактори газети, нинішній колектив на чолі з Максимом Кравченею та жителі селища, які є постійними читачами видання.
23 грудня 2016 р. у Київському Національному університеті імені Т.Г. Шевченка відбулася звітно-виборча конференція Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України.
