RSS Feed
Початок. У 1932–1933 рр. Козичанка, як і інші села Макарівщини, пережила Голодомор. Ф.В. Гоницький згадує: «Коли ми робили артіль, то думали, що для себе робимо. А нас обдурили. Усе в 33-му забрали. То для кого ж ми працювали?».
На початку ХХ ст. у с. Козичанка налічувалося 111 дворів, де мешкало 1319 осіб (629 чоловіків та 690 жінок). Село належало Казимиру та Антону Гавриловичам Кржижановським. Основне заняття місцевих мешканців – хліборобство.
22 березня в Забуянській ЗОШ І–ІІІ ст. говорили про боротьбу українців за свою незалежну соборну державу. Захід відбувся за сприяння кампанії «Пам’ять Нації» та був присвячений 380-річчю від дня народження гетьмана Івана Мазепи.
В історії міст і сіл України ще багато ненаписаних сторінок. Наприкінці минулого року завдяки ентузіазму та наполегливій праці краєзнавців Євгена Букета, Віталія і Лесі Коцурів з’явилася ще одна краєзнавча розвідка з історії Макарівщини.
Газета «Київська правда», а за нею «Культура і життя» 17 квітня 1978 р. надрукували статтю «Шлях до прозріння», підписану Володимиром Покотилом, третину якої присвячено «оббріхуванню» поета-дисидента, журналіста і правозахисника Юрія Литвина. Відомо, що публікації такого змісту в радянській офіційній пресі з’являлися за вказівками КДБ. За місяць-два після цього до Литвина навідався її автор Покотило і передав
Уперше від Дмитра Малакова – знаного києвознавця, автора численних видань з історії столиці, які користуються шаленою популярністю в киян, я почув про намір зробити путівник для подорожуючих за маршрутом Київ – Житомир на «Макарівських історико-краєзнавчих читаннях» в листопаді 2011 року.
Серце стискається від болю через звістку про передчасну смерть Діни Свиридівни Нетреби… Вона була патріархом краєзнавства Макарівщини, уособленням цілої епохи в дослідженні краю. Саме вона повернула з небуття ім’я Данила Туптала (Димитрія Ростовського) ще наприкінці 1980-х, була організатором пам’ятних багатьом українських вечорниць, літературно-мистецьких заходів, у сценаріях яких були розповіді про відомих земляків.
За точку відліку існування села Осикове історики вважають першу письмову згадку про населений пункт на картах Шуберта від 1868 року. У ті часи село називалось хутір Осиповия і проживали у ньому німецькі колоністи. Пізніше їх не раз переселяли, тому зараз автентичний слід і хазяйська рука німців помітні лише у плануванні села – широченні вулиці, зроблені на перспективу
Наприкінці 1920-х років у с. Забуяння на Макарівщині відбулися події, які назавжди увійшли в історію української національно-визвольної боротьби. Дізнався я про них зі статті-спомину, що була опублікована в одній із діаспорних газет («Український вісник», №10, 18 червня 1944 р.).
Минулого тижня до Макарова завітав відомий філателіст Олександр Канівець з міжобласною історичною поштовою естафетою «250 років Коліївщині». На Макарівщину він завітав на 71-й день безперервної подорожі шляхами Коліївщини. Відвідав Макарів, Бишів і рідне село останнього полковника повстання надвірних козаків – Грузьке. «М.в.» вдалось поспілкуватись з паном Олександром та порозпитувати про історичну експедицію.
Царина літочислення – одна з найбільш «темних» сфер історичного пошуку, будь-які орієнтири тут здебільшого є лише приблизними. Перша згадка топоніму в документі може бути віддаленою від реальної дати заснування поселення на кілька десятиріч, зрештою, її може взагалі не виявитися. Часто відправні дати вводяться на основі легенд чи переказів і зрештою, шляхом багаторазових відзначень, стають елементом суспільної свідомості.
Комусь може здаватися, що Макарівщина жодним чином не пов’язана з ім’ям видатного українського письменника і художника Тараса Шевченка. Рішуче заперечую таке твердження.
10 липня виповнилося 76 років, як гітлерівці у ході німецько-радянської війни увійшли до Макарова. Довгий час про перебування окупантів у нашому містечку краєзнавці нічого не писали.
У Веприку на Фастівщині 18 травня з нагоди Дня музеїв і 135-ї річниці з Дня народження видатного українського композитора, громадського і церковного діяча Кирила Стеценка (1882–1922 рр.) відбулася VII обласна науково-практична стеценкознавча конференція. Були заслухані доповіді науковців і краєзнавців з Києва, Фастова, Боярки, Білої Церкви, що стосувалися життя і творчості Кирила Стеценка.
5 квітня 2017 р. на 97-му році життя пішла від нас Лідія Андріївна Сиченко (Міщенко). Для мешканців Макарівщини вона була відома, насамперед, як дружина відомого письменника, члена Спілки письменників України Петра Сиченка. Прощалися з Лідією Андрієвною 7 квітня в с. Ясногородка, де подружжя Сиченків провело переважну більшість років. Ми ж сьогодні згадаємо, якою людиною була Лідія
