Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

Віталій Гедз

УКРАЇНА У ФІНАЛІ!

15 червня збірна України віком до 20 років вперше в своїй історії зіграє у фіналі чемпіонату світу з футболу. У багатьох наших читачів може виникнути питання, як ця подія пов’язана з Макарівщиною та історією?

ВШАНУВАЛИ ОЛЕКСІЯ ПОТАПЕНКА

6 червня за ініціативи Спілки учасників бойових дій Макарівщини, кампанії «Пам’ять Нації» й Макарівського районного історико-краєзнавчого музею та за активної підтримки колективу Макарівської гімназії у цьому навчальному закладі вшановували пам’ять Олексія ПОТАПЕНКА.

ВДАЛИЙ ДЕБЮТ

Раді поділитися з вами приємною новиною про ще одну перемогу. Наша дитяча телестудія «1+2» Макарівського ЦТДЮ імені Данила Туптала займається творчою роботою, створюючи програми, документальні фільми, в яких ми розповідаємо про наше шкільне життя, життя цікавих людей та творчі здобутки нашого містечка.

КРАЙОВИЙ ПРОВІДНИК ОУН НА СХІДНИХ ЗЕМЛЯХ – «МОГИЛА»

Переважна більшість пересічних українців і досі вважає, що керівні посади в різноманітних структурах ОУН у роки Другої світової війни займали вихідці із західних областей України. Однак це не відповідає дійсності. Розвінчуючи цей міф, сьогодні наша розповідь про уродженця Макарівщини, крайового провідника ОУН на ОСУЗ (ПСУЗ) у липні – грудні 1942 р.

ІСТОРІЯ ПРОЕКТУ «НЕПРOSTІ ЛИСТИ»

У травні виповнився рік, як у Макарові було розпочато проект «НепрOSTі листи». А тому сьогодні розповідь, що собою являють ці листи, про історію фонду з листами в Державному архіві Київської області й самого проекту. 

ПЛАХТЯНЦІ ОТРИМАЛИ СИМВОЛІЧНІ КОПІЇ ЛИСТІВ

9 травня, у рамках спільного архівно-музейного проекту Державного архіву Київської області, Всеукраїнської кампанії «Пам’ять Нації» та Макарівського районного історико-краєзнавчого музею відбувся захід з вручення листів у Плахтянці.

ГРУЗЬКЕ

На початку ХХ ст. в с. Грузьке налічувалося159 дворів, в яких мешкало 2 449 осіб (1 233 чоловіків та 1 216 жінок). Село належало О. Бетулинській, хоча господарство безпосередньо в с. Грузьке вів Г. Мольський. Основним заняттям місцевих мешканців було хліборобство.

ПРОЕКТ «НЕПРOSTІ ЛИСТИ» В ДІЇ

3 травня у Липівському НВО «Загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів – дитячий садок» відбулося вручення рідним та близьким листів-муляжів остарбайтерів з Липівки, написані 75 років тому, але так і не потрапили до села. Загалом у фондах Державного архіву Київської області відшукано більше 100 листів з Липівки, які були направлені до понад 60 родин.

ПРАВОСЛАВНІ Й РИМО-КАТОЛИЦЬКІ СУПЕРЕЧКИ В МАКАРОВІ

Напередодні святкування Великодня за римо-католицьким стилем, я б хотів розповісти читачам про невідому сторінку з історії Макарова – суперечки між православними та римо-католиками в містечку. Розпочну свою історію з досить цікавого документа, який зберігається в Центральному державному історичному архіві України (м. Київ)(далі – ЦДІАК).

ІСТОРІЯ КОЗИЧАНКИ (ПРОДОВЖЕННЯ)

Початок. У 1932–1933 рр. Козичанка, як і інші села Макарівщини, пережила Голодомор. Ф.В. Гоницький згадує: «Коли ми робили артіль, то думали, що для себе робимо. А нас обдурили. Усе в 33-му забрали. То для кого ж ми працювали?».

ПРО «НЕПРOSTІ ЛИСТИ» В ЛИПІВЦІ

10 квітня на запрошення вчительського колективу Липівського НВО «ЗОШ І–ІІІ ст. – дитячий садок» та за сприяння Всеукраїнської кампанії «Пам’ять Нації» для учнівської молоді с. Липівка відбулася презентація двох книг з серії «Пам’ять Нації» та спогадів Володимира Покотила «Лицарі золотого тризуба», які побачили світ нещодавно. 

ІСТОРІЯ КОЗИЧАНКИ

На початку ХХ ст. у с. Козичанка налічувалося 111 дворів, де мешкало 1319 осіб (629 чоловіків та 690 жінок). Село належало Казимиру та Антону Гавриловичам Кржижановським. Основне заняття місцевих мешканців – хліборобство.

ІСТОРІЯ ПЛАХТЯНКИ

На початку ХХ ст. в с. Плахтянка налічувалось 65 дворів і мешкало 328 осіб (175 чоловіків та 153 жінки). Село належало А.В. Савицькому. Основне заняття місцевих мешканців – хліборобство. У Плахтянці було 1842 десятини землі (1735 десятин – поміщика, 107 десятин – селян). Вся земля у селі оброблялася за трипільною системою.

ВШАНУВАЛИ ІВАНА МАЗЕПУ

22 березня в Забуянській ЗОШ І–ІІІ ст. говорили про боротьбу українців за свою незалежну соборну державу. Захід відбувся за сприяння кампанії «Пам’ять Нації» та був присвячений 380-річчю від дня народження гетьмана Івана Мазепи.

ІСТОРІЯ КОПИЛОВА

Село Копилів має багату на події історію. Однак із-за браку часу та шпальт в газеті «Макарівські вісті» ми поставили перед собою завдання детально вивчити історію населеного пункту в період з 1900 р. до 1991 р.

Попередні публікації ››