RSS Feed
На початку 20-х рр. ХХ ст. Київщина, як і вся Україна, переходила від старої системи адміністративно-територіального устрою до нової – радянської. Стосувалися зміни і Макарівщини. У 1920 р. Макарівська і Бишівські волості входили до складу Київського повіту.
Вже двадцять восьмий рік поспіль мальовниче поліське село Козичанка перетворюється у справжню столицю мистецтв не лише Макарівщини та Київщини, але й залучає у свої магнетичні обійми митців та шанувальників муз з багатьох куточків нашої прекрасної України, а часто – й із інших країн світу.
З метою запобігання виникнення надзвичайних ситуацій та пожеж на території Макарівського району, інформуємо населення вражаючим аналізом пожеж.
У травні виповнився рік, як у Макарові було розпочато проект «НепрOSTі листи». А тому сьогодні розповідь, що собою являють ці листи, про історію фонду з листами в Державному архіві Київської області й самого проекту.
На початку ХХ ст. в с. Грузьке налічувалося159 дворів, в яких мешкало 2 449 осіб (1 233 чоловіків та 1 216 жінок). Село належало О. Бетулинській, хоча господарство безпосередньо в с. Грузьке вів Г. Мольський. Основним заняттям місцевих мешканців було хліборобство.
Початок. У 1932–1933 рр. Козичанка, як і інші села Макарівщини, пережила Голодомор. Ф.В. Гоницький згадує: «Коли ми робили артіль, то думали, що для себе робимо. А нас обдурили. Усе в 33-му забрали. То для кого ж ми працювали?».
На початку ХХ ст. у с. Козичанка налічувалося 111 дворів, де мешкало 1319 осіб (629 чоловіків та 690 жінок). Село належало Казимиру та Антону Гавриловичам Кржижановським. Основне заняття місцевих мешканців – хліборобство.
Уперше від Дмитра Малакова – знаного києвознавця, автора численних видань з історії столиці, які користуються шаленою популярністю в киян, я почув про намір зробити путівник для подорожуючих за маршрутом Київ – Житомир на «Макарівських історико-краєзнавчих читаннях» в листопаді 2011 року.
Ось і добігає кінця літо. І хоч дні ще жаркі, але ночі вже рятують нас своєю прохолодою. Вдосвіта подекуди вже стелиться туман. Обдаровує нас останній літній місяць серпень своїми багатими урожаями, багатий він також і на свята. Свято, зіткане із подій і яскравих позитивних емоцій, відвідала я 19 серпня в невеличкому мальовничому селі Макарівщини – Козичанці.
До 15-річчя заснування Макарівської картинної галереї. Зустрічі з творами справжнього мистецтва залишають у наших душах непроминучі сліди захоплення, радості та подяки творцям за їх унікальний талант збагачувати своїми картинами, скульптурами, гравюрами наш внутрішній світ.
18 січня 2017 р. в Україні встановлено День пам’яті з нагоди 75-х роковин примусового вивезення населення України в Німеччину.
Одного холодного осіннього вечора я був у центрі Макарова, міркуючи над власними справами. Мої роздуми зненацька перервало запитання ледь розбірливою російською: – Ізвіньїтє мінья, пожалуйста, здес єст готел?
Нещодавно в Національній академії мистецтв України відбулася презентація альбому акварелей Заслуженого художника України, академіка геральдики, лауреата та дипломанта численних премій Анатолія Марчука. Видання приурочене 60-літтю художника та 40-річчю художньої діяльності.
Для педагогічних працівників, які співпрацюють із обласним опорним закладом освіти з проблеми «Розвитку громад в Україні на основі впровадження програми «Школа як осередок розвитку громади», 17 листопада ц.р. на базі Борівського НВО «ЗОШ І-ІІ ступенів-дитячий садок» проведено семінар-практикум «Філософія і принципи громадсько-орієнтованої освіти та громадсько-активних шкіл». В роботі семінару взяли участь слухачі з Макарівського та Обухівського районів: директори шкіл – Людмила
14 жовтня в нашому селі відбулася дуже очікувана громадою історична подія – відкриття та освячення каплички Покрови Божої Матері. В урочистостях взяли участь благочинний Макарівського району отець Віталій, отець Богдан з Червоної Слободи, отець Олександр з села Козичанки, мешканці з різних сіл, прихожани. Ще незадовго до цього дня готувалася вся громада: гуртом збирали кошти і заклали капсулу у фундамент споруди з обіцянкою
