СВОЄЧАСНЕ ОБСТЕЖЕННЯ – ЗАПОРУКА ЗДОРОВ’Я

0

Нарешті розпочався процес завершення карантинних обмежень (хоча ми і не знаємо достеменно що нас чекає в недалекому майбутньому). Всі вже стомилися сидіти вдома, хочеться працювати, подорожувати, відновити спортивну форму (ну в кожного свої плани).

Але мова піде не про карантин, як такий і не тим паче про COVID-19. Мова піде про те, що ми з-за карантину втратили або втрачаємо. Не буду перераховувати всі економічні та психологічні втрати (я не спеціаліст в галузі макроекономіки). Хотів би зупинитися на медичних аспектах втрат. Найперше: більшість людей втратили час на своєчасну та адекватну медичну допомогу, так як наказами МОЗ були заборонені планові госпіталізації та оперативні втручання, а отже більшість людей сприйняли це як і відмову від будь яких обстежень, що до стану їхнього здоров’я. До цього додався ще і страх заразитися на коронавірусну інфекцію в стінах лікарень (хоча практика показала, що зараження відбувається в інших місцях і частіше медпрацівники вже заражалися від пацієнтів при тривалому контакті та догляді за ними). І так, втрата часу на своєчасне клінічне, лабораторне та інструментальне обстеження призведе до початку нового спалаху кількості загострень хронічних проблем та несвоєчасного виявлення таких грізних хвороб як онкологічних.

Мова піде про таку грізну патологію як рак молочних залоз. Розпочну трохи мовою статистики. Злоякісні новоутворення молочної залози у жінок стоять на 1-му місці в світі серед всієї онкопатології (23% всіх злоякісних новоутворень). Кожен рік виявляють, в середньому, 1 млн нових випадків захворювання. Найвища захворюваність на злоякісні захворювання молочних залоз в Австралії (75 випадків на 100 тис жінок). Найнижча в Японії (5 на 100 тис.).

Щорічно в Україні реєструється понад 16,5 тис. нових випадків раку грудної залози (РГЗ), серед них 25 % у жінок репродуктивного віку та щорічно помирають понад 5,5 тис. жінок, з них понад 20 % — в репродуктивному віці. На сьогодні, навіть при висотехнологічному розвитку медичної науки, не можливо вказати точної причини розвитку цієї хвороби у конкретної людини.

До факторів ризику розвитку раку молочної залози (в подальшому РМЗ) відносять:

– мутація в генах BRCA1 або BRCA2 (аналіз крові, який рекомендують жінкам, у родичів яких був РМЗ);

– онкологічне захворювання в сімейному анамнезі (без відомих мутацій);

– застосування променевої терапії в області грудної клітки у віці <30 років;

– пізнє (у віці більше 30 років) народження першої дитини або нездатність до дітонародження, аборти у анамнезі, короткий період годування груддю;

– раннє (у віці менше 12 років) настання менархе або пізня менопауза (у віці більше 55 років);

– комбінована гормонозамісна терапія (наприклад, протягом 10 років чи тривалішого періоду);

– постменопаузальне ожиріння;

– надмірне вживання алкоголю та паління;

– малорухомий спосіб життя;

– дисгормональні гіперплазії молочної залози (локалізовані форми, виділення із соска, фіброзно-кістозні мастопатії та ін.);

– захворювання репродуктивних органів — пухлини матки та придатків, запальні хвороби, порушення менструальної функції;

– щільність грудної залози (дуже щільна в порівнянні з грудною залозою переважно з жировою тканиною).

Як бачите, причин для виникнення РМЗ більше, чим достатньо. Деякі не залежать від людини (такі як мутація в генах BRCA1 або BRCA2, онкологічне захворювання в сімейному анамнезі та ін.). Але деякі причини (надмірне вживання алкоголю та паління, малорухомий спосіб життя, постменопаузальне ожиріння) можливо уникнути, якщо зрозуміло сильно захотіти.

На жаль, у жінок знаходиться багато причин для несвоєчасного звернення до лікаря а особливо для регулярного проходження медичного огляду. Багато роботи, сімейні справи, діти, городи і т.д. (в радянський період, коли кожна людина офіційно працювала цю проблему вирішувати було набагато легше, існував обов’язковий медичний, в тому числі мамологічний, огляд, без проходження якого жінку не допускали до роботи). В багатьох країнах Європи питання регулярного огляду молочних залоз лікарем мамологом контролюється на рівні державних програм. Щорічне (або один раз у два роки, в залежності від віку та держави, в якій це відбувається) обов’язкове проходження мамографії жінками, що досягли 45-50 років (знову ж таки в залежності від держави). На це державою виділяються певні кошти, а страхові компанії через медичні клініки реалізують ці проекти. В Україні, за рекомендацією МОЗ жінкам у віці 40-50 років мамографія проводиться один раз на 2 роки, після 50-ти років щорічно.

На превеликий жаль в нашому районі відсутній мамограф (хоча за останні роки держава була спроможна для закупівлі подібної техніки та організації в проведенні профілактичних обстежень для раннього виявлення РМЗ, але чомусь пріорітети були іншими). Тому жінкам району приходиться витрачати час, кошти та психологічний ресурс для обстеження в столичних клініках. Це створює додаткові труднощі та зволікання зі своєчасною діагностикою. Але не зважаючи на певні незручності хотілося б, щоб жінки серйозно віднеслися до проблеми своєчасної діагностики захворювань молочних залоз. Так як діагностика на початкових стадіях розвитку процесів дає шанс на своєчасну допомогу і адекватне лікування. Існує алгоритм обстеження молочних залоз (він однаковий що в Україні, що в Європі). Це свого роду покрокова інструкція діагностичних процедур як в домашніх умовах так і в стінах медичних закладів.

1. Самодіагностика (самоогляд перед дзеркалом, самопальпація).

2. Огляд лікаря мамолога (анамнез, огляд, пальпація).

3. Мамографія (40 років і вище).

4. УЗД (у віці до 40 років при первинному зверненні або після 40 років після проходження мамографії для уточнення деяких питань).

5. Інші методи діагностики (МРТ, ПЕТ, КТ та ін.).

На сайті МОЗ України нещодавно прочитав слідуюче: З 1 квітня 2020 року запрацює Програма медичних гарантій, де окремо виділені пакети що підлягають оплаті в рамках її реалізації. До Програми включені обстеження, які допоможуть забезпечити пацієнтам ранню діагностику онкологічних захворювань. На це передбачено 1 мільярд гривень. Куди направлять ці кошти, коли і як ефективно їх використають мабуть не знає ніхто (неможливість отримати точну відповідь стає в нас патологічною звичкою). Як часто кажуть в нас в Україні: «поживемо – побачимо». Тому закликаю жінок самим, в першу чергу подбати про стан та збереження свого особистого здоров’я. Бережіть себе.

Здоров’я Вам, шановні жінки.

Олег КЛИМЕНКО,
лікар КНП «Макарівська ЦРЛ».

Додати коментар