Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

Олег ДУНДА: «ДЛЯ МАЛЕНЬКИХ ФЕРМЕРІВ НАЙБЛИЖЧІ ДВА РОКИ ЦЕ ШАНС ОТРИМАТИ ЗЕМЛЮ У СВОЮ ВЛАСНІСТЬ»


Ми інколи розмовляємо з народним депутатом України Олегом Дундою про справи округу. І виявилось, що ми дуже багато не знаємо про Фастівський і Макарівський райони. Наприклад, дуже цікава деталь, яка для нас має бути гордістю: між Фастовом і Бишевом є маленький, на перший погляд, непримітний аеродром компанії Aeros, на якому ця компанія випробовує крила свого виробництва для дельтапланів.

Виявляється, компанія є світовим лідером в цій галузі. І про це мало кому з нас відомо, хоча така хвилююча та цікава історія дельтапланеризму зовсім поруч. Олег Дунда запропонував зустрітись для інтерв’ю на аеродромі, познайомитись зі світовими, але невідомими нам, зірками, і оглянути мальовничу красу Фастівщини та Макарівщини з висоти пташиного польоту. Тож, ми з колегою з Фастівського видання «Наш Городок» Юлією Шпакович розпитали народного депутата про останні події в Україні, ставлення до укрупнення районів в області та ще про багато чого.

– Пане Олеже, прокоментуєте ситуацію з вашим колегою та однопартійцем Миколою Тищенко та відкритим під час карантину рестораном «Велюр»?

– Давайте почнемо з того, що юридично не доведено, що це ресторан саме його. Але фактично ми розуміємо, що він є власником цього ресторану. Журналістське розслідування показало, що нібито цей ресторан працював під час карантину – це вже дуже неприємна історія. З боку Миколи Тищенка це була дурість та безглуздя, він певно, ще не зрозумів, що є публічною особою, тому перш ніж робити якісь дії, необхідно оцінювати наслідки. Адже громадськість дуже пильно стежить за ним, як за представником влади, та за його оточенням, і будь-який необдуманий крок може вартувати набагато більше ніж гроші, можна втратити політичні перспективи та майбутнє. Керівництво країни засудило його вчинок і на даний момент ресторан «Велюр» не працює.

– Чи не були дії журналістів політичною розправою над потенційним кандидатом на посаду Київського міського голови?

– По-перше, нам всім відомо, що міський голова не призначається, а обирається жителями міста. По-друге, один відомий світовий політик дуже влучно зауважив: «Яка різниця звідки матеріал, питання лише в тому чи це правда, чи ні». Якщо ти наважився на певний вчинок і це отримало розголосу і має негативні наслідки, то в цьому є лише твоя помилка і твоя відповідальність. Не розумно шукати винних та задаватись питаннями – хто замовив чи хто зробив матеріал. Основне питання в тому, що Микола Тищенко сам надав своїм ворогам та конкурентам таку чудову можливість, якою вони і скористались. Я виходжу з позиції, що кожна людина, якщо з нею щось відбувається, повинна запитати себе «Що я зробив не так? В чому я помилився? Що я не прорахував?» і вже після цього шукати ворогів навколо. Моя особиста думка, в цій ситуації Микола Тищенко винен сам.

– Пане Олеже, давайте поговоримо про місцеві вибори. Розкажіть коли на окрузі будуть створені партійні осередки?

– Ближче до літа.

– Цим займається Олександр Дубінський?

– Він є одним із керівників виборчого штабу в Київській області і цим займається. Я зі свого боку, як народний депутат-мажоритарник, звичайно буду допомагати партії «Слуга народу» і підтримувати в цій дуже непростійсправі.

– Де візьмете стільки людей на місцеві вибори і хто будуть ці люди?

– Робота з відбору кандидатів буде непростою. Є багато тих, хто вже приймав участь у виборах, перебував в інших політичних партіях, є дійсно і досвідчені кандидати, є і не заплямовані. Багато хто, з них впевнений, що зможе реалізувати себе в місцевій політиці. Така цілеспрямованість та самореалізація має слугувати на користь громаді, а не просто задовольняти власні амбіції. Тому моя особиста думка, досліджувати необхідно не лише анкети, а й безпосередньо самих кандидатів на особистих співбесідах. Час показав, що замало бути просто хорошою людиною з доброю репутацією, необхідні ще і дієві фахівці з досвідом. Думаю, впораємося, хоча, звичайно, не обійдеться і без помилок.

– Відбір кандидатів буде відбуватись, як і в проекті «Ліфт»?Але ж він такі не запрацював?

– Щодо проекту «Ліфт», якщо обирати людину на високу адміністративну посаду, окрім чеснот та незаплямованості треба ще враховувати і наявність управлінського досвіду. Без відповідного досвіду незаплямованість стає дуже сумнівною, адже не відомо як зміниться ця людина, отримавши певні управлінські можливості та владу. До речі, саме через проєкт «Ліфт» були призначені голови деяких райдержадміністрацій. Якість та ефективність роботи цих голів, на жаль, під великим питанням. На мій погляд, ці призначення були помилковими.

– Макарівський район отримує голову райдержадміністрації до місцевих виборів?

– Спочатку, дійсно була думка про необхідність якнайшвидшого призначення голів райдержадміністрацій. Наразі до виборів лишилось трохи більше ніж пів року і кожному зрозуміло, що за таких короткий проміжок часу кого б не призначили, людина просто не встигне повною мірою проявити себе на цій посаді. Сьогодні обов’язки голів Макарівського та Фастівського районів виконують Ірина Багінська та Юрій Волков і не зважаючи на свій тимчасовий статус достатньо ефективно керують в районах. Вони відкинули політичні ігри та сконцентрувались на адміністративній роботі, поставивши за мету позитивний результат для районів, а не особисті амбіції. Зі свого боку, як народний депутат, завжди надам необхідну підтримку
на центральному рівні, але лише в разі, коли це на користь району.

– В Києво-Святошинському районі вдалося вирішити конфліктні ситуації?

– Києво-Святошинський район дійсно є специфічним. Наприклад, Макарівський район – він більш цілісний, з ним зрозуміло як працювати, якщо є проблема вивозу того ж сміття – ми всіх збираємо і вирішуємо. Києво-Святошинський район – це фактично обласний центр. В ньому півмільйона населення і цей район «роздріблений» на маленькі мікрорайони, кожний зі своїми перевагами та інтересами. Тому працювати з кожним з цих мікрорайонів потрібно окремо. Це забирає багато часу. А відсутність централізованого, впливового та дієвого керівництва в Києво-Святошинській РДА лише ускладнює роботу в районі. Наразі в районі ми маємо велику кількість тимчасових ситуативних домовленостей між керівництвом та депутатами, і ці домовленості зовсім не сприяють покращенню життя в районі. Поступово змінимо все на краще.

– Чи є у вас співпраця з Київською обласною радою? Перший заступник голови обласної ради Тетяна Семенова з Макарівського району чи є порозуміння та співпраця?

– З Тетяною Семеновою ми зустрічались в лютому місяці і після того вона якось зникла. Тому питання співпраці слід, певно, задати їй. Наразі дуже позитивно співпрацюємо з Київською обласною державною адміністрацію: щодо фінансування та ремонту доріг реалізовується багато проєктів, лікарні округу забезпечуються необхідних обладнанням та засобами захисту від пандемії коронавірусу. Що стосується обласної ради, можу лише сказали коротко – вона є. Думаю, що через місяць-два депутатам обларади буде точно не до роботи – там вже піде повним ходом передвиборча кампанія і розмовляти про якусь співпрацю навряд чи буде можливо. До речі, оскільки ми вже почали говорити про Тетяну Семенову, наскільки мені відомо, вона вже повністю займається виборчою кампанією. Її цікавить лише це. Я не засуджую, незабаром місцеві вибори, тож це абсолютно нормально.

– Яка ваша думка щодо створення партії мерів. Чи є насправді протистояння між місцевим самоврядуванням та виконавчою владою на прикладі ситуації з міським головою Черкас?

– Те, що розпочав робити мер Черкас – це початок виборчих перегонів. Звичайний політичний піар. Міський голова говорить лише те, що має найбільшу підтримку серед його виборців, усвідомлюючи при цьому, що це лише політична заява, за яку не буде жодної відповідальності тим більше, якщо його слова ще й підтримуються колегіальним органом –міською радою. Що ж стосується партії мерів, то я розцінюю це як суто політичні ігри. Мер Харкова і мер Львова – що їх об’єднує? Лише те, що вони обіймають однакові посади. І світогляд їх виборців різний, тож що їх буде єднати в одній партії? Для прикладу давайте візьмемо міського голову Фастова та Ізмаїлу – політичні погляди різні, обставини різні, проблеми різні. Якщо такий проєкт і буде реалізовуватись, то він буде тимчасовий. Пройдуть вибори і така партія розсиплеться. Скоріше за все напередодні виборів в різних регіонах країни буде створено чимало таких партій місцевого самоврядування.

– Ваше ставлення до плівок «Єрмака» та до діяльності Офісу Президента?

– По-перше, плівки, що були опубліковані в мережі інтернет, з точки зору фактів не підтвердились. Всі призначення, про які там йшлось реалізовані не були. До влади прийшла партія «Слуга народу», де більшість нових депутатів та помічників є дуже недосвідчені з точки зору своєї публічності. Якщо подивитись уважно, то більшість плівок датуються вереснем 2019 року. Сподіваюсь, що нових плівок не буде, оскільки всі вже зрозуміли, що являє собою поняття «державна посада» і яку вона тягне за собою відповідальність.

– Яка Ваша думка стосовно Мінських угод?

– Мінські угоди з самого початку підписання були недієвим проєктом. Їх реалізація на 100 % не можлива ні з боку Росії, ні з боку України, але якщо ними взагалі не займатися, то є великий ризик, що на Донбасі буде повномасштабна війна. Мінські угоди дієві лише з точки зору тимчасового врегулювання ситуації та зниження бойових дій.

– 7 травня Указом Президента України призначено Михайла Саакашвілі головою виконавчого комітету реформ України. Що скажете про це призначення?

– Маю надію, що пан Саакашвілі додасть більше енергії та драйву діяльності нинішнього Кабміну. Сподіваюсь, що його знання та досвід допоможуть нам також провести ґрунтовні економічні реформи та дозволять підняти економіку країни, як це сталося в Грузії за часів його президентства.

– Поговоримо про законотворчу діяльність. Чому Ви голосували за ринок землі та чому робили стільки правок до цього законопроєкту?

– Швидше за все, я б не проголосував за Законопроект, який був з самого початку. Той варіант, законопроекту, що ми отримали наприкінці абсолютно відповідає моїм пропозиціям. Враховані мої правки, навіть більше – не 400-500 Га, а 100 Га в руки одного власника і обмеження – тільки фізичним особам. Таким чином, закон надає можливість малим і середнім агропідприємствам та фермерам не конкурувати з великими агрохолдингами протягом двох-трьох років. Для них це можливість купити ту землю, яку вони вважають за потрібне і працювати на ній. Ринок землі повинен бути відкритим та легальним, інакше він буде криміналізований. Закон передбачає можливість поступово навчити людей працювати на цьому ринку, для початку 100 Га в одні руки. Коли ринок відкриється повністю для людей це не буде щось незнайоме, як це було при ваучерній приватизації. Те, що ми зробили зараз – це пішли до школи вчитись, як з цим працювати без ризиків. Для маленьких фермерів найближчі два роки це шанс отримати у свою власність землю, на якій вони зможуть працюють і не конкурувати кілька років з великими агрохолдингами. Це можливість для них через кілька років стати дуже заможними.

– Над якими законопроектами працюєте під час карантину?

– Працював над законопроектами до яких маю відношення по своїй професійній діяльності в комітеті – це демонополізація ДАБІ (Державна архітектурно-будівельна інспекція України – ред.), головне завдання – прибрати корупційні схеми в містобудівній сфері, якими країна живе більше 20 років. Умови для людей потрібно зробити цивілізованими. Щоб людина яка будує маленький будинок, мала змогу звернутися за отриманням дозволу на будівництво та введенням будинку в експлуатацію до будь-якого сертифікованого фахівця з приватного сектору, як до нотаріату, і не бути залежною від волі одного чиновника. Також розробили законопроект про накладання на мапу всієї інфраструктури країни, всіх санаторних зон. Це нова генеральна схема країни. Вона дасть змогу розуміти з чим ми маємо справу, куди ми можемо заводити інвестиціїі як розвивати країну вцілому.

– До цього часу не було такої карти?

– Вона була, але дуже застаріла і не відображала дійсної ситуації. Зараз її потрібно поновлювати. Також наразі займаємось правками до Водного кодексу України, щоб відкрити для комерційного судноплавства ріки, такі як Дніпро, Дністер та інші водойми. Щоб ріки та водойми запрацювали, як інфраструктурні об’єкти і таким чином ми б підвищили кількість робочих місць в Україні і змогли б використовувати водний транспорт, як альтернативу залізничному та автомобільному.

– Ваше ставлення до обігу зброї? Коли буде прийнятий закон про легалізацію та обіг зброї для самозахисту?

– Так чи інакше ми до цього прийдемо і буде легалізація зброї. Іншого шляху нема. Коли це відбудеться? Передбачаю, що в найближчі п’ять років. З урахуванням нашого північного сусіда, для України найкраща швейцарська модель. Коли в будь-який момент, вразі будь-якої загрози, в тому числі і з боку Росії «до зброї» може стати 50 % населення. Іншого шляху для безпеки України немає. Легалізація та обіг зброї це лише питання часу.

– Під час карантину чи надходять до Вас звернення громадян? Чого більше всього хочуть від Вас люди? Скаржаться чи просять матеріальної допомоги?

– Звертаються, скаржаться і грошей просять. Багато звернень по недотриманню добросусідських відносин, що призводить до конфліктних ситуацій. Звертаються стосовно спонсорської допомоги. Скаржаться на стан доріг чи на благоустрій. Хтось скаржиться на чиновників чи на представників поліції, на суддів та прокурорів. Повний спектр запитів – все є.

– Коли заплановане відкриття приймальні в Макарові?

– Приймальня вже готова. Ми її не відкриваємо лише через те, що в країні карантин. Карантин скінчиться, і коли будуть дозволені публічні зібрання – відразу відкриємо. Є приміщення, є мій помічник Марина Чабанова – все готове для відкриття.

– Питання по сміттєзвалищу. Чи запрацює сміттєзвалище, що біля с. Наливайківка?

– Рано чи пізно запрацює. Думаю, що в цьому році. В якому вигляді – подивимось, але запрацює.

– Чи плануєте Ви співпрацювати з підприємцями на окрузі та якою Ви бачите таку співпрацю?

– Плануємо. По-перше, підприємці завжди мають можливість звернутись до мене за підтримкою та допомогою, в разі незаконного тиску на них з боку різних структур. По-друге, у підприємців має бути чітке розуміння, що вони живуть і працюють в цьому суспільстві, на цій землі, тому і проблеми регіону є спільними, і підтримка не має обмежуватися лише сплатою податків до бюджету. Вони повинні дбати про ту територію, на якій працюють – це їх соціальна відповідальність, а влада має дбати про підприємців, щоб вони зростали, створювали робочі місця і мали можливість підтримувати ту територію, на якій працюють. Спільна сильна співпраця завжди дає позитивний і гарний результат.

– Яким Ви бачите інвестиційний потенціал Макарівського району?

– По-перше, це аграрний сектор. І відкритий та прозорий ринок землі дасть змогу залучати сюди інвестиції. Земельна реформа направлена на те, щоб рівень податків з землі підвищився, щоб аграрні підприємства сплачували за землю набагато більше ніж зараз. Гроші надходитимуть в бюджети місцевих ОТГ, які в свою чергу за рахунок цих коштів будуть розвивати, наприклад, інфраструктуру. По-друге, наразі думаємо, як надати пріоритет українському виробнику у державних закупівлях. Це дасть розвиток нашій економіці, яка зараз як ніколи потребує підтримки.

– А якщо продукти чи послуги вітчизняних виробників неякісні?

– З цим треба працювати. Наведу приклад Франції, де французький виробник має пріоритетне право на виграш тендерів за рахунок французького бюджету. Чому ми не можемо теж так зробити? Розумію, що будуть виникати помилки, але ми вимушені йти цим шляхом. Якраз, якщо ми це зробимо, то такі райони як Макарівський, Фастівський та інші, що під Києвом – отримують поштовх для розвитку. Іноземцям буде вигідно відкривати тут свої підприємства. Для прикладу такі постачальники як SKODA, щоб отримати замовлення від державного бюджету – будуть вимушені реєструвати та відкривати свої виробництва саме на території України.

– Наразі йдуть обговорення про створення в Київській області 5-6 районів. Де Ви бачите Макарівський район?

– Макарівський район бачу у складі великого округу (району) з центром у Фастові. Тобто об’єднати Макарівський, Фастівський і Васильківський райони в один великий округ. З точки зору економіки – такий округ має більше перспектив, аніж округ, який буде утворений північніше.

Спілкувався Максим КРАВЧЕНЯ.

Tags: , , , , , , , ,

Залишити відповідь