Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

90-річчя ФЕДОРА САМУСЯ


Гарний травневий день… Пахне весною… Квітнуть сади, світить яскраве сонечко. Земля радіє та оживає… А у родині Самусь особливий день. Найповажніший член сім’ї, Федір Андрійович, святкує свій ювілей. Життєрадісний дідусь цьогоріч зустрів свій 90-й День народження. Вітань сила силенна.

У кожному з них – побажання здоров’я, радості, тепла, любові і, звичайно ж, ще довгих років життя. Доречі, такий поважний вік у Федора Андрійовича лише в документах. Насправді, дідусь Самусь ще той Живчик. Він кожного дня знаходить собі роботу. Не сидить, не байдикує, а працює. Бо знає, що рух – це життя. Тому, працює… Як колись у молодості. Жваво, віддано, завзято, на результат. Бо у кожного діла має бути ціль. Коли щось робиш, хочеться бачити плоди своєї праці. Розуміти, задля чого чи кого ти працюєш. Знати, що твої старання не будуть марними. Головне, щоб рідним допомогти, забезпечити родину, накормити та одягнути сім’ю, побалувати солодким діток, порадувати подарунком кохану дружину. Завдань багато, роботи теж. Але, якщо її не цуратися, то вона буде в радість.

І тоді абсолютно заслуженими будуть високі нагороди. Серед таких – два ордена трудового червоного прапора Радянського Союзу. А це, практично, прирівнюється до ордену Героя. Про ці нагороди Федір Андрійович згадує з великою гордістю. Розказує багато цікавих фактів та історій з повсякденного життя звичайного, але дуже працьовитого, тракториста. Розповідає нам про історію тих вже далеких часів. Згадує довгих, але таких яскравих, п’ять років служби в морфлоті. Там пройшли найцікавіші роки молодості. Море, оповите романтикою та красою, огорнуте розмаїттям всіх сезонів.Море, яке навчило дружити, товаришувати, бути відданим своїй справі і побратимам. Море, яке загартувало молоде серце і залишило в ньому теплі спогади. А ще дідусь згадує дитинство. Адже зовсім малому Федьку довелося в свої одинадцять років одразу подорослішати, коли розпочалася Друга світова війна. Малий бешкетник став вправним працьовитим хлопчиком, якого поважали і цінили однолітки, бригадир, односельчани.

Поважають і до нині. Саме до Федора Андрійовича звідусіль несуть та везуть відремонтувати швейні машинки. Він, як ніхто, знає толк в цих важливих і складних агрегатах. Дідусь Самусь вміє так налаштувати це чудо техніки, що саме шитиме. А ще в свої поважні 90 років із задоволенням береться за ремонт велосипедів. Сам порається по господарству. Ще три роки тому помічницею була кохана дружина Ольга Василівна. А сьогодні вона допомагає йому лише в спогадах. Проте, довго сумувати не дають друзі, рідні, діти, внуки, правнуки. Саме для найменших дідусь із задоволенням ладнає дерев’яні іграшки. Такі, які колись вони з хлопцями робили самостійно. Такі іграшки, яких ніколи не знайдеш в сучасних переповнених магазинах. Бо ті іграшки відображають цілу епоху. Вони уособлюють в собі цілу історію. Так само, як є історією великий життєвий досвід нашого героя.

Величезне щиросердечне «дякуємо» Вам, Федір Андрійович, за можливість поринути у невідомий світ, поглянути на життя під іншим кутом. Дякуємо за можливість почути цікаві розповіді і за секрет довголіття. Вітаємо та бажаємо Вам здоров’я і довгих років життя. З Днем народження!

Ірина ЮРЬЄВА, журналіст ТРК «АВІС».
Фото Юрія ВАРЕНИКА.

Tags: , , , ,

Залишити відповідь