Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

ІНАКШЕ БУТИ НЕ МОГЛО…


Олег ГОНЧАРЕНКО народився 28 липня 1945 р. в м. Солнечногорськ Московської області. Мама Надія Орлова походила із знатної родини російських купців Орлових, батько – Михайло Гончаренко з родини військових.

Батько Олега помер у результаті поранення, отриманого на полях боїв Другої світовій війни. Мама з одномісячним Олегом вирішила переїхати до Києва.

Тут Олег закінчив школу для хлопчиків. Вступив до військового танкового училища. Став професійним військовим. Все життя його було пов’язано з військовою службою в різних куточках Радянського Союзу.

Після виходу на пенсію Олег Михайлович шукає тихий мальовничий куточок для подальшого проживання. Знайшов!..

З 1998 р. родина Гончаренків мешкає в с. Великий Карашин на Макарівщині. Олег Михайлович працював у Мар’янівській школі, викладав військову підготовку, креслення, фізику, трудове навчання. Деякий час працював завгоспом.

Любов до України завжди була на першому місці у родині Олега Михайловича! Олег Гончаренко з дружиною Лідією були учасниками Помаранчевої революції 2004 р. З 2010 р. Олег Михайлович очолював Макарівський районний провід Конгресу Українських Націоналістів!

У 2013 р. Олег Гончаренко – активний учасник «Революції Гідності». Входив до складу 28 Сотні! У березні 2014 р., коли розпочалася війна на Сході України, Олегу Михайловичу йшов 68-й рік.

Ще перед війною Олег Михайлович бачив сни, у яких він брав участь у бойових діях. Дружина запитувала: «З ким ти воюєш?». Він відповідав: «Не знаю, але ідуть танки і я в танку». Потім він почав стверджувати, що у нас буде війна з Росією. Дружина запитувала: «Чому?» Михайлович відповідав: «Ти не знаєш, що то за люди ті москалі, я з ними 35 років служив у різних країнах. Це загарбники!» Сни Олега Михайловича виявилися пророчими!

Яке рішення тоді міг прийняти Олег Михайлович з початком ворожого вторгнення? Відповідь очевидна – Олег Гончаренко став найстаршим Добровольцем з Макарівщини, якого ми на сьогодні знаємо! Олег Михайлович прямо з Майдану  автобусом з іншими хлопцями приїхав в Севєродонецьк. Хлопці побачили Михайловича, сказали: «Діду, куди ти приїхав?» На що наш земляк відповів: «Я вам ще покажу, хлопці!»

І дійсно, Олег Гончаренко став для хлопців справжнім інструктором, вчителем. Він досить багато допомагав у тактиці і стратегії боїв. Михайлович став повноправним бійцем добровольчого батальйону «Луганськ-1». Півтора року Олег Михайлович боронив нашу землю. В одному з боїв був контужений, отримав травму хребта і був змушений повернутися додому. Після операції на хребті, відійшовши від наркозу перше, що запитав у дружини: «Як там мої хлопці?»

Олег Михайлович Гончаренко помер від поранень, отриманих на війні 22 березня 2016 р.

Вічна пам’ять справжньому офіцеру, який пішов захищати цілісність та незалежність України, незважаючи на стан здоров’я і вік!

Оксана ГЕРАСИМЕНКО.

Tags: , , ,

Залишити відповідь