«ЯК ЖЕ БУЛО ІЗ ПРЕЖДИ ВІКА…»

0

Колядку фольклорного гурту «Живиця» з Грузького виконав гурт «Kazka». 

Ой, як же було ізпрежди віка.
Ой, як не було неба і землі,
А тільки було синєє море,
На тому морі горіли огні,
Коло тих огнів сиділи святі.
Радять радоньку, кого в море послать.
А святий Петро говоре на то
Та достань, Петро, жовтого піску,
Та посіємо по всьому світу.
Щоб уродилось небо і земля,
Небо зорями, земля квітами.
Ой дай Бо..(же)!

Бабусі із заснованого у жовтні 1975-го в селі Грузькому на Київщині фольклорного колективу «Живиця» навіть не здогадувалися, що через кілька десятиліть пісня, яку вони весь цей час співали зі сцени сільського Будинку культури, звучатиме в обробках багатьох естрадних зірок та набиратиме сотні тисяч переглядів на Youtube. На початку 2001 року в світ вийшов компактдиск «Ой, як же було ізпрежди віка – традиційні пісні Правобережної Київщини». Записи, що ввійшли до альбому, було зроблено на Київщині: в селах Макарівського (Комарівка, Ніжиловичі, Грузьке, Козичанка) 1994 року та Києво-Святошинського району (с. Лука) 1997 р., розташованих у межиріччі дніпровських приток Тетерева й Ірпеня.

Науковці називають ці землі «перехідною зоною», адже вони – на межі двох великих фізико-географічних ареалів: лісового й лісостепового. У музичному фольклорі знайдено риси, притаманні поліській, подільскій і подніпровській традиціям. За словами етномузиколога Ганни Коропниченко, яка записувала ці пісні, несподіванкою був запис у селі Грузькому колядки про створення світу «Ой, як же було ізпрежди віка», що віддзеркалює космогонічні уявлення наших предків. Раніше такі колядки зустрічалися здебільшого в Західній Україні. Наприклад, у книжці «Золотослов. Поетичний космос Руси-України» можна знайти аж шість варіантів колядки про створення світу. «До чого ж тут народження Христа?», – запитають зацікавлені. Те, що об’єднує Різдво зі Створенням світу – важливість події. Оскільки віки, проведені з православ’ям та греко-католицизмом, привчили українців до однієї найважливішої дати – народження Сина Божого, попередні уявлення мусили пристосуватися до неї, й пізніше фактично трансформувалися в єдине свято.

Колядку в автентичному звучанні виконали Віра Тихонівна Опар’єнко (1922 р. н., соло, заводить), Марія Володимирівна Машовець (1921 р. н., сольний підголосок), Катерина Миколаївна Машовець (1929 р. н.), Одарка Онопріївна Піхур (1913 р. н.), Надія Григорівна Моголівець (1914 р. н.), Раїса Гаврилівна Цируль (1929 р. н.). Їх уже немає з нами, а «Живиця» з початку 2000-х співає в оновленому складі.

Пісня «Ой, як же було ізпрежди віка» одразу після оприлюднення переросла рівень суто фольклорно-наукового надбання: її почали активно використовувати у різноманітних обробках. Донедавна найвідомішим був кавер у виконанні Олега Скрипки й Ані Лорак з новорічного мюзиклу «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» 2001 року. А цьогоріч, 6 січня, свій варіант переспіву стародавньої української колядки «Ой, як же було ізпрежди віка» презентував у різдвяному кліпі гурт «Kazka». Наразі кількість переглядів цього відео на Youtube налічує кількасот тисяч. Тож можна із впевненістю говорити, що одна із найдавніших українських колядок знову «в топі». Назву ще кілька відомих варіацій на тему, що мені вдалося відшукати в мережі Інтернет.

На початку 2000-х студія звукозапису «Атлантіс» у серії «Сучасна інтерпретація традиційної української музики» випустила кілька компакт-дисків різних виконавців. «Аби МС» в альбомі «Зелене» цієї серії представили два варіанти колядки під назвою «Дайбо» (2005). А заслужений діяч мистецтв України Юрій Дерський представив її в альбомі «Весільні» (2006). Згодом колишній очільник «Братів Гадюкіних» Сергій Кузьмінський створив обробку колядки на диску «GiediPrimeOrchestra» (2007) із назвою «AsItWasfromtheAncientTimes». Серед авторів «каверів» останнього часу – «OHITVA», «Ptakha», «Torban», «Лампа», «Зілля», хор «Eteria», Анна Наумова, Святослав Силенко і Олег Бут, фольклорне тріо «Калита» і дует баяністів «АккоVita». І цей перелік навряд чи можна вважати вичерпним.

У чому ж така популярність пісні? На одному з музичних форумів знайшлося просте і влучне пояснення: «Характерний голос отих бабусь, без якого ця пісня «академічно» не звучить зовсім». У голосах учасниць «Живиці» захована саме та магічна українська автентика, яка зачаровує професійних музикантів уже майже 20 років.

Євген БУКЕТ,
головний редактор газети «Культура і життя».

Додати коментар