Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

НА СЛУЖБІ БОГУ І УКРАЇНІ


У Михайлівському Золотоверхому монастирі 5 грудня презентували книгу «Капелани. На службі Богу і Україні». Це нове видання Українського інституту національної пам’яті, яке демонструє читачу жертовну роботу військових священників на фронті російсько-української війни.

Книга містить спогади військових капеланів різних конфесій, які від початку війни на сході України здійснювали душпастирське служіння серед українських воїнів.

Захід розпочався зі спільної молитви.

Укладачі книги Тетяна Ковтунович і Тетяна Привалко розповіли, що книга є першою спробою ввести в історичну спадщину діяльність сучасних капеланів, хто ціною власного життя чи здоров’я, жертвуючи сімейним добробутом, звершували духовну місію серед військовослужбовців чи то на полі бою, чи в інших більш спокійних умовах.

– На початку війни наші капелани були волонтерами, багато з них починали свою діяльність ще з Майдану. А після того почали возити на фронт гуманітарну допомогу. І вже коли почалися страшні часи, капелани стали більш активно займатися душпастирською діяльністю серед військових. Так поступово вони переходили у лави Збройних сил України, – говорить Тетяна Ковтунович.

До нового видання увійшли спогади 13 капеланів ПЦУ, трьох військових священиків УГКЦ, трьох капеланів-протестантів, двох представників РКЦ, одного служителя Мусульманської релігійної громади «Милість» і одного – Житомирської єврейської месіанської общини. Серед оповідачів є й наш земляк, уродженець села Грузького, заступник голови Синодального управління військового духовенства Православної церкви України отець Дмитро Каран.

Спогади військових капеланів, що увійшли до книжки, було записано з травня 2018 до червня 2019 року в межах проекту Українського інституту національної пам’яті «Усна історія АТО».

Передмовою до книги стала стаття, що народилася у результаті розмови з головою Синодального управління військового духовенства митрополитом Іоаном (Яременком). У ній окреслено особливості роботи з підготовки священників до служіння у війську під час війни та створення мережі військових капеланів у Православній Церкві України, представників якої в українському війську від 2014 року і дотепер налічується найбільше.

Від імені Блаженнійшого Митрополита Епіфанія учасників презентації привітав намісник Михайлівського Золотоверхого монастиря архієпископ Агапіт (Гуменюк).

– Приємно, що і Православна Церква України, і Українська Греко-Католицька Церква, і протестантські церкви, й інші релігійні організації беруть активну участь не лише у служінні Богу, а й у служінні нашій Українській державі – безпосередньо у служінні у Збройних силах України. Гортаючи сторінки цієї книги, ми розуміємо, що тут представлено не багато героїв. Більшість капеланів несуть таку ж почесну духовну місію серед військовослужбовців, – зазначив архієпископ Агапіт.

Слова вдячності ІНПУ за ініціативу створення книги про капеланів висловив заступник керівника Департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ о. Андрій Зелінський, який також є героєм книги.

– Пам’ять – це значно більше аніж спогад. Пам’ять – це і рушійна сила, і мотивація, і механізм побудови нашого з вами майбуття. Дуже важливо аби ми кожного разу, коли вимовляємо слово «пам’ять», говорили не лише про те, що відбулося, але думали також про причини навіщо нам рухатись далі. Наша перемога має дуже конкретне ім’я – країна нової якості. І наша з вами капеланська роль визначальна. Ми з вами несемо особисту і спільну церковну відповідальність за найважливіше в усьому цьому процесі – за дух українського воїна», – звернувся о. Андрій до присутніх представників військового духовенства.

– Це дійсно визначальна подія в історії становлення та розвитку нашого українського, вітчизняного капеланства. До цього було багато кроків, але один з них був уперед, а два інші – назад. Проте війна нам дала поштовх, щоб наше капеланство нарешті народилося. За ці роки у нас було багато таких подій, які свідчать, що капеланство в наші країні прийнято народом, – переконаний секретар Ради душпастирської опіки при Міністерстві оборони України пастор-капелан Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів Василь Хіміч.

Привітав авторів та героїв книги також і перший заступник голови Синодального управління військового духовенства протоієрей Тарас Мельник.

– Організовуючи ротації священників на фронт, ми багато переживали, тому що капелани не мали соціального захисту, не мали фінансування. Але кожен з капеланів вважав свою роботу обов’язком. Ми вдячні Інституту національної пам’яті та їхню роботу. Бо для нас неважливо, щоб про нас говорили. Важливо, щоб люди бачили нашу роботу. Наше спільне бажання, щоб країна вистояла, – наголосив протоієрей Тарас Мельник.

Цього вечора своїми спогади про пережите поділилися герої книги – капелани ПЦУ, УГКЦ та протестантських церков, серед яких Омелян Білик, Михайло Бучак, Олександр Вронський, Володимир Гладковський, Дмитро Каран, ігумен Макарій Дядюсь, Дмитро Поворотний, Андрій Полухін, Максим Стрихар, Павло Гончарук, Андрій Зелінський, Сергій Сущенко, Василь Хіміч.

А для мене ця важлива подія була чудовою нагодою не лише послухати повчальні історії учасників російсько-української війни, а й ближче поспілкуватися із земляком – отцем Дмитром Караном, який уже багато років з честю несе свій Хрест – служіння Богу і Україні.

Євген БУКЕТ,
головний редактор газети «Культура і життя».

Tags: , , ,

Залишити відповідь