Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

Олексій КРАВЕЦЬ: «НАЙБІЛЬШИМ «КАМЕНЕМ СПОТИКАННЯ» ВИЯВИЛОСЯ ПОЛОГОВЕ ВІДДІЛЕННЯ»


З 6 листопада 2017 року введено в дію Закон України від 06.04.2017 № 2002–VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я». Згідно з пунктом 2 розділу IІ цього Закону, державні та комунальні заклади охорони здоров’я – бюджетні установи можуть реорганізовуватися в казенні підприємства або комунальні некомерційні підприємства.

Макарівська районна Центральна лікарня розпочала процес перетворення з бюджетної установи в комунальне некомерційне підприємство. Як триває цей процес і чи є «камені спотикання» «М. в.» поцікавилися у виконуючого обов’язки головного лікаря Макарівської Центральної районної лікарні Олексія Кравця.

– Пане Олексію, розкажіть, будь ласка, на якому етапі процес перетворення Макарівської районної Центральної лікарні з бюджетної установи в Комунальне некомерційне підприємство?

– У зв’язку з медичною реформою Центральну районну лікарню реформовано в некомерційний комунальний заклад. Нині ми продовжуємо підготовку необхідного пакету документів для отримання ліцензій для ведення певних видів діяльності. Згідно з реформою наш заклад з 1 січня 2020 року має фінансуватись на 60 % Національною службою здоров’я і на 40 % – з власних ресурсів, які має заробляти самостійно. Наразі медична галузь у нашому районі є дотаційною. Саме Національною службою здоров’я було складено план та програму за якою кожен медичний заклад країни буде реформовано. У цій програмі багато умов, які потрібно виконати, щоб отримати ліцензію на медичну діяльність та право на фінансування цих 60 %. До речі, процес реформування відтермінували до 1 квітня 2020 року.

– Наразі впевнено можна сказати, що заклад буде отримувати фінансову підтримку від Національної служби здоров’я?

– На жаль, ні. За нинішньої ситуації є ще багато пунктів, які потрібно виконати. У нашій лікарі найбільшим «каменем спотикання» виявилось пологове відділення. Для того, аби Національна служба здоров’я видала ліцензію на його функціонування, у відділенні обов’язково має бути штатний лікар-неонатолог та не менше, як 250 пологів на рік. Лікаря-неонатолога шукаємо вже давно. І безуспішно. В районі наразі немає фахівця такого профілю, а зі столиці ніхто не бажає їхати працювати за відсутністю житла. Нещодавно я мав розмову з головою районної ради Олександром Гулаком. Він з розумінням поставився до цієї ситуації, сказав, що пологове відділення потрібно «рятувати» від закриття й пообіцяв зі своєї сторони підтримку з виділенням житла для лікарянеонатолога, котрий виявить бажання працювати у нашій лікарні.

– Зрозуміло. Тоді скажіть, а яка ж кількість пологів була у відділенні лікарні?

– За підрахунками в минулому році в нашому пологовому відділенні народжувало 136 жінок (а цього року станом на 1 жовтня вже прийнято 113 пологів). Як бачите, недостатня кількість пологів стала вагомою проблемою. За статистичними даними торік у нашому районі зареєстровано майже 300 немовлят. Якби місцеві жителі не їхали народжувати до інших міст, то цієї проблеми не було б. Однією з основних причин того, що майбутні мами народжують у Києві чи Житомирі є відсутність кваліфікованого лікаря-неонатолога. Та відсутність партнерських пологів (коли батько присутній при народженні немовляти).

– Як нам стало відомо, нещодавно працівники пологового та гінекологічного відділень Центральної районної лікарні були попереджені про закриття відділень з 1 січня 2020 року. Чи так це?

– На жаль, так. Це вірна інформація. Всіх працівників пологового та гінекологічного відділень було попереджено про закриття цих відділень з 1 січня 2020 року. Я разом з головою районної ради Олександром Гулаком та його заступником Олександром Цисаренком міркували над тим, як не допустити цього в нашій лікарні. За нинішніх умов це наразі єдине оптимальне рішення, аби зберегти лікувальні функції районної лікарні. Хочу сказати, що за новонароджене немовля Національна служба здоров’я відшкодовуватиме 8 тис. грн. Ця сума ніби нормальна. Але сюди входить утримання відділення (комунальні послуги – світло, вода), заробітна платня всіх працівників. Все підрахувавши, ми будемо мати незначний прибуток. А якщо пологи будуть патологічні (наприклад, кесарів розтин), то заклад нестиме збитки. До того ж у пологовому відділені працює лише двоє молодих лікарів-гінекологів. Решта – передпенсійного та пенсійного віку. Є два інтерни, які в перспективі стануть лікарями, але їм ще потрібно завершити навчання й набратися досвіду. Це також є невеликим «мінусом» для подальшого функціонування відділення.

– Якщо все-таки доведеться закривати пологове та гінекологічне відділення, то як це буде проходити практично?

– Якщо гінекологічне відділення закриється, то у хірургічному відділені буде облаштовано одну гінекологічну палату на 5 ліжок. Так би мовити – гінекологічний філіал. Вся необхідна допомога буде там надаватися жінкам. У штатний склад хірургічного відділення введемо акушера та двох гінекологів. Нині гінекологічне відділення складається з трьох кімнат, в яких розміщено 15 ліжок. Останнім часом, в середньому, у ньому одночасно перебувало на лікуванні 3–5 жіночок. І тому, з огляду на дану ситуацію, це рішення є доцільним. Жіноча консультація буде діяти, як і раніше. Тож вагітні жінки й надалі ставатимуть на облік у нашій лікарні й спостерігатимуться у спеціалістів. А якщо все-таки пологове відділення закриється, то народжувати будуть в будь-якій іншій лікарні на власний вибір. Нині ситуація така, якщо ми не отримаємо «ліцензію на життя» для пологового відділення, то ми не отримаємо фінансування Національною службою здоров’я для нього. Собівартість місячного утримання цього відділення становить 1 млн 450 тис. грн (а всього закладу – 3,5 млн грн). А самостійно лікарня не зможе утримувати це відділення. Тож саме громаді району доведеться його фінансувати. А це – заробітна плата працівників, енергоносії, медикаменти та інше.

Як сказав голова районної ради Олександр Гулак при зустрічі: «Тим, хто має кошти й можливості, то народжувати за межами району простіше. А хто не має коштів заплатити за пологи, – залишаються «за бортом» так званої медичної реформи, яка, до речі, покликана підвищити якість медичного обслуговування для українців! Моя особиста думка така: пологове відділення ні в якому разі не можна закривати і, сподіваюсь, депутати районної ради мене також підтримають у цьому питанні. Але, чи буде справедливим утримувати відділення, де не хочуть народжувати більшість жінок району, а натомість недофінансовувати важливі функціонали лікарні? Чи зрозуміють такі кроки більшість мешканців району?».

Коли ми отримаємо відповіді на ці запитання, ухвалити рішення буде легше, й знатимемо, що робити. Але в будь-якому випадку ми до останнього будемо намагатись зберегти пологове відділення і докладемо для цього максимум зусиль. Хочу ще сказати, що нині триває реорганізація районів в ОТГ. Вони ще не сформовані й ми не маємо впевненості, чи буде доцільним утримання такого великого медичного закладу в новоствореному ОТГ? Чи буде на його території проживати достатня кількість населення, яку наш заклад може обслуговувати? Якщо створене ОТГ буде малонаселеним, то можливо й не буде потреби в такій великій лікарні.

– Пане Олексію, Ви говорили, що на 40 % районна Центральна лікарня має фінансуватися з власних ресурсів. Скажіть, будь ласка, в яких відділеннях чи лікувальних напрямках медичний заклад може отримувати прибуток?

– Є кілька напрямків, у яких лікарня може заробляти кошти. Перший з них – це пологи (достатня кількість). Ситуація по пологовому відділенні вам уже відома. Кошти також можуть надходити від лікування інфаркту міокарда. У цьому напрямку двері для нас зачинені, так як немає відповідного обладнання. Для лікування інсульту необхідне МРТ, яке працюватиме цілодобово. Його теж у нас немає. Для лікування дитячих вад потрібне спеціалізоване дитяче відділення. Ми можемо лікувати післяінсультних хворих. За це ми ухопились. Для цього нам потрібно мати у штаті лікаря-реабілітолога. Вже є попередня домовленість з лікарем та лікарем-реабілітологом. Нині ми можемо надавати відповідну допомогу при терапевтичних захворюваннях (бронхітах, пневмонії), хірургічних втручаннях (при кровотечах, гострому апендициті, защемленні грижі)… Ця галузь може приносити незначний заробіток для закладу. Плануємо відродити неврологічне відділення з реабілітацією післяінсультних хворих, в якому проводитиметься лікувальна фізкультура, застосовуватимуться фізіотерапевтичні методи. Також розглядаємо умови облаштування в нашому закладі гідравлічних ванн та використання озокериту, що в перспективі сприятиме позитивній динаміці в лікуванні хворих. У наступному році плануємо придбати стійку і запровадити лапароскопічні втручання. Співробітники лікарні вже пройшли курси з підвищення кваліфікації та вдосконалення по лапароскопії.

– Стоматологічний напрямок є прибутковим. Чи може районна Центральна лікарня отримувати дохід у цій галузі?

– Стоматологія – це перспективна лінія. Але, на жаль, її немає в переліку Національної служби здоров’я. Наразі у нас працюють 18 стоматологів на неповну ставку. Лікарня сплачує за кожного з них єдиний податок у розмірі 1200 грн. Для закладу це збитково. Також стоматологи працюють і в селах району. Всіх їх попереджено про скорочення з 1 січня 2020 року. Як вихід, запропонували їм оформитися як фізична особа-підприємець, самостійно сплачувати податки. Ми готові надати в оренду займані приміщення, передати безоплатно стоматологічні установки, які на даний час є вже застарілими, проте діючими. Макарівська лікарня залишає у штаті лише 2 посади – стоматолога-хірурга та лікаря-стоматолога для надання допомоги стаціонарним хворим. Хочу зазначити, що в інших районних лікарнях області стоматологи також не входять до штату.

– Дякую Вам за відповіді на наші запитання. Ми будемо слідкувати за розвитком подій та сподіваємось на позитивне вирішення всіх проблемних питань.

– І Вам спасибі, що переймаєтесь нашими проблемами!

Спілкувалася Марина ІЛЬЧЕНКО.

Tags: , , , ,

Залишити відповідь