Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

МІСЦЕ, З ЯКОГО ВСЕ ПОЧАЛОСЯ


Кожного дня ми пишемо безліч повідомлень, поглинаємо безліч інформації… А як часто ми згадуємо про місце, де все відбулося вперше? Не знаю як у вас, але у мене це місце – мій рідний край. Сьогодні мені захотілося поринути у спогади та перенести вас, мої читачі, у найпотаємніші куточки селища, з якого все починалося…

Моє дитинство промайнуло тут, у Кодрі. Довкола ліс та неймовірне повітря, наповнене ароматом хвої. Літні вечори й помаранчеві заходи сонця закарбувалися в пам’яті назавжди. Тут я вперше відчула на собі, що таке дружба, вперше закохалася, вперше розчарувалася в людях та вперше спробувала себе у поезії. Це місце надихало і зцілювало, адже від нього неможливо приховати свої емоції. Це ніби дзеркало, яке показує як є насправді. Зараз ми вже повиростали, роз’їхалися хто куди, проте на зміну нам прийшли інші діти зі своєю дружбою та коханням, зі своїми забавками та суперечка ми. Потрібно розуміти, що життя не стоїть на місці, все рухається вперед з неймовірною швидкістю. Окрім цього, треба розуміти й те, що у нового покоління інші погляди та інтереси, вони прогресивніші і їхні амбіції куди більші. Саме тому необхідно розвивати й збільшувати простір для дій, аби кожен міг себе проявити.

Зараз села та невеликі містечка масово занепадають, чому? Мабуть тому, що майже ніхто не бачить сенсу у їх розвитку. А дарма, адже сенс величезний! Саме на дачі у бабусі діти вперше потрапляють у вільне соціальне життя, без обмежень та правил. Це перші кроки до самореалізації та ідентифікації себе як особистості. Тому потрібно робити все, аби малеча мала куди подіти свою енергію, щоб потім не розчаровуватися статистикою про зловживання алкоголю та наркотичних речовин серед неповнолітніх. Адже логічно, що коли дитині немає чим зайнятися, вона буде шукати розваги в іншому… Але все ж може бути інакше. Зараз хлопчики із задоволенням бігають грати у футбол, так дайте їм можливість для розвитку! Дівчатка малюють різнокольоровою крейдою не гірше Пікассо, так створіть місце для їхньої творчості!

Врешті решт – зробіть дорогу, аби діти могли кататися на велосипедах та роликах. Зверніть увагу на водойми, в які не те що пірнати страшно, а й заходити гидко. Відходи, коні, собаки, люди – все до купи в одному ставку. Звісно, що змінити все і одразу не вийде, але ж потрібно хоча б спробувати! Простіше за все звинуватити владу, сісти перед «зомбоящиком» і розказувати собі під ніс, що та кому слід робити. Проте варто почати з себе, можливо, саме таким чином, удасться змінити не лише своє містечко, а й вийти за його межі.

Анастасія Аугліс.

Tags: , ,

Залишити відповідь