Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

Матвій ЄВСЕЄНКО: «ЦЕ БУЛО НАДЗВИЧАЙНО ВАЖКО ТА ДОВГО, АЛЕ МИ ВПОРАЛИСЯ!»


Зовсім скоро у Кодру знову повернеться така гра, як футбол. Зараз за ініціативи підприємця і депутата Макарівської районної ради від Кодри Матвія Євсеєнка у селищі збудували новий стадіон. Більш детально поговоримо про це в інтерв’ю із самим Матвієм.

– Матвію, чому саме стадіон? У Кодрі достатньо проблем, якими б можна було зайнятися та вирішувати. Футбольна команда існувала й до цього, протягом багатьох років, чому саме стадіон і чому зараз?

– У першу чергу, спорт має бути передовим у розвитку для молоді. Здоровий спосіб життя однозначно має бути пріоритетним для нового покоління, аби молодь менше часу витрачала на алкоголь та гаджети. Виникла ідея спочатку збудувати стадіон, потім запрошувати тренерів, які будуть займатися з дітками, починаючи з 7–8 років. У такий спосіб популяризувати спорт та здоровий спосіб життя загалом. Багато є питань окрім стадіону, які ми вирішуємо. До прикладу, спортзал у школі привели до ладу за нашої ініціативи. Далі потроху будемо рухатися.

– Коли, у кого та як виникла ідея з новим стадіоном, кого можна назвати керівником цього проекту?

– Не хочу перетягувати ковдру на себе, але все ж таки, напевно, я. Відсотків 30-40 тих, хто допомагав, гравців команди і гравців старшого покоління, були впевнені у тому, що цей стадіон ніколи в житті ніхто не зробить. Слава Богу, стоїмо зараз з Вами та бачимо результат на власні очі.

– Спонсорство, одне з найважливіших питань. Працювали на стадіоні всі, хто міг, а як щодо матеріалів і техніки?

– Тільки місцеві підприємці. Від районної влади та місцевої влади підтримки взагалі ніякої не було.

– Про допомогу з боку влади ми з Вами ще поговоримо. А ось щодо підприємців – якщо можете, то назвіть конкретно осіб.

– Дуже багато людей залучилося до цього проекту. Допомагали хто чим міг – хто працею, хто фінансами. Основні – спонсори та люди, які вклали душу в «Партизан-Арену». Ці люди всі родом із Кодри: Ігор Огороднік, Євген Колос, Андрій Євтушенко, мій брат Іван та я, Олександр Аугліс, Євген Біляга, Сергій Білявський, брати Пелюхівські (Тарас і Сергій), брати Башинські (Олександр, Ігор та Ярослав), сім’я Лиськів з Києва. Я можу перераховувати довго, бо таких людей, насправді, більше сотні. Хтось допоміг трохи більше, хтось трохи менше. Хтось потримав лопату одну годину, а хтось – три місяці поспіль. Завдяки всім
цим людям, ми вже на фінішній прямій до завершення будівництва! Так як у мене випала нагода поспілкуватися з Вами, то я хочу подякувати через газету всім тим людям, які не залишилися осторонь нашого проекту, бо це наше майбутнє та майбутнє наших дітей! Велике вам дякую!

– Ми вже раніше згадали про підтримку зі сторони влади, тож наступне питання. Чому, на Вашу думку, ця підтримка відсутня? Чому ні місцева, ні районна влада, не зацікавлені в такому масштабному проекті?

– Хочу сказати, що в нашому селищі взагалі нічого не робиться. В нас така влада, що вона нічого не робить. А стадіон – це окрема тема. На нього навіть уваги не звертали. Як аргументують таке ставлення? Та просто, офіційно по документах стадіону немає, офіційно гроші списувати немає звідки. Проте, якщо б було бажання… Тут жодної офіційної гривні не пішло (з бюджету – ред.), можна було зі своєї ініціативи допомогти, знайти спонсорів, допомогти в пошуках інвесторів, але на жаль…

– У мене є інформація, що певний кандидат в депутати пообіцяв інвестувати в стадіон 100000 грн. Чи отримали Ви ці гроші? Якщо так, то чому за цю людину було віддано так мало голосів? Адже така інвестиція мала бути оприлюднена аби громада знала, що цей кандидат вклався у розвиток селища. Можливо тоді б кількість голосів була значно більша?

– Можливо так, але він не допоміг. Мій рідний брат особисто надсилав неофіційні листи кандидатам 91 округу до якого відноситься й селище Кодра. Деякі говорили, що допоможуть, а по факту – нічого. Лише один із кандидатів знайшов мій номер, зателефонував та надав допомогу у вигляді 10000 грн. Хоча б щось і то добре.

– З якими складнощами Ви зіштовхнулися при будівництві?

– Складнощів багато, проте найскладніше було вирівняти землю для майбутнього поля. Тому що на одній стороні поля рівень був 0 м, а на іншій – 1,5 м. Для того, аби зрівняти таку різницю, довелося добре попітніти. Вже після цього, була ще одна проблема – з чорноземом. Нам доставляли його разом з травою, камінням та іншим брудом. Тому доводилося просіювати його через сітку. Це було надзвичайно важко і довго, але ми впоралися! Ніякі труднощі не змусили нас скласти руки. Ми продовжували вперто та наполегливо йти до мети.– Як відбувається процесполиву стадіону. Хто відповідальний та слідкує за цим?

– Поки своїми силами. Сьогодні я, завтра мій товариш, після завтра кум, якось так. Надалі хочемо знайти людину, яка буде цим займатися. Адже у кожного теж свої проблеми, робота і таке інше. Зарплату поки що будемо виділяти зі своєї кишені, а вже у майбутньому, сподіваюсь, вдасться надати цьому офіційний статус, аби влада виділяла гроші на всі потреби.

– Чи є у Вас план за доглядом стадіону? Адже аби підтримувати його в ідеальному стані, потрібно чимало зусиль і коштів.

– Час покаже, так як для нас це все вперше, досвіду як такого немає. Є люди, з якими ми консультуємося: головний агроном Ковалівки – Віталій Лях допомагає нам у вирішенні певних питань. Також є Анатолій Козачук, спеціаліст у сфері ландшафтного дизайну, котрий провів великий об’єм консультативної роботи по землевпорядкуванню та висадки газону, займається полями, газонами. Він нам і технікою допомагав, також через нього купували насіння для засіву. Абсолютно безкоштовно консультує, за що йому дуже вдячні.

– Ще одне цікаве питання. Скільки коштів Ви витратили на стадіон? Назвіть хоча б орієнтовну цифру.

– Ухх… Ну, якщо орієнтовно, то наразі ця сума коливається біля 200000 грн. Хоча, взагалі, такий проект коштує близько 2 млн грн.

– Ого!… Непогано Ви так зекономили! А скільки ще доведеться витратити?

– На утримання в гарному стані гроші потрібні будуть постійно, а щоб забезпечити стадіон газонокосаркою та добудувати все, думаю, приблизно 50000 грн.

– Коли планується відкриття стадіону? Та чи буде певний захід з нагоди відкриття?

– Буде, точно буде, але коли, ще не можу сказати. Цієї осені або навесні.

– Я так розумію, що виділяти кошти на організацію заходу з нагоди відкриття стадіону буде теж громада та підприємці?

– Саме так. Запросимо Настю Каменських з Потапом, та й буде відкриття!

– Ахахах.. Ну що ж, тоді до зустрічі на відкритті. Дякую Вам за те, що знайшли час. Було приємно поспілкуватися.

– І Вам дякую, мені теж дуже приємно. До зустрічі!

Спілкувалась Анастасія АУГЛІС.

Tags: , , ,

Залишити відповідь