ІГОР ГОДЕНКОВ: ПАМ’ЯТАЄМО!

0

18 травня відбувся «Вечір пам’яті» педагога, письменника, колишнього керівника Макарівського районного Центру творчості дітей та юнацтва імені Данила Туптала – Ігоря Леонідовича Годенкова, котрий рік тому пішов у Вічність. Пам’ять про нього відобразилась у душевних словах, теплій по-домашньому атмосфері, у поезіях автора, у піснях на його вірші, приємних спогадах і, що найголовніше, в серцях, що бились в унісон.Своїми спогадами поділились: Ольга Леоненко – керівник театрального гуртка «Маска», культорганізатор Тамара Отрох – керівник творчого об’єднання «Дивокрай» Макарівського ЦТДЮ імені Д. Туптала; колеги з Макарівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – природничо-математичний ліцей» – вчитель англійської мови Яна Суходольська та вчитель зарубіжної літератури, а нині пенсіонерка Світлана Морська.

Приїхали й митці з Ірпеня: Володимир Симоненко – поет, голова Ірпінської районної Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес Літераторів України» та Валерій Пісний – поет-гуморист (Ірпінська літературна студія «Дебют»); з Бородянки – Олексій Верховець – поет, член Бородянської районної Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес Літераторів України». З Києва приїхав Сергій Вутянов – священик, художник. Серед учасників вечора були Оксана Герасименко – волонтер, координатор Макарівського Центру допомоги військовим та голова Макарівської районної спілки воїнів-інтернаціоналістів, ветеранів Афганістану – Олександр Безугленко.

Співали пісні на вірші Ігоря Годенкова Оксана Піковська – поет, бард, керівник гуртка авторської пісні «Патріот» Макарівського ЦТДЮ імені Д.Туптала; Павло Скляров – співак, лауреат Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів та фестивалів, Володимир Хоменко – поет, бард; Франц Пірнач – композитор, бард; Володимир Мацибок – музикант. Читали поезію Ігоря Годенкова вихованці літературної студії «Сузір’я» учениці з Макарівської гімназії Вікторія Богданова (4 клас), Валерія Богданова і Христи на Менжега (5 клас), з Пашківської ЗОШ – восьмикласниця Анна Литвин, поетеса з с. Гавронщина Юлія Войналович. Випускниця літстудії «Сузір’я» Світлана Ходаківська читала свою життєстверджуючу поезію і сказала, що Ігор Леонідович вчив
не сумувати, а радіти життю.

А Олександр Косинський не тільки читав поезію Ігоря Годенкова, а й розповів, що коли ходив на гурток образотворчого мистецтва в ЦТДЮ, то познайомився з керівником літстудії «Сузір’я», любить його поезію. Під впливом Годенкова його батько почав теж писати вірші.

Євгенія Антипова – керівник гуртка солоного тіста «Мукосілька» Центру творчості та Марія Верховець – поетеса, член Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес Літераторів України» читали свої поетичні твори, присвячені Ігорю Годенкову. Ось так знову зібрав у Центрі творчості для дітей та юнацтва Ігор Леонідович своїх вихованців, однодумців, патріотів рідного краю – Макарівщини, котра стала й для нього рідною аж до останнього подиху! Зібрав до свого «центру творчості», щоб продовжувалась почата ним справа, щоб нові й нові імена поетів та письменників поповнювали мистецьку сторінку нашого району, в якій навічно вписані імена митців світового й державного рівня, вихідців з Макарівщини.

Знову й знову звучав голос Ігоря Леонідовича на вечорі-реквіємі, котрий читав свої мудрі, чудові поезії. Він був присутній, ніби незримо, вслухаючись в мелодії пісень, голоси дітей-вихованців літстудії «Сузір’я» і побратимів по миcтецькій діяльності.

…Кричали лебеді з туману,
Крізь сірий і холодний дощ,
Чому пішли з життя так рано,
У невідомість дальніх прощ?

Кричали лебеді, тужили,
Ячали скільки було сил,
Бо Ви на совість вік прожили,
Не опустивши вільних крил.

А вітер ніс уривки болю
В Здвижеву сіру каламуть,
Так важко іноді – собою,
За це ще й зашпори зайдуть.

Життя майнула кінострічка,
Мов спалах ранньої зорі,
Несе повільні хвилі річка,
Як спогади, на мій поріг…

Несе велично і нестримно,
Про щось ледь чутно гомонить,
І так незатишно і зимно
За Вами у душі щемить…

І спогади, як сонця блиск цей,
Дарують усмішки тепла, –
О скільки щастя було,скільки!
І скільки щирості й добра!

Завжди Вам дякувати будем,
Завжди молитися й рости!
Які бувають світлі люди!
Які неміряні світи!

…Кричали лебеді з туману,
І дощ! Такий пустився дощ!
Чому пішли з життя так рано,
У невідомість дальніх прощ?

Та для присутніх в залі прозвучало головне: не забувайте ті істини, які висвітлював Ігор Годенков у своїй творчості і по життю. Він кожного навчив «своєму» і, як сказав Володимир Мацибок «у кожного був свій Годенков». Тож зерна, що посіяв Майстер, обов’язково повинні прорости, дати щедрий урожай. Хай буде так! І ми, пересічні громадяни, пишаймось, що серед нас жив, творив, виховував і навчав дітей Маестро. Хай надихає нас на добро і любов творчість Ігоря Леонідовича, шукаймо ті перлини в його віршах, що облагородять наші серця, чомусь навчать, в чомусь підтримають. А решта – в метушливому житті хай буде так, як любив говорити він: «Господь управить!».

Галина ГЕРАСИМЕНКО,
голова районної ВТС КЛУ,
керівник літстудії «Сузір’я»
Макарівського ЦТ ДЮ імені Д.Туптала.

Додати коментар