Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

ІСТОРІЯ ПРОЕКТУ «НЕПРOSTІ ЛИСТИ»


У травні виповнився рік, як у Макарові було розпочато проект «НепрOSTі листи». А тому сьогодні розповідь, що собою являють ці листи, про історію фонду з листами в Державному архіві Київської області й самого проекту. 

ІСТОРІЯ ФОНДУ

Документи фонду Р-4826 «Листи радянських громадян, вивезених до нацистської Німеччини, рідним у Київську область» (1942–1943) надійшли до Державного архіву Київської області у відділ секретних фондів у післявоєнний період (приблизно у 1945–1950 рр.) в стані розсипу, являючи собою поштові листівки звичайні, поштові листівки спеціальні, розрізнені аркуші тощо. Одиницею обліку та зберігання була зв’язка певної кількості документів. У період «хрущовської відлиги» в 1963 р. документи пройшли наукове опрацювання. Була проведена систематизація за алфавітним порядком. Перший опис складений на 486 справ – тек із згрупованими у зв’язки листівками.

У другій половині ХХ ст. у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному поділі України архіви Житомирської, Кіровоградської, Миколаївської, Полтавської, Чернігівської та Хмельницької областей передавали до ДАКО колекції листів остарбайтерів з Київщини як непрофільні для цих установ. Передані документи вносилися до складу фонду Р-4826: частина надходжень сформовані в окремі справи, інша частина – підкладені до вже сформованих одиниць зберігання як аркуші окремих справ. Унаслідок цього порушився алфавітний порядок у розташуванні певної кількості зв’язок та листівок у зв’язках. Наприкінці 1988 р. фонд Р-4826 був розсекречений і переданий на загальне зберігання.

ЩО ЯВЛЯЮТЬ СОБОЮ ЛИСТИ

Основний вид документів фонду – листівки. Вони являють собою виготовлені друкарським способом стандартні двобічні бланки на картонній основі розміром 14,5х10,5 см, що містять тексти, нанесені від руки пером за допомогою чорнила, простим або чорнильним олівцем. За формою носія вони зустрічаються двох типів. Перший – це спеціальні подвійні бланки поштових відправлень у вигляді симетричного змісту – для відправника та для відповіді отримувача. На одній частині такої подвійної листівки записувалася у німецькій транскрипції адреса та ім’я адресата в Україні, а також текст листа остарбайтера (переважно українською мовою). Друга частина листівки, – із заповненими графами зворотної адреси та імені адресата (німецькою мовою), – призначалася для відповіді з України остарбайтеру до Німеччини. Досить широко при цьому представлений інший тип листівок – звичайні одинарні бланки (без додаткового для відповіді). На всіх листівках сплата поштових послуг засвідчена наявністю німецької марки відповідної вартості. Також проставлений поштовий штемпель із зазначенням місця і дати відправлення. На частині листівок є відбиток проходження німецької цензури – зафарбовані чорною тушшю рядки, що містили заборонену інформацію.

До деяких листівок їхні автори підшивали фотокартки – частково вони збереглися і перебувають на своєму місці, але досить часто на листівках можна зауважити лише сліди від голки, а самі світлини втрачені. Зміст документів інформує про перебування у Німеччині остарбайтерів: місця та умови праці, виконувані роботи, побут, форми дозвілля, відпочинку, ставлення з боку німецького оточення, взаємовідносини з представниками інших націй, моральний та фізичний стан тощо.

На початок 2000-х років у фонді Р-4826 налічувалося 508 справ із листами репатріантів до рідних на Київщину. Беручи до уваги, що в одному фонді зберігається близько сотні листівок, ми маємо понад 50 000 (!!!), які у 1943 р. не дійшли за вказаними адресами і наше завдання по максимуму ці листи повернути.

ІСТОРІЯ ПРОЕКТУ

9 травня виповнився рік, як в рамках проекту «НепрOSTі листи» ми вручаємо рідним та близьким примусових робітників символічні копії листів, які понад 75 років зберігаються у фондах Державного архіву Київської області. Загалом по селах сучасної Макарівщини в ДАКО знайдено понад 1500 листів. Листівки систематизовані по селах. І на сьогодні ми маємо повідомлення з Макарова, Калинівки, Фасівочки, Зурівки, Андріївки, Красногірки, Липівки, Королівки, Гавронщини, Юрова, Копіївки, Завалівки, Ситняків, Ніжилович, Наливайківки, Колонщини, Березівки, Мотижина, Копилова, Фасової, Людвинівки, Комарівки, Почепина, Новомирівки, Садки-Строївки, Рожева, Небелиці, Макарівської Буди, Соболівки, Борівки, Великого Карашина, Бишева, Горобіївки, Вітрівки, Грузького, Лишні, Козичанки, Леонівки, Мар’янівки, Мостища, Новосілок, Пашківки, Соснівки, Чорногородки, Юрівки, Яблунівки та Ясногородки. Також мають бути листи з Кодри і Забуяння, але поки їх не знайдено.

З травня 2018 до травня 2019 проведено захід та повернуто листи у Калинівці, Макарові, Фасівочці, Зурівці, Андріївці, Липівці, Гавронщині, Юрові, Завалівці, Ніжиловичах, Колонщині, Березівці, Фасовій, Людвинівці, Плахтянці, Почепині. Загалом повернуто вже понад 400 листів. Першим на наше прохання про повернення листів відгукнувся колектив Макарівської селищної ради на чолі з Вадимом Токарем. Перші заходи за власним сценарієм проводив колектив Макарівського районного Будинку культури на чолі з Людмилою Колос.

З червня 2018 р. всі питання, пов’язані з транспортом, технічним забезпеченням та виготовленням муляжів і конвертів, на себе взяла Всеукраїнська кампанії «Пам’ять Нації» на чолі з кандидатом історичних наук, ведучим радіо «Культура» Олександром Алфьоровим. І, до речі, Олександр – перший, хто про проект заговорив на всю Україну. Минулого року 7 травня ця тема була піднята в авторській передачі «Історичні фрески». На сьогодні вже знято більше десятка сюжетів про проект. ТРК «Україна» присвятив проекту навіть цілу серію передач. Дякуємо за співпрацю й інформування громадськості журналісту Марії Петрик. Але слід згадати і про районні ЗМІ – газету «Макарівські вісті» на чолі з Максимом Кравченею і ТРК «Авіс» на чолі з Юрієм Вареником, які були першими рупорами нашого проекту. Саме через них ми шукали рідних, саме «Макарівські вісті» та «Авіс» першими розповідали про прем’єрні заходи.

До речі, саме на матеріалах ТРК «Авіс» учениця дитячого гуртка «1+2» Даша Вавілова спільно з викладачем Тетяною Мельник зробила свою авторську передачу й стала призером Всеукраїнського конкурсу «Я – журналіст». У квітні 2019 р. за ініціативи керівництва Державного архіву Київської області проект з районного масштабу перетворився на обласний. Уже до пошуку рідних та вручення муляжів долучилися представники Обухівського, Васильківського, Броварського, Бориспільського, Іванківського, Переяслав-Хмельницького, Ірпінського, Зурівського, Вишгородського районів.

Станом на 10 травня маємо інформацію про вручення великої кількості листів у с. Єрківці на Переяславщині. Ми, крім Макарівщини, 2 травня їздили з листом на Бориспільщину в с. Велика Стариця. Також уже складено списки по рядку сіл Києво-Святошинського району і волонтери розпочали пошуки рідних. Що змінилося за рік, окрім розширення географії? Зараз представники «Пам’яті Нації» працюють над створенням сторінки у ФБ та сайтом проекту. Відкриття їх дасть змогу централізованіше здійснювати пошук і відслідковувати вручення листів.

Найемоційніша зміна – це те, що до проекту приєднався Олександр Різніченко, який вдень і вночі читає листи. Тепер на заходах ми цитуємо не уривки, які змогли прочитати, а найемоційніші та найцікавіші листи з даного села. У Липівці й Людвинівці це вийшло дуже емоційно! Але основна робота ще попереду, адже ми маємо повернути максимальну кількість листів.

Дякуємо всім, хто долучився до цього проекту. Продовжуємо спільну справу і далі!

Віталій ГЕДЗ,
засновник проекту «НепрOSTі листи».

Tags: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Залишити відповідь