Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

ПРАВОСЛАВНІ Й РИМО-КАТОЛИЦЬКІ СУПЕРЕЧКИ В МАКАРОВІ


Напередодні святкування Великодня за римо-католицьким стилем, я б хотів розповісти читачам про невідому сторінку з історії Макарова – суперечки між православними та римо-католиками в містечку. Розпочну свою історію з досить цікавого документа, який зберігається в Центральному державному історичному архіві України (м. Київ)(далі – ЦДІАК).

У 1867 р. староста Макарова Михайло Порохнюк і троє місцевих мешканців – Петро Божок, Антон Марчук і Терентій Волощенко звернулися до Губернського керівництва з проханням віддати православній церкві для служби римо-католицький кам’яний костел. Відповідь з Губернії була такою (орфографію та пунктуацію оригіналу збережено – авт.):

«Предписываю Полицейскому Управленiю объявить сельскому старосте м. Макарова Михаилу Порохнюку и тамошнимъ крестьянамъ Петру Божоку, Антону Марчуку, Терентiю Волощенко и друг. на поданное мне прошенiе, что какъ помещикъ Павша построилъ уже в м. Макарове каменную православную церковь, которая, по ихъ объясненiю, освидетельствована уже Епархiальнымъ архитекторомъ и предназначена къ посвященiю, то zа симъ ходатайство ихъ объ обращенiи въ православную церковь Макаровскаго Костела, какъ незаслуживающее уваженiя оставлена мною безъ последствiй».

Згідно з документальними свідченнями перший костел у Макарові збудував Домінік Прушинський, який став власником містечка у 1754 р. Проте у 1768 р. повстанці під керівництво Івана Бондаренка його зруйнували. У 1790 р. Каетан Росцішевський відновив костел. Найстарішим документом, який нам надає відомості про римо-католицький храм в Макарові є «Опис Макарівської каплиці» від 1790 р., який зберігається в Державному архіві Києва. Документ написаний красивим почерком, який легко читається. Однак проблема в іншому, мова опису старопольська і знайти, хто б міг його перекласти, тепер досить важко.

Також з документів відомо, що настоятелями римо-католицької парафії у Макарові, яка тоді мала титул Непорочного Зачаття Пресвятої Діви, були: у 1801 р. – о. Самуель Модлішевський, у 1813 р. – о. Ян Кремпкі, котрий коштом парафіян відреставрував храм, та у 1821 р. – о. Войцех Вирозембський. Наприкінці ХІХ ст. Макарів був багатонаціональним містечком: тут перебували мешканці різних віросповідань. Здавалося б нічого дивного та страшного. Але щодо цього питання досить цікавим є документ від грудня 1845 р., який зберігається в ЦДІАК. У ньому йде мова про поділ прихожан між православним та римо-католицьким храмами. Зокрема у цій справі зазначено, що настоятель макарівського костелу Свідерський подав у червні 1842 р. до Консисторії список своїх прихожан.

Однак згодом православний священик, вивчаючи цей список, помітив у ньому прізвища трьох своїх прихожан. Розглядаючи це питання, представники Консисторії ухвалюють рішення:

1. Список прихожан костелу залишити без змін.

2. Трьох прихожан, вказаних православним священиком, повернути йому.

3. Подібні випадки з уніатами (греко-католиками – авт.) не розглядати, а всіх їх вважати прихожанами костелу.

У 1860 р. в Макарові при костелі була відкрита школа, де навчання проходило польською мовою. У перший рік до школи ходило п’ять хлопчиків з родин римо-католиків. Викладачем у школі працював Адольф Неменшовський. Та в грудні 1860 р. православним земським справником було виявлено, що немає дозволу від Губернського керівництва на відкриття подібної школи. І місцевому ксьондзу було рекомендовано її закрити. Проте римо-католикам удалося відстояти школу і діяла вона в Макарові аж до 1920-х років, а потім була закрита разом з костелом. Що цікаво: згідно з документами викладання в цій школі на польській мові відбувалося аж до самого її закриття.

А тепер повернемося до документа, з якого починалася наша історія. Так ось, у процитованій відповіді зазначалося, що у Макарові вже зведено кам’яну православну церкву. Однак у відділі рукописів Національної бібліотеки України імені В. Вернадського зберігається прохання від 1879 р.

У ньому громада Макарова просить Губернське керівництво надати кошти для будівництва кам’яної Іллінської церкви, оскільки дерев’яна знаходиться в аварійному стані і: «…Местечко Макаровъ 7000 жителей католическаго и еврейскаго и правос. населения имеетъ весьма важное значеніе […] и промышленномъ и въ […] отношеніе въ следствіе того преобладаніе какое получили здесь католики и евреи надъ кореннымъ православ. русскимъ населеніемъ. Преобладаніе это проражаетъ каждаго посещающаго Макаровъ при виде великолепнаго костела господствующего надъ всею окресностію далеко вокругъ местечка…».

Після прочитання цього документа постає питання: коли ж у паперах щодо кам’яної Іллінської церкви була написана правда? Якщо вірити картам Макарова, то реальна ситуація відображена в документі 1879 р. і наприкінці ХІХ ст. в Макарові не існувало кам’яної православної церкви! Лише римо-католицький костел був мурованим. На картах нова кам’яна Іллінська церква з’явиться лише на початку ХХ ст. – у 1896 р. її ще не позначали на планах-схемах містечка. І знову досить дивна ситуація з вибором місця для будівництва нового православного храму. Його зводять через дорогу від костелу. У жодному містечку Російської імперії православний та римо-католицький храми так не будували!

Амбітні суперечки між православними та римо-католиками продовжувалися в Макарові до 1920-х років – допоки обидва храми не були закриті та зруйновані. Слід сказати, що від православного і сліду не залишилося. А от залишки костелу стали основою для приміщення сучасного Макарівського ліцею та його частиною і до сьогодні. З проголошенням незалежності України в Макарові тепер діють Українська православна церква пророка Божого Іллі та римо-католицький приход святого Петра Апостола. Ці два храми знаходяться вже на значній відстані між собою, а між православними та римо-католицькими прихожанами суперечок не виникає, як це було у ХІХ ст. та на початку ХХ ст.

Віталій ГЕДЗ.

P.S. Олені Поповій дякую за допомогу у зборі документальних матеріалів. А римо-католицьких прихожан Макарівщини вітаю зі святом Паски.

Tags: , ,

Залишити відповідь