Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

ІЗ ЛЕГЕНД У ЗАПИСАХ ПЕТРА МОГИЛИ


Прагнучи пожвавити творчість православних письменників у галузі житійної та легендарної літератури, Петро Могила записав церковнослов’янською мовою цикл оповідань, в яких події щоденного життя витлумачуються як релігійні чудеса.

ПРО РОБІТНИКА, ЗАСИПАНОГО ЗЕМЛЕЮ

Року 1628-го, місяця травня, дня 1-го, будучи в монастирі Печерському київському, ляцький єпископ київський Богуслан Бокша-Радошевський сам розповідав мені, кажучи: «Року 1626-го, за архімандрита печерського київського Захари Копистенського, коли був я у місті моєму Чорногородці пішов подивитись, як робітники роблять земляну огорожу, тобто вал, навколо міста (почав той руйнуватися, бо давно вже зроблений був).

Стояв я на верху огорожі тієї і дивився на робітників. Аж зненацька велика глиба землі згори зірвалась і посипалась у яму, де робітники працювали. Усі відбігли без шкоди (а багато було їх), одного ж уся земля та накрила аж ліктів на п’ять. Побачивши се, став я горювати, що на моїх очах смерть того чоловіка спіткала, і почав плакати та, винуватячи себе, нарікати, що через гріхи мої се сталося. І пішов я у дім, де тоді жив, звелівши робітникам відкопувати того, землею придушеного, як уже померлого.

Коли йшов я, плачучи, спала мені на думку чудотворна лавра Печерська. І враз припав я лицем до землі і почав зі сльозами до Пресвятої Богородиці Печерської молитись, кажучи:

– О найсвятіша Діво! Обрала Ти в сих краях за оселю собі Печерську церкву і чудесами прославила її на славу Пречистого імені свого! Вияв же і нині благість і милість свою, як завжди виявляєш багатьом із тих, що з вірою приходять до церкви Твоєї Печерської і од щирого серця вдаються до Тебе. Вияв, молю Тебе! Сохрани без шкоди живим чоловіка того, що його земля накрила. То і я піду й уклонюся Тобі в церкві Печерській і подякую Тобі за благодіяння се. Бо немає вже ні на що надії, крім як на благість Твою, о Царице Небесна!

Отак молився, і ще більше, і обіцяв сам піти в Печерський монастир і подяку в церкві перед усіма сотворити Пресвятій Діві, і милостиню дати. А ще обіцяв і чоловіка того на поклоніння і дяку послати. Отак молився я і журився. Аж приходить хлопець (минуло уже зо дві години оролойних, тобто зегарних) і каже мені:

– Пане, вже до голови чоловіка того прокопали і, здається, живий він.

Я ж, се почувши, ще палкіше став молитися Пресвятій Діві і обіцяти їй, що відвідаю Печерську церкву. І коли я се чинив, приходить другий, кажучи:

– Не журись, пане! Надію маємо, що живий буде. До голови вже його докопались – очима блимає і дивиться.

Я ж, се почувши, зрадів і поспішив туди. І побачив, що він головою похитує (не був бо ще весь одкопаний), подякував Богові. Отак помалу відкопали його живого і здорового і ні в чому не ушкодженого, тільки страхом охопленого і переляканого. І одразу, як витягли його, почав говорити і попросив пити. Я ж звелів йому склянку вина дати. І випив її. Отак благодаттю Божою і молитвами Пречистої Діви Печерської здоровий був, знову з іншими клевретами своїми почав працювати.

Я ж прийшов, як і обіцяв, і подяку сотворив, приклонивши коліна посеред церкви тутешньої Печерської перед усіма Господу Богу і Пресвятій Діві Марії, котра чуда діє преславно в своїй сій святій церкві, що од гіркої смерті чоловіка преславно збавила, і вже (як бо я розумію, і всі, хто там був) жодної надії на життя позбавленого і вмерлого воскресила силою Сина і Бога свого, Господа нашого Ісуса Христа, котрому і належить всіляка слава, честь і уклінність із безначальним Його Вітцем і пресвятим благим і животворящим Святим Духом во віки. Амінь».

Віднайшов легенду про Чорногородку
Олег СКУРАТОВСЬКИЙ.

Tags: , ,

Залишити відповідь