ЖІНКА-ТРАКТОРИСТ НА СЛУЖБІ В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ

0

Вона надзвичайно жіночна, хоч це і не помітно за камуфляжем та бронежилетом. Але на війні не до гендерних переваг: той, хто прийшов сюди, має добре усвідомити, що ти – чоловік чи жінка, ворожій кулі чи уламку снаряда, глибоко все одно. Та й Людмила сама просить не надавати зайвої уваги її статі.– Ви ж там не пишіть про мене, що я плаття змінила там на ще щось, – з початку розмови попросила вона. – Бо це буде велика неправда про мене. Справа в тому, що цивільна професія Людмили – тракторист! І це у неї, так би мовити, династійна професія – бо мама нашої героїні теж… тракторист.

– А що тут такого дивного? – поводить плечима Людмила. – Я народилась у Казахстані, а там це популярна професія серед жінок. І взагалі мені подобаються потужні машини. Я мала змогу керувати більшістю моделей вітчизняної техніки. В мріях, лише, залишилось посидіти за кермом К-700. У мене мама пропрацювала на цьому тракторі і навіть була передовиком! Трішки заздрю їй…

В армію Людмила пішла через низку різноманітних обставин. Як патріотичних, так і особистих. Бо вирішила, що так буде вірно. Зараз її вдома, в Наливайківці на Макарівщині чекає дитина і чоловік, який теж вже має бойовий досвід. Людмила каже, що впросила його залишитись цього разу вдома, хоча це було дуже непросто.

– Ви знаєте, я, якщо можна, передайте від мене велике спасибі і уклін усім волонтерам, – попросила Людмила. – Звичайно, забезпечення армії зараз і в 2014-му році – то небо і земля. Але ваші вітання з тилу додають нам впевненості, що кожен, хто є тут, робить все вірно. А головне – робить потрібну і корисну справу для всієї держави.

А ще, наша героїня серцем вболіває за армію. За її словами в середині самої військової системи потрібно зробити ще чимало змін, аби припинити деградацію багатьох військових спеціальностей. І хоча певні кроки вже є, та для більшого результату потрібне розуміння, перш за все, офіцерами всіх ланок основної мети, яку прагнуть досягти військові реформи. І зі свого боку Людмила готова докласти власних зусиль до скорішого отримання позитивного результату.

Тарас ГРЕНЬ.

Додати коментар