Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

СОТНИК МАЙДАНУ…


Розповідь про Миколу МАРКОВА у ряду читачів викличе здивування. Досить різним запам’ятали його мешканці Калинівки. Проте, на нашу думку, своїми вчинками під час Революції Гідності він заслужив, щоб щорічно 20 лютого його ім’я згадували разом з Героями Небесної Сотні. 

Микола Марков народився 1 серпня 1960 р. в с. Красний Партизан Свердловського району Луганської області. Здобув вищу освіту. Довгий час мешкав у с. Калинівка Макарівського району, а потім переїхав у с. П’ятигори Тетіївського району. Активний учасник Помаранчевої Революції 2004 р. Не залишився осторонь, коли розпочалася Революція Гідності. З перших днів він уже був у Києві. У грудні 2013 р. обраний сотником 27-ї сотні Самооборони Майдану. Від 3 грудня 2013 р. майбутня 27-а сотня існувала, як прикріплена група 25-ї сотні. Пройшовши перевірку випробовування штурмом 11 грудня 2013 р., стала повноцінною сотнею та отримала окремий номер. У подальшому сотня охороняла периметр навколо будинку Профспілок.

Бійцями сотні в основному були військові запасу – вихідці з Вінницької, Київської областей, а також Яремчі, проте також були хлопці і з Полтави, Дніпра, Львова, Тернополя й Рівного. Сотника всі звали «Дядь Коля». Щоб здобути місце у сотні, потрібно було відповідати багатьом критеріям порядності, стійкості і відчуття відповідальності перед власним народом. Бійці сотні користувалися повагою в штабі самооборони і на Майдані. Миколі Маркову, завдяки своїм вольовим якостям керівника, сили честі та чесності вдалося побудувати одну з найпорядніших, найсильніших сотень Самооборони Майдану. І недаремно після смерті Миколи Маркова 27-й сотні присвоєно його ім’я.

Цікавим є той факт, що 27-а сотня разом з Миколою Марковим останньою покидали Українським дім у серпні 2014 р. Після Революції Гідності Микола Марков був одним із тих, хто формував добровольчий батальйон «Айдар». Організував збір коштів на придбання реанімаційного автомобіля «швидкої допомоги», який передав бійцям другої роти батальйону «Айдар».

Заснував громадську організацію «Спілка учасників, ветеранів, інвалідів АТО та бойових дій». Після Майдану у Миколи Маркова щеміло серце, скеміла легеня. Оборонці Майдану кажуть, що це наслідки застосування якихось секретних спецзасобів у вигляді паралітичних газів, що ними були озброєні силовики у Києві. На підступну недугу й досі страждають багато майданівців.

Побратими кинулися рятувати командира. З’ясувалося, що Ізраїль ладен узяти на операцію сотника. Потрібно 20 тисяч євро. Пан Микола гоноровий, звертатися по допомогу сам не став. Це зробили побратими. Але коштів ніхто не дав. Зверталися навіть до Андрія Парубія – як до колишнього керівника загонів Самооборони Майдану. Усе марно. Ніхто не озвався. Сотник Микола Марков помер 17 травня 2016 р. під наркозом на операційному столі в Києві.

Йому йшов 56-й рік…При підготовці цього матеріалу нам вдалося відшукати передсмертні слова Миколи Маркова. Вони раніше ніде не оприлюднювалися. Пропонуємо їх вашій увазі. «…Ти маєш честь бути за Україну, за Шевченка, за український світанок та зірки. Ти Україну не продаєш. Розбудилася наша нація. Ще не повністю, але нація вже стає з колін. І вона підніметься так, як це потрібно. Буде все добре. Я вірю, що ми будемо вільними. Україна – понад усе…»

Ці слова були сказані 16 травня, а вже 18 травня біля Стели на Майдані Незалежності в Києві люди прощалися з Миколою Марковим. Похований сотник у с. П’ятигори Тетіївського району.

Віталій ГЕДЗ.

Tags: , , ,

Залишити відповідь