ПОДОРОЖ ІЗ КИЄВА ДО ЖИТОМИРА З ДМИТРОМ МАЛАКОВИМ

0

Уперше від Дмитра Малакова – знаного києвознавця, автора численних видань з історії столиці, які користуються шаленою популярністю в киян, я почув про намір зробити путівник для подорожуючих за маршрутом Київ – Житомир на «Макарівських історико-краєзнавчих читаннях» в листопаді 2011 року.

Дорогою на конференцію її учасники заїхали до села Копилів, де знаходиться напівзруйнований маєток залізничних королів фон Мекків, де кілька разів гостював видатний композитор Петро Чайковський. Фото цього будинку, зроблене під час тієї поїздки, я побачив, щойно розгорнув презентований 6 листопада в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В.Г. Заболотного путівник Дмитра Малакова «Шляхом Київ – Житомир», на сторінці 126.

У липні 2012-го, разом із Дмитром Васильовичем, його дружиною Іриною Магомедівною, онуком Михайлом та київським інженером-будівельником і музикантом Дмитром Гармашем я подорожував Макарівщиною, натхненно розповідаючи про рідний край. А Дмитро Васильович активно збирав інформацію для майбутнього путівника…

Під час презентації він згадав про цю мандрівку, чим мене надзвичайно потішив. Її результатом є те, що в путівник включено інформацію про 14 сіл Макарівського району – найбільше серед інших районів Київщини та Житомирщини, які перетинає автошлях М 06(Е 40).

Переповнений зал бібліотеки дуже уважно слухав оповідь автора про кожен із одинадцяти розділів путівника про містечка й села, розташовані обабіч шляху. Кожен розділ має власну унікальну історію створення, багато спогадів про цей маршрут, вперше подоланий автором ще 1949 року в частині до Радомишля, має й сам Дмитро Малаков. Ці авторські спостереження, густо переплетені краєзнавчими матеріалами та майстерно проілюстровані оригінальними репортажними світлинами, складають кістяк нового видання. Крім того, тут містяться портрети колишніх власників цих земель та їх видатних уродженців, червоною ниткою через усю книгу проходить історія поштового тракту, що в ХІХ столітті був прокладений тут…

Для зручності подорожуючого читача путівник складено так, що спочатку розповідається про об’єкти, здебільшого пам’ятки історії та культури, розташовані на північ від траси, потім – на південь. Тому, за висловом автора: «читач може обирати для себе будь-який варіант: їхати з Києва, чи з Житомира».
***
З книги: «…На лівому березі Здвижа збереглося старе замчище, де і досі по колу стоять будиночки – традиційно вздовж колишніх оборонних валів з частоколами. В цьому ряду – будинок Макарівського районного історико-краєзнавчого музею. З давніх-давен на території Макарівського району селилися люди. Про це свідчать численні знахідки знарядь праці й рештки поселень доби пізнього неоліту та бронзи. Залишки давньоруських городищ IX–XII ст. виявлені у Бишеві, Андріївці, Мотижині, Небелиці, Рожеві, Чорногородці та поблизу сіл Козичанка, Великий Карашин, Мостище. З 1320 року, після визволення України від монголо-татарського іга, на території району почали з’являтися литовські шляхтичі. Залишки шляху, що в народі звався Литовським, простежується біля четвертого Змієвого валу…»

Євген БУКЕТ.

Додати коментар