Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

Календар небесний і земний. Жовтень – 2018


Із плином другого місяця осені Сонце все коротший час перебуватиме на небесному склепінні, воліючи щоденно затримуватися зі своєю появою над обрієм у вранішні години та швидше ховатися за нього у вечірні. Разом із тим неухильно зростаюча тривалість темної частини доби сприятиме спогляданню вічно загадкового світу нічних небесних світил.

Місяць: в останній чверті – у вівторок, 2 жовтня; новий – у ніч із понеділка, 8-го, на вівторок, 9 жовтня; в першій чверті – у ніч із вівторка, 16-го, на середу, 17 жовтня; повний – у ніч із середи, 24-го, на четвер, 25 жовтня; знову в останній чверті – у ніч із середи, 31-го жовтня, на четвер, 1 листопада.

Із п’ятірки видимих неозброєним оком планет лише Марс у жовтні заслуговуватиме на особливу увагу. Завдяки стрімкому скороченню світлового дня та поступовому збільшенню максимальної висоти над обрієм тривалість видимості Червоної планети протягом місяця не зменшуватиметься, і її, як і у вересні, можна бачити всю першу половину ночі. Хоча просторова віддаль до Марса продовжить невпинно зростати, серед видимих одночасно з ним зірок йому все ще не буде рівних за блиском. Найсприятливіший час для спостережень планети припадає на вечірні години, адже найвище над південною ділянкою небокраю вона стоятиме орієнтовно через дві години після заходу Сонця. Увечері 18 жовтня ненабагато вище яскравого жовтогарячого світила розташується щербатий диск Місяця.

На жаль, черговий особливо сприятливий період видимості Червоної планети, пов’язаний з її великим протистоянням, добігає свого завершення. Наступного разу Марс опиниться так само близько від нас лише у далекому 2035 році. Подібні часові інтервали можуть видаватися гнітюче тривалими, однак Природа для всіх охочих запам’ятати сусідню планету в найкращому вигляді після кожного великого протистояння надає ще одну можливість – також вельми сприятливе наступне за ним «післявелике». Саме таке очікує на нас 13 жовтня 2020 року. Тоді мінімальна відстань до Марса перевищуватиме цьогорічну лише на 8 відсотків, що не дуже відобразиться на його блиску, зате підійматиметься на небосхилі він вище, ніж року нинішнього, аж на третину видимої відстані від горизонту до зеніту.

Спостерігаючи ясної темної ночі величну панораму небесного склепіння, всіяного сотнями різноманітної яскравості нерухомих світил, час від часу можна помітити, як по ньому стрімко і безшумно пролітає «зоря, що падає», іноді залишаючи після себе у вигляді білястої смужки швидко зникаючий слід. Це відоме людям із найдавніших часів світлове природне явище, котре, як тепер відомо, насправді не має жодного стосунку до справжніх далеких зір, називають метеором. Воно виникає при згоранні у верхніх шарах земної атмосфери дрібних часточок космічної речовини, які потрапляють у неї на великій швидкості і, як правило, мають кометне походження. Якщо метеорів протягом години з’являється більше тисячі (або пересічно понад 16 – 17 за хвилину), то таке явище іменують метеорним дощем. Однак подібні феєричні видовища, на жаль, трапляються вкрай рідко.

Напевне, найбільш відоме і вражаюче з них спостерігалося у Західній півкулі нашої планети 12 листопада 1833 року. За свідченнями приголомшених ним очевидців, «метеори різної яскравості були настільки численними, що нагадували густий лапатий сніг». На території України метеорний дощ востаннє можна було бачити впродовж приблизно 4-х годин у першій половині ночі з 9-го на 10 жовтня 1933 року, коли щохвилини з’являлося до 100 видимих неозброєним оком неяскравих «падучих зір». Усі вони вилітали з невеликої ділянки небесної сфери у сузір’ї Дракона і, отже, належали одному метеорному потоку, з яким тоді зустрілася наша планета, рухаючись своєю навколосонячною орбітою. За назвою сузір’я потік отримав назву Драконіди.

Загалом метеори Драконід у незначній кількості в другій половині першої десятиденки жовтня спостерігаються щороку, але лише цьогоріч астрономічні обставини знову сприятимуть появі видимого з території нашої країни метеорного дощу. На жаль, стовідсотково його передбачити неможливо, адже достеменно не відомий розподіл безлічі метеорних тіл уздовж протяжної навколосонячної орбіти потоку, проте розрахунки свідчать про високу ймовірність кількагодинного «дощу» в другій половині ночі з 8-го на 9 жовтня з його максимумом близько 3-ої години. При цьому несприятливою обставиною буде низьке розташування сузір’я Дракона, котре над ранок перебуватиме на мінімальній висоті над північною ділянкою обрію. Втім, оскільки час явища також може відрізнятися від розрахункового, усім охочим не проґавити рідкісний захопливий «феєрверк» варто періодично поглядати на північно-західну частину ясного небозводу вже з вечора.

У другій половині дня 23 жовтня Сонце перейде із зодіакального знаку Терезів (Libra) у зодіакальний знак Скорпіона (Scorpius).

Володимир Безуглий,
аматор астрономії.

Tags: ,

Залишити відповідь