Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

Дім моїх здобутків та звершень


Наше життя наповнене різними подіями, ситуаціями, пригодами… Безліч можливостей і зараз чекають нас в обійми. Ще з самого дитинства ми споглядаємо і розмірковуємо над речами, які, насамперед, нас цікавлять. Нам допомагають у цьому старші люди.

З нами завжди поруч батьки, які направляють нас на правильний шлях, тоді дитячий садочок, який відкриває двері у світ знань і готує до школи, де вчимося далі пізнавати багато чого нового та корисного. Дитинство і юність – період, коли можна обрати все, що до душі. І коли ближче занурюватись у своє минуле, згадуєш те, що найбільше запам’яталося.

Згадую себе першокласницею… 1 вересня! Для мене цей день незвичайний, адже він пов’язаний з найпрекраснішими випадками, які траплялися у моєму житті, день, насичений яскравими моментами: перша вчителька, одинадцятикласники, які ведуть нас за руку, перший урок, що став фундаментом для подальшого навчання, розвитку й бажання вчитися…

Мені було цікаво пізнати все… Любила танцювати, співати, грати на музичному інструменті. Нарешті я змогла реалізувати себе у таких сферах діяльності. Взаєморозвиток та самовдосконалення одні із найкращих якостей, які допоможуть дитині у втіленні власних мрій і досягнень. Саме з 1 вересня починався мій творчий шлях.

Я навчалася в Макарівському НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. – природничо-математичний ліцей». Перейшовши до середньої ланки школи, зустріла свого класного керівника. Чудова й прекрасна жінка, вихована й тактовна людина, розумний та комунікабельний вчитель. Вона навчила йти тією дорогою, яка змінить погляд на життя, яка подарує нові відкриття та перемоги! Її звати Олександра Іванівна Гребенюк. І я з гордістю можу сказати, що була випускницею 9-А класу Макарівського ліцею.

Так, звичайно школа вчить нас думати, розвиватися. Але хочу сказати, що неодмінною складовою мого життя є і дім моїх перших творчих звершень та здобутків. Я підкреслюю – дім, бо це місце, куди хочеться знову й знову повертатися, де тебе чекають дійсно рідні люди, які завжди з посмішкою та позитивним настроєм, бажанням поділитися власним досвідом, переконаннями називається Макарівський районний Центр творчості дітей та юнацтва імені Данила Туптала. Тут я відкрила для себе нові знання, таланти, якими можу володіти, зустріла неймовірних людей – керівників гуртків, котрі допомогли мені опанувати те, до чого так довго прагнула, друзів, що й зараз дивують мене справжнім розмахом власних досягнень.

Перший гурток, що я відвідала – спортивно-танцювальний колектив «Промінці», керівниками якого були майстер спорту зі спортивної гімнастики, хореограф Світлана Перепелиця, фіналістка 2 сезону танцювального шоу «Танцюють всі!», хореограф Альона Перепелиця, хореограф Наталія Романюк. Завдяки цьому гуртку я брала участь у різноманітних конкурсах не тільки в Україні, а й за кордоном, зокрема в Болгарії, ми займали призові місця. Дуже вдячна керівникам, досі згадую про них, бо вони надзвичайно талановиті й творчі люди!

Невдовзі я відкрила для себе новий талант. Почала займатися вокалом разом зі співаком, переможцем Всеукраїнських, обласних та Міжнародних конкурсів Павлом Скляровим. Я також брала участь у багатьох конкурсах і стала лауреатом Всеукраїнських, обласних та районних конкурсів. Люблю співати й до сьогодні.

Звичайно, я відвідувала й гурток театрального мистецтва «Маска», керівник якого Ольга Леоненко – доброзичлива та ввічлива особистість. Взагалі, у Центрі творчості є різні гуртки і я впевнена, що кожен з вихованців віднайде те, що йому імпонує, а керівники, можливо, допоможуть і у виборі майбутньої професії та здійсненні заповітних мрій.

Коли я дізналася про те, що до нашої школи завітав керівник новоствореного гуртка журналістики (нині Дитяча телестудія «1+2»), я з почуттям радості та бажанням дізнатися нове, стала відвідувати заняття і зрозуміла, – це саме те, що я шукала. Так!
Я пишаюся тим, що була вихованкою такого прекрасного гуртка, керівником якого є Тетяна Мельник – розумний вчитель, приклад наполегливості та завзяття, людина, яка завжди допоможе й підтримає. З того дня, коли я вперше відвідала гурток журналістики, сказала: «Джерело мого натхнення – журналістика. Я – журналіст!».

І до сьогодні впевнено крокую по дорозі, яку обрала сама, не шкодуючи ні хвилинки. Бо йду до своєї мети, незважаючи на будь-які перешкоди. Зараз навчаюся в одному з найпрестижніших навчальних закладів України – Університетському коледжі Київського університету імені Бориса Грінченка на факультеті журналістики.

Школа й Центр творчості – одна спільна складова, тому що вони взаємодоповнюють один одного. Отож, бажаю всім учням, вихованцям Центру творчості високих творчих злетів, сили, наснаги та вдалого навчального року! Нехай і ваші мрії здійснюються!

Віта ФЕДОРЕНКО.

Tags: , , , , , , , ,

Залишити відповідь