Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

Руслан ЛАЗЕБНИЙ: «Я ВЗАГАЛІ СТАВЛЮ ПЕРЕД СОБОЮ МАКСИМАЛЬНІ ЗАДАЧІ»


ФК «Здвиж» у минулорічній першості Київської області важко було уявити без Руслана Лазебного. На думку  вболівальників він у переважній більшості ігор був лідером на полі і вів за собою товаришів. Забивав Руслан рідко, але його голи були і красивими, і важливими. Як, наприклад, м’яч у ворота ФК «Богуслав» у Макарові в 14-у турі першості. 

l1

Проте, в редакції газети «Макарівські вісті» все не було то часу, то причини поспілкуватися з Русланом. Але, коли в опитуванні Ігоря Казмірчука щодо кращого гравця чемпіонату Макарівського району з футболу переміг Руслан Лазебний, то ми відразу знайшли і час для розмови.

Руслане, звідки Ви родом?

– Я родом з Наливайківки.

У скільки років почали займатися футболом?

– Граю у футбол з самого дитинства.

Де робили перші футбольні кроки? Що це була за команда? Хто був першим тренером?

– Першою моєю командою була «Іскра» (с. Наливайківка). На той час президентом клубу був Мирослав Землін, а тренером Анатолій Гладкий.

Скільки років Ви уже провели на футбольних полях? За які команди грали?

– З 15-ти років я був офіційно заявлений як гравець і до теперішнього часу граю. Більшу частину я грав за «Іскру», але потім так сталося, що старше покоління швидко переросло, багато хороших виконавців почали займатися дурницями, деякі взагалі байдуже ставились до футболу! І наша сільська команда розпалась. Пограв я за ФК «Макарів», ФК «Здвиж» (с. Маковище), ФК «Колос» (с. Мотижин). Цього року виступатиму за «Альтіс» (с. Копилів).

– Які нагороди Ви вигравали? Які футбольні титули маєте?

– Маю всі нагороди, крім чемпіонської та суперкубка Макарівського району на велике поле.

– Яка Ваша позиція найулюбленіша на полі?

– Найкомфортніше себе відчуваю правим півзахисником.

– Чи рахуєте Ви свої голи? Який з них найкурйозніший, який найкрасивіший, а який найважливіший?

– Ні, я не рахую свої голи. Забиваю я не так і багато. Більше граю на команду. Найкрасивіший гол навіть не пригадаю. А от найважливіші голи я забивав за «Здвиж» у фіналі кубка Макарівського району у ворота Мотижинського «Колоса» – ми тоді перемогли з рахунком 2:1. Я відзначався двічі. І в чемпіонаті в заключному турі нам необхідна була тільки перемога, щоб завоювати срібні нагороди. При рахунку 4:4 я забив на 92-й хвилині вкрай важливий гол тому ж «Колосу».

– А який свій матч Ви вважаєте найкращим, а який – найгіршим?

– Матч з ФК «Атрибут» у півфіналі кубка я провів найкраще, мені вдалось і забити, і віддати гольову передачу… Найгірший – з цим же суперником, лише в чемпіонаті. Ми програли їм 4:0 у Копилові.

l4

– Ви один з небагатьох, хто на собі відчув силу районного і обласного чемпіонатів. Де грати було складніше?

– Звісно, облас ий чемпіонат значно переважає районний, як за підбором виконавців, так і якістю футбольний полів.

– На Вашу думку, рівень чемпіонату району падає чи стає вищим? Чим Ви це поясните?

– Я вважаю, що рівень чемпіонату трішки знизився лише тому, що бракує команд. Багато клубів просто зникло і не тому, що немає фінансів, а тому, що немає кому грати, молодь абсолютно думає про інші речі…

У нашому районі багато талановитих гравців, які грають не лише у нашому чемпіонаті, а й по різних сусідніх районах. Також виступають у чемпіонаті Києва! Грають у вищій лізі області. Цього року на обласній арені наш район представлятиме аж чотири команди! Мені здається, що ми, навпаки, прогресуємо в розвитку.

– Як я зрозумів, згідно з правилами Київської обласної федерації футболу в цьому сезоні Ви гратимете за команду з Копилова як на обласному, так і районному рівні. Як думаєте, Вашій команді по силі претендувати на високі місця в обох турнірах?

– Ні, ці правила не підтримали офіційно. Тож дозволяється грати за різні клуби. Я взагалі ставлю перед собою максимальні задачі. Що ж стосується командних завдань, як зрозумів я, в обласному чемпіонаті потрапити у четвірку у своїй підгрупі, що до району, то ще нічого не наголошували…

Вас обрали кращим футболістом чемпіонату району з футзалу. Наскільки значиме для Вас це визнання?

– Я вдячний всім, хто мене підтримав. Звісно, це визнання надасть мені впевненості у подальших змаганнях.

– Чи очікували Ви подібного результату щодо кращого футболіста чемпіонату?

– Ні, не очікував. Більше зосереджений був на кінцевому результаті нашої команди в чемпіонаті. Дуже хотів завоювати трофей.

– Яка трійка кращих футболістів, на Вашу думку?

– Це запитання стосується лише футзалу чи взагалі?

– Давайте дві: футзал і взагалі.

– Якщо братии до уваги футзал, то Сергій Горбецький, Ярослав Третяк і Святослав Чуб. Якщо великий футбол, – то Юрій Боримський, Олександр Сухенко та Валентин Прокопчук.

– У цей зимовий період, крім чемпіонату району, Ви ще брали участь у турнірі «В дев’ятку». Розкажіть, як потрапили до складу ФК «Одеса» та Ваші враження від турніру.

– Запросив нас Євгеній Черналівський для того, щоб не втратити форму під час зимового періоду. Адже в команді грали
гравці, які були заявлені за «Здвиж» і яких дозаявили на цей сезон. Турнір цей дуже цікавий, він проводиться в усіх великих містах країни! Беруть у ньому участь дуже велика кількість різноманітних команд.

l3

– Кращий бомбардир турніру «В дев’ятку» – це Ваша персональна заслуга чи гра всієї команди?

– Чесно кажучи, я на це мало звертав увагу, мене цікавив більше кінцевий результат нашої команди! Так вийшло, що за декілька турів до закінчення чемпіонату, я був у гонці за бомбардирство, тож партнери біля воріт суперника грали на мене більше, а в останньому турі мені навіть дали більше часу перебувати на полі і це мало свій результат.

– Кращий гравець чемпіонату Макарівського району з футзалу, кращий бомбардир турніру «В дев’ятку»: чи не свідчать ці два титули про те, що Вам краще грати на маленькому полі, ніж на великому?

– Моє ставлення абсолютно однакове, як до гри на великому полі, так і до футзалу. Можливо дається взнаки той факт, що я 4 роки займався міні-футболом в коледжі з досвідченим тренером.

– Які Ваші захоплення, крім футболу?

– Люблю кататись на лижах, граю у настільний теніс, пляжний волейбол, але цьому я приділяю менше уваги. Футбол у мене на першому місці.

l2

– Ваші побажання нашим читачам.

– Хочу побажати, щоб команди, за які вони вболівають чи надають певну перевагу, досягали найвищих позицій. А вболівальники ознайомлювались з результатами не лише в пресі а й самі приходили на ігри і підтримували футболістів.

– Дякую за спілкування!

– Я вам теж вдячний!

Бесіду вів Віталій ГЕДЗ.

Tags: , , , , ,

Залишити відповідь