Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

ГЕРОЙ З АНДРІЇВКИ


Сьогодні мова піде про одного з чотирьох Героїв Радянського Союзу, якого виховала Макарівщина, – Андрія Архиповича Петриченка, уродженця с. Андріївка.

Петриченко Андрій Архипович – командир гармати 1-го механізованого батальйону 17-ї гвардійської механізованої бригади 6-го гвардійського механізованого корпусу 4-ї танкової армії 1-го Українського фронту, старший сержант.

Народився 27 лютого 1922 р. в селі Андріївка на Макарівщині. Закінчивши сільську школу, працював у колгоспі.

У липні 1941 р. призваний до лав Червоної армії. На полях Другої світової війни з листопада 1941 р. Воював проти гітлерівців на території Білорусії, спочатку навідником, потім командиром гармати. Вирізнявся винятковою хоробрістю і мужністю.

Восени 1943 р. йшли запеклі бої з розширення плацдарму на західному березі Дніпра. Механізована бригада відбивала контратаки супротивника. На ділянку позицій, де стояла гармата А.А. Петриченка, ворог кинув у контратаку більше тридцяти танків.

Командир гармати сержант А.А. Петриченко підпустив танки на близьку дистанцію і першими ж пострілами підбив три гітлерівські машини. Але тут же поряд розірвався ворожий снаряд, гармата вийшла з ладу, а два бійці з розрахунку були поранені.

А.А. Петриченко побачив, що сусідня гармата теж замовкла – весь розрахунок загинув. Тоді він підбіг до цієї гармати і  відкрив з неї вогонь. Ще два танки ворога загорілися. Відважний артилерист А.А. Петриченко врятував своїх товаришів, на яких насувалися гітлерівські танки. Сміливим кидком наші підрозділи завершили розгром нацистів. За цей подвиг у березні 1943 р. А.А. Петриченко був нагороджений медаллю «За відвагу».

22 квітня 1944 р. у боях за с. Юзефовка на Івано-Франківщині, стримуючи наступ ворога, групою червоноармійців, яких очолював А. А. Петриченко, було знищено 113 гітлерівців. 27 квітня у бою артилерист отримав поранення і був  направлений на лікування до шпиталю. 19 травня 1944 р. за героїзм, проявлений у боях на Івано-Франківщині, Андрій Архипович нагороджений орденом Вітчизняної війни І ст.

BBi

Уже в липні 1944 р. А. А. Петриченко повертається зі шпиталю до своєї частини. Брав участь у вигнанні гітлерівців  Львівщини. У бою 3 серпня 1944 р. розрахунок А. А. Петриченка знищив чотири вогневі точки ворога та дві підводи зі снарядами. 8 вересня 1944 р. за вміле командування на полі бою Андрій Петриченко нагороджений орденом Червоної зірки.

petr2
Під кінець війни старший сержант А.А. Петриченко був командиром гармати 1-го механізованого батальйону 17-ї гвардійської механізованої бригади. Бої йшли в районі польського міста Чарни-Ніда, де він 14 січня 1945 р. зі своєї гармати підбив дві ворожі «пантери», знищив їх екіпажі. А 17 лютого 1945 р., в боях за опорний пункт Бена, трофейними фауст-патронами розбив два ворожих кулемети.

На другий день, відбиваючи атаки гітлерівців, А.А. Петриченко знищив зі своєї гармати шість вогневих точок і до 25 ворожих солдат. Увечері того ж дня, після запеклого бою, в нейтральній зоні опинився наш танк Т-34. Екіпаж загинув. Незважаючи на небезпеку, А.А. Петриченко добрався до танка, який був неушкоджений, зробив 13 пострілів з гармати, знищив два кулемети, до 20 ворогів і привів танк на командний пункт батальйону. За проявлений героїзм 22 січня 1945 р. старший сержант А.А. Петриченко нагороджений орденом Слави ІІІ ст.

petr3

14 лютого 1945 р. у бою за розширення плацдарму на р. Одер А. А. Петриченко знищив дев’ять гітлерівців. А 18 лютого, ліквідувавши двох гітлерівців, привів у розташування своїх військ німецький танк «пантера». За проявлені мужність і героїзм 2 березня 1945 р. був нагороджений орденом Червоного прапора.

petr4

23 березня 1945 р. в районі Штефансдорфа А.А. Петриченко зробив такий же подвиг, але на цей раз то був німецький танк «пантера», який застряг у багнюці на нейтральній смузі. А.А. Петриченко підв’язав до гусениць танка колоди і витягнув його з болота. Поблизу перебував інший німецький танк, який відкрив вогонь. Зав’язалася дуель. А.А. Петриченко знищив цей ворожий танк, після чого, зробивши сім пострілів з гармати по селу і знищивши німецький спостережний пункт, привів «пантеру» в наше розташування.

30 березня 1945 р. на околицях міста Гросс-Петервіц (Німеччина) йшов бій. Гітлерівці чинили опір, незважаючи на втрати. Гармата А.А. Петриченка, як завжди, перебувала у бойовому порядку. Знищуючи ворога, він один за одним посилав снаряди в саму гущу нацистів. Гітлерівці відкрили вогонь зі станкових кулеметів, і три артилеристи впали пораненими. Сам А.А. Петриченко був уже поранений в груди і в руку. Гармата стріляла все рідше. Нацисти кинулися вперед, і коли вони майже досягли гармати, із-за лафета несподівано з’явилась закривавлена постать воїна.

По атакуючих вдарила довга автоматна черга. Потім рвонули гранати. Гітлерівці відступили. Але третє поранення для воїна виявилося смертельним. Андрій Архипович Петриченко впав, стискаючи автомат. Він не відступив ні на крок від свого бойового поста…

petr5
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 р. за мужність і героїзм, проявлені в боях на Одерському плацдармі старшому сержанту Андрію Архиповичу Петриченку посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Ім’ям Героя названа школа в селі Андріївка.

Віталій ГЕДЗ.

Теґи: ,

Залишити відповідь

About Admin 2