Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

Творець Макарівського дива – Анатолій Марчук


До 15-річчя заснування Макарівської картинної галереї.

Зустрічі з творами справжнього мистецтва залишають у наших душах непроминучі сліди захоплення, радості та подяки творцям за їх унікальний талант збагачувати своїми картинами, скульптурами, гравюрами наш внутрішній світ.

У творчості митець уподібнюється самому Богові, який творить досконалі матеріальні образи з розпиленої у Космосі пустоти, із зоряного пилу далеких галактик, біблійного першопредка Адама – із охристої глини під ногами, а прекрасні жіночі тіла – з морської піни і солі, як це сталося з богинею краси Афродитою, явленою враженим еллінам біля берегів острова Мелос на самих початках дивовижної напівказкової історії сонячної Еллади.

Світ всякого талановитого митця – самобутній і неповторний, як і неповторними є відбитки його пальців, його біографія, зовнішність, плин думок, ритм душі. Всяка мистецька збірка, навіть приватна, неминуче перетворюється в подію громадського звучання, так як стає об’єднавчим центром поціновувачів прекрасного, місцем спілкування митців і глядачів, художнього виховання та об’єктом пильної уваги, вивчення й турботливого зберігання шанувальників і дослідників духовної спадщини.

Gal2Колекціонування творів мистецтва виховує художній смак, розвиває аналітичне мислення, врешті-решт об’єднує навколо себе людей ініціативних, небайдужих, спрямованих у майбутнє.

Саме багатьма з таких рис щедро наділений Анатолій Петрович Марчук – заслужений художник України, лауреат багатьох вітчизняних та міжнародних премій, засновник Макарівської картинної галереї.

Небагато знайдеться в Україні населених пунктів районного масштабу, які б мали таку першокласну скарбницю мистецьких творів. Це, як правило, міста, котрі в минулому відігравали видатну роль в економіці та культурі цілої України, її важливих регіонів та земель, були значними центрами освіти, художніх ремесел, різьбярства, живопису, книгодрукування та графіки. Зокрема, до них належить Кам’янець-Подільський, Жовква, Ніжин, Новгород-Сіверський та ін.

При всій своїй багатій і древній історії та мальовничій неповторності навколишньої поліської природи, славне містечко Макарів, на жаль, ще досить маловідоме широкій громадськості як значний центр української культури та духовності, можливо ще й тому, що протягом століть виконувало іншу важливу історичну місію – збройно прикривало підступи до серця України – Києва із Заходу. Макарів якось завжди ніби перебував у тіні величного і могутнього стольного граду Руси-України, був його вагомим, але малопомітним передмістям. А між іншим, він має свою багату і неповторну історію, якою пишається.

Усіх, хто нині приїздить до Макарова, зустрічає в центрі міста величний пам’ятник, встановлений у 2007 році на честь митрополита Димитрія Ростовського (в миру – Данила Туптала) – видатного українського просвітителя-інтелектуала ХVІІ-ХVІІІ століття, випускника Києво-Могилянської академії, автора славнозвісних «Четьї Мінеїв» – багатотомного твору про земне житіє і духовні подвиги усіх святих, шанованих українською православною церквою, котрі згадуються нею протягом цілого календарного року.

Що ж до Димитрія Ростовського, то мешканці Макарівщини пишаються своїм славетним земляком, тому до спорудження цього бронзового пам’ятника, який став своєрідною візиткою райцентру над Здвижем, активно долучився Анатолій Марчук (автор проекту), залучивши до співпраці Володимира Шолудька (автор скульптурної композиції) та архітектора Володимира Карпця. Монумент було споруджено у 2006 році, а у 2007 встановлено за сприяння Макарівської райдержадміністрації та районної ради.

Окрім того, Марчук розробив 45 гербів та низку в’їздних знаків населених пунктів району (у тому числі, власне Макарова, Макарівського району та рідної Козичанки) й художньо оформив понад 15 історико-краєзнавчих видань про рідний край.

Серед них є і книга про його батьківське село Козичанку (2003). Твори Марчука, Шолудька й багатьох інших талановитих і відомих скульпторів та художників, титулованих членів Національної спілки художників України (Василя Корчового, Михайла Дмитріва, Василя Татарського, Володимира Онищенка, Володимира Щура, Євгена Ніколайчука, Дениса Дідура, Анатолія Буртового, Ігоря Мельничука, Василя Копайгоренка, Василя Федорука, Олексія Іванюка та інших) можна побачити і в селі Козичанка, де у батьківському обійсті знаходиться Будинок творчості –«Садиба Анатолія Марчука», де він уже 26 років поспіль проводить мистецькі пленери «Козичанка – перлина Полісся» та літературно-мистецькі свята.

Сюди влітку приїздять відомі живописці, графіки, скульптори, які протягом двох тижнів тут живуть, працюють, спілкуються, а їх твори щороку поповнюють Макарівську картинну галерею – гордість Анатолія Марчука та всієї місцевої громади, особливо інтелігенції.

До них долучаються відомі письменники, музиканти, артисти, журналісти, як-то – Анатолій Паламаренко, Віктор Женченко, Василь Довжик, Валентина Давиденко, Віктор Степурко, Петро Гончар, Алла Кудлай, Євген Дудар, Валерій Вітер, Олександр Кавуненко, Іван та Микола Гамкало, Світлана Мирвода, Ірина Даць та багато інших.

Батьківське обійстя Анатолія в Козичанці перетворено його стараннями на неабиякий осередок місцевого культурного життя. Саме батько пана Анатолія – Петро Григорович Марчук – директор місцевої школи, вчитель математики, фізики, креслення та малювання на початку 1960-х років запрошував студентів Київського державного художнього інституту на мистецькі пленери, котрі відбувалися під час їхньої літньої практики. Вони вдосконалювали тут свій професійний мистецький рівень та допомагали в художньому оформленні села, насамперед – школи і місцевого Будинку культури. Тому, вочевидь, саме від нього, Анатолій успадкував і схильність до малювання, й ідею проведення подальших мистецьких пленерів.

Учасники Козичанських пленерів та гості можуть помолилися за процвітання села та за здоров’я господаря у спорудженому за ініціативи Марчука і за підтримки сільської громади православному храмі-каплиці на честь святого МиколаяЧудотворця, де, поміж іншими, знаходяться ікони Димитрія Ростовського (Данила Туптала) та Миколая-Чудотворця, виконані сином господаря – Євгеном, як дипломні роботи в Київському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.

А мальовничі краєвиди рідного для Анатолія Марчука села, що розкинулося над тихоплинною річкою Сивкою, стали вічним джерелом мистецького натхнення та життєвої сили не лише для цього знаного далеко за межами України митця, а й для десятків та сотень художників, люб’язно запрошених до участі у знаменитих пленерах.

У самому ж Макарові, але вже в найбільш мальовничу для митців пору золотої осені, невгамовний духовний лідер Козичанки – енергійний, рухливий, непосидючий Анатолій Марчук, будучи активно діючим художником та громадським діячем, встигає провести ще й другий мистецький пленер під гаслом «Макарів та околиці».

Метою цього пленеру є збагачення Макарівської галереї творами, пов’язаними власне з Макарівщиною, її історією та природою. Саме тому експозиція галереї розпочинається з графічного портрета Святителя Димитрія Ростовського (Данила Туптала), виконаного відомим українським графіком і каліграфом, заслуженим діячем мистецтв України, професором НАОМА Віталієм Мітченком.

Галерею також прикрашають графічні та скульптурні портрети Героя України Анатолія Паламаренка у виконанні Анатолія Марчука та різьбяра Олександра Мацюка, а також всесвітньовідомого композитора Віктора Степурка (твір А. Марчука). Образ самого засновника Галереї увіковічнив у бронзі широковідомий сучасний скульптор Володимир Щур.

Також у галереї представлено проект реконструкції Макарівського замковища, виконаний Михайлом Дмитровим у співавторстві з Анатолієм Марчуком з метою відновлення історичного ядра Макарова. Цей проект неодноразово був представлений на всіх рівнях районної влади, схвалений, але справа до цього часу так і не зрушила з місця.

А між іншим, реалізація цього задуму могла б перетворити Макарів у духовну святиню України та всього православного світу і надала б можливість створити потужну туристичну інфраструктуру селища й Макарівщини в цілому.

Незмінну увагу учасників привертають залишки сивочолих курганів скіфської доби, рештки знаменитих Змієвих Валів, історичне Макарівське замковище, так званий «Панський парк», садиба графа фон Мекка в селі Копилові, де часто гостював і творив видатний композитор Петро Чайковський, а також численні архітектурні пам’ятки самого Макарова та його найближчих околиць.

Зокрема, в селі Гавронщина зберігається поховання одного з представників старовинного роду Трубецьких. З цього ж села походить одна з гілок родового дерева видатного українського поета та академіка УАН Максима Рильського.

Поза всяким сумнівом, без титанічних зусиль, невтомного ентузіазму та безкорисної, подвижницької, багаторічної праці Анатолія Марчука, Макарівська картинна галерея не відбулася б. Важливо й те, що його ініціативу підтримали кращі представники районної інтелігенції та керівництва, насамперед колишній заступник голови районної ради Анатолій Соломенко. Саме він, 2003 року, у зв’язку зі святкуванням 80-літнього ювілею створення Макарівського району, допоміг знайти і відремонтувати необхідне для розміщення галереї приміщення на другому поверсі районного Будинку культури, що в центрі містечка.

Це вимагало немалих коштів, як і потреба оформити художні твори необхідним чином – виготовити рами, вирізати скло для графічних робіт, зробити підставки для скульптур, музейні вітрини та книжкові шафи, в яких зберігаються мистецькі каталоги художників. У цьому важливому питанні вирішальну допомогу надали – тодішній голова райдержадмістрації Юрій Забела та київський бізнесмен Юрій Васкевич.

Gal3Також завдяки підприємцю Олександру Іващенку, який не так давно був головою Макарівської селищної ради, у 2010 році започатковано мистецькі пленери «Макарів та околиці», що мають своє успішне щорічне продовження. Це безкорисливий, шляхетний патріот рідного краю, який нині вже не є головою селища, але надає всіляку посильну допомогу не лише у проведенні пленерів, але й у розбудові районної картинної галереї.

У березні 2003 року Макарівська галерея була заснована, а у 2005 році Анатолій Петрович безкорисливо подарував до неї свою власну колекцію – 80 мистецьких творів 60-х українських митців, які він збирав протягом усього свого життя, а чимало з них придбав за власні кошти. Саме вони і лягли в основу художньої збірки.

Нині у ній понад 300 високохудожніх творів відомих не лише в Україні, а й далеко за її межами митців, серед яких – класики українського мистецтва: народні та заслужені художники України, академіки і професори різних художніх навчальних закладів, лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка та інших престижних нагород, дипломанти державних і міжнародних конкурсів та інші талановиті подвижники образотворчого мистецтва.

Чого вартий бодай короткий перелік цих знаних в Україні та й у світі славетних імен: Георгій Якутович (класик світової графіки, один з творців всесвітньовідомого фільму «Тіні забутих предків»), Андрій Чебикін (президент Національної академії мистецтв України, академік, професор і ректор Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури), Василь Чебаник (видатний майстер української книги та каліграфії, професор НАОМА та КДІДПМіД імені М. Бойчука), Микола Компанець (графік, видатний ілюстратор творів Миколи Гоголя та Михайла Стельмаха, професор НАОМА), Володимир Куткін (класик української графіки), Василь Лопата (видатний майстер книжкової графіки, творець перших грошових знаків незалежної України – гривні), Микола Кочубей (автор багатьох ювілейних монет та поштових марок сучасної України), Олександр Губарєв (графік, член-кореспондент УАМ), Микола Стратілат (графік та видатний майстер екслібрису), Микола Родін (графік, педагог, перший вчитель А. Марчука) Наталія Ніколайчук (завідувач кафедри образотворчого мистецтва Київської дитячої Академії мистецтв), Микола Грох (педагог та віртуоз акварелі), Юрій Химич (співець української сакральної архітектури), Ігор Мельничук (блискучий живописець, доцент НАОМА), Іван Пилипенко (живописець, професор НАОМА), Володимир Щур (знаменитий скульптор, автор пам’ятників Олені Телізі, Леоніду Бикову, Владиславу Городецькому та ін., що встановлені у Києві), Анатолій Марчук (живописець, графік і засновник галереї, котрий у своїх творах оспівав Макарівщину, рідну Козичанку, а нині продовжує працювати над величною темою «Шляхами Тараса») та багато інших першокласних майстрів пензля і різця.

Їх твори виконані в різноманітних мистецьких техніках, що свідчить про величезний художній діапазон колекції, а саме – олійного, темперного та акварельного живопису, малюнка та літографії, шовкодруку, лінориту, ксилографії, монотипії та офорту. Скульптурні твори виконані в бронзі, дереві, пісковику, вапняку, граніті, базальті, гіпсі, кераміці.

Завдяки місцевим меценатам вже видано два мистецькі альбоми-каталоги – «Художники Макарівщини» (2003) та «Макарівська картинна галерея» (2008), які зберігаються нині в бібліотеках Макарівського району та України.

У Київській області значні мистецькі збірки представлені лише в п’яти районних центрах – Білій Церкві, Яготині, Фастові, Іванкові та Макарові, але всі вони, окрім останньої, є державними і фінансуються з бюджету, у той час як Макарівська існує лише завдяки, насамперед, особистим зусиллям Анатолія Марчука та за доброї волі місцевої влади.

При цьому треба віддати належне завідувачу сектора культури, молоді, національностей та релігій Макарівської райдержадміністрації Ліні Факторович та директору районного Будинку культури Людмилі Колос – за їх розуміння ролі образотворчого мистецтва в цілому, і Макарівської художньої скарбниці зокрема, у вихованні повноцінного гармонійного світогляду наших земляків, особливо молодого підростаючого покоління.

Заслужений художник України Анатолій Марчук невтомно продовжує робити свою культуротворчу та просвітницьку справу, спираючись на громадську думку, Всеукраїнське товариство «Просвіта», незалежну пресу і безкорисну підтримку патріотично свідомої громадськості України.

Проведений ним уперше в Макарівському районі благодійний мистецький аукціон, метою якого був збір коштів на допомогу пораненим бійцям – учасникам АТО на Донбасі – ще одна з його новаторських ініціатив серед своїх земляків.

Марчук щороку, за традицією проводить два мистецькі пленери – «Козичанка – перлина Полісся» і «Макарів та околиці», завдяки яким постійно збагачується колекція картинної галереї та її філіалу, що в Будинку творчості «Садиба Анатолія Марчука» у Козичанці. Ці пленери також створюють підгрунтя для різноманітних культурних акцій, яскравим прикладом якого і став нещодавній благодійний мистецький аукціон у Макарові.

Макарівська картинна галерея занесена до багатьох туристичних довідників та енциклопедичних видань, зокрема, до щойно виданого 18 тому «Енциклопедії сучасної України» (Київ, 2017). У ньому наведена детальна інформація про селище міського типу Макарів та про Макарівський район, багатющу й захоплюючу історію, природу, видатних людей та про меморіальні, архітектурні й мистецькі пам’ятки краю.

Багато людей з України та інших держав світу (Польщі, Німеччини, Білорусі, Росії, Франції, Англії, Австрії, Болгарії, Канади, США, Австралії) формують своє позитивне враження про нашу державу ще й завдяки туристичним відвідинам Макарівської картинної галереї та її філіалу – Будинку творчості «Садиба Анатолія Марчука» у Козичанці.

Серед відомих українців, що відвідали галерею і залишили свої враження в «Книзі відгуків», потрібно згадати Президента України Віктора Ющенка (2007), народних артистів України Ніну Матвієнко, Богдана Бенюка, Олександра Трохимчука, Людмилу Маковецьку, Володимира Лукашіва, заслуженого діяча мистецтв поета-пісняра Миколу Луківа, відомого громадського і політичного діяча та шевченкознавця Ігоря Ліхового, голову Національної спілки письменників України Михайла Сидоржевського, представників керівництва Національної спілки художників України Петра Зикунова, Володимира Зінченка, Анатолія Фролова та ін.

Подальша інтеграція України в Європейський Союз, безсумнівно, посилить інтерес мешканців об‘єднаної Європи до України в
цілому, до її самобутньої історії та культури, зокрема і до такого її мальовничого куточка як Макарівське Полісся.

Тож побажаємо засновнику Макарівської картинної галереї Анатолію Марчуку невичерпної наснаги у досягненні цієї високої мети, а керівництву Макарівського району та представникам місцевої громади – підтримувати його у цій шляхетній справі.

Станіслав БУШАК,
мистецтвознавець, член Національної
спілки художників України.

Tags: , , , , , ,

Залишити відповідь