Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

«Біологічна пожежа» в лісах Полісся


Надзвичайна ситуація склалася на Поліссі – масово всихають соснові ліси. Ще декілька років тому лісівники виявляли лише поодиноке відмирання дерев або невеликих груп, зараз же часто бачимо раптове всихання сосняків на значній площі – до гектара й більше. Серед науковців та працівників лісового господарства все більшого поширення набуває неофіційна назва даного явища – «біологічна пожежа в лісі».

Дана аномалія не є виключно українською проблемою, всиханням хвойних насаджень на даний час охоплено цілий ряд європейських країн. У Швейцарії, Німеччині, Польщі, Румунії, Білорусі, півдні Росії, як і в Україні, всихають десятки тисяч гектарів лісу.

Яка ж причина цієї біди? Дослідження науковців показують, що винуватцем є невеличка комаха – верхівковий короїд. Жук, розміром 2–4 мм, коричневого кольору. Спочатку він заселяє найбільш ослаблені дерева в насадженні, починаючи з верхньої частини крони, а згодом окуповує увесь стовбур. Крона ураженого дерева рідіє, змінює свій колір із смарагдового на салатовий, потім рудіє і при сильному вітрі осипається разом з тонкими гілочками на землю. Кора на стовбурі теж відмирає, згодом починає лущитися та опадати.

Короїд живиться і розвивається під молодою корою гілок та стовбура, що призводить до закупорки потоків деревної вологи і дерево слабшає та поступово гине. Окрім цього, верхівковий короїд є переносником грибкових хвороб дерев – грибів офіостомів. Дані гриби викликають так звану «синяву» – посиніння та відмирання зараженої деревини. Працюючи в такому тандемі, жуки верхівкового короїда (від 5 до 15 тисяч особин на дерево!) знищують здорове дерево протягом місяця, перетворюючи його у відмерлий сухостій.

Разом з тим, всихання лісу через зараженість комахами та грибковими хворобами – це лише видима, завершальна фаза проблеми. Вчені вважають, що першоджерелом даних негативних процесів є масове ослаблення лісових насаджень через глобальні кліматичні зміни та порушення водного живлення лісів.

Раніше більшість дерев успішно боролися з шкідниками за допомогою власної захисної зброї – живиці, яка дезинфікує утворені рани рослини та, маючи надзвичайні клейкі властивості, призводить до загибелі шкідливої комахи. Зараз же, через дефіцит вологи в грунті, аномально високі літні температури більшість насаджень перебувають в ослабленому стані і
своїми силами протидіяти загрозі не можуть. Сприятливі погодно-кліматичні умови та наявність достатньої кормової бази дозволяють шкіднику збільшити кількість і чисельність щорічних генерацій потомства, що в свою чергу спричиняє появу нових, ще більших площ усихань.

Lis2Не оминула така біда і ліси нашого Макарівського району. За результатами проведеного восени минулого року обстеження хвойних насаджень, спеціалісти ДП «Макарівський лісгосп» виявили понад 2000 га насаджень, вражених верхівковим короїдом, причому близько 50 га – це ліси, що вже майже повністю є всохлими, втратили свої лісівничі функції та потребують проведення суцільних рубань з подальшими заходами штучного відтворення лісу на даних площах.

Ураження зазнало майже 93000 м3 деревини, 70 % котрої на даний час вже є сухостоєм, а решта, при несвоєчасному її видаленні з насаджень, у нього перетвориться. Найбільше осередків шкідника виявлено в Забуянському, Ніжиловицькому та Макарівському лісництвах, хоча і в решті підрозділів підприємства їх немало.

Науковці певні – в найближчі роки верхівковий короїд сам по собі, природним чином, нікуди не зникне. Навпаки, шкідник поширюватиметься ще більш інтенсивно і нищитиме ліси цілими масивами, а це вже загроза за десяток-півтора років втратити хвойні ліси Полісся взагалі.

Методів запобігання та боротьби з короїдом не так уже й багато. Оскільки більший період свого життя комаха проводить під корою дерева, хімічний спосіб знищення, як до прикладу в боротьбі з хвоєта листогризучими шкідниками, застосувати не можна. Не є дієвим і розвішування спеціальних феромонних пасток: як показали досліди, за їх допомогою добре визначається кількість, склад за статями та інші характеристики популяцій комах, а от побороти ними шкідника неможливо.

Наразі чи не єдиним ефективним способом протистояння біді залишається вчасно проведене санітарне рубання, вибіркове чи суцільне, в залежності від ступеня пошкодження насадження. Несвоєчасне, запізніле застосування даного заходу не дасть очікуваного позитивного ефекту, оскільки відпрацьовані дерева шкідник швидко полишає, переселяючись на здорові сосни, і тим самим збільшуючи радіус ділянки розповсюдження.

При даних роботах обов’язковим є спалювання порубкових решток чи їх подрібнення дробарками. Супутнім заходом боротьби
мають бути заходи по привабленню та охороні в лісових масивах комахоїдних видів пташок (розвішування штучних домівок, охорона місць гніздування, збереження дуплистих дерев та ін.).

За даних умов великого значення в роботі лісівників набувають питання вчасного виявлення і моніторингу осередків усихання та оперативності проведення заходів боротьби. Однак, саме з цим часто виникають проблеми і не з нашої власної вини. Останнім часом у державі було ухвалено ряд законодавчих актів (нова редакція санітарних правил, Закони України про сезон тиші та оцінку екологічного впливу), котрі значно уповільнюють процедуру здійснення необхідних санітарних заходів. Так, процедура отримання дозволу на рубку розтягнута в часі більш як на два місяці, в сезон тиші заборонено протягом 2,5 місяців проводити санітарні рубання, а шкідники саме в цей час активно розмножуються і заражують нові території та ін.

Всі ці нововведення є наслідком загострення в суспільстві недовіри до лісівників та їх роботи. А як інакше, коли щодня в ЗМІ чуєш сенсаційні «викривальні» репортажі про нібито незаконні рубки, емоційні виступи радикальних захисників природи? Потрапляючи під вплив не завжди правдивої, часто перекрученої інформації, пересічні громадяни переносять негатив окремих випадків на роботу всієї галузі, не намагаючись хоча б мінімально самостійно розібратися в ситуації.

Зокрема, при виникненні питань чи сумнівів у законності проведення нашим підприємством тих чи інших заходів, кожен житель району може звернутися за роз’ясненнями до працівників лісництва на території якого проводяться роботи. Або ж зробити, згідно з чинним законодавством, запит до підприємства на отримання публічної інформації. Крім того, в лісгоспі функціонує Інтернет сайт Makarivlis.com.ua, де у відповідних розділах кожен громадянин може знайти інформацію, котра його цікавить.

Сергій КОНДРАЦЬКИЙ,
головний лісничий ДП «Макарівський лісгосп».

Теґи: , ,

Залишити відповідь

About admin