Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

ВДРУГЕ НАРОДЖЕНИЙ


Останній місяць нинішнього року –грудень завершує його і з цим пов’язана давня традиція підсумовувати зроблене, складати плани на майбутнє. Такі підсумки робить і колектив Макарівського міжшкільного навчально-виробничого комбінату, для якого 2017-й став роком незвичайним, адже цю установу вдалося «реанімувати», що є великою перемогою над обставинами й негараздами, які останнім часом переслідували комбінат і ставили його під загрозу ліквідації.

Тепер у Макарівському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті є невеличкий колектив, але з великими амбіціями. Останні два слова я написала свідомо, маючи на увазі амбітність в самому хорошому розумінні. Цей колектив – люди, які усім серцем вболівають за трудову долю нинішніх юнаків і дівчат, їх життєву дорогу в такому неспокійному бутті, і розуміють, що професійна і допрофесійна підготовка учнів – річ корисна й необхідна. Очолює МНВК директор Юрій Ілліч Бордюг – людина цікавої долі, він заслуговує на окрему розповідь, але сьогодні мова піде про відродження закладу, який має задовільну матеріальну базу, спроможний нормально функціонувати і бути конкурентоспроможним на ринку праці по відношенню до комерційних структур.

– Наш комбінат має 747 м2 приміщень з централізованим опаленням, 9 класних кімнат, автодром, теплий гараж для легкових автомобілів і майданчик для вантажного транспорту, – розповідає Юрій Ілліч. – Маючи таку матеріально-технічну базу двадцять п’ять років тому, комбінат міг протягом року випускати по 500–600 вихованців з дипломами з професійної і допрофесійної підготовки. На жаль, з 2010 по 2017 рік відсутність дозвільної документації призвела комбінат до занепаду. Уявіть, на хвилиночку, станом на березень нинішнього року тут навчалося лише … три учні! Тож і постало питання – «або-або»: в короткий час реанімувати комбінат, або взагалі його закрити.

Звичайно, закрити установу легше всього. Але все ж вирішили дати комбінату друге життя.

Та самотужки зрушити з місця цю справу,звичайно, було не під силу. Ось тут і прийшла на допомогу голова Макарівської райдержадміністрації Тетяна Семенова, котра стала на позицію підтримки ідеї «перезавантаження» діяльності комбінату. З її благословення та голови Макарівської районної ради Олександра Гулака, завідуючого районним відділом освіти, фізкультури і спорту райдержадміністрації Володимира Тарнавського розпочалась робота – майже з «нуля». Установа, будучи на грані закриття, не мала штатного розкладу, коштів, а до того ж закінчувався навчальний рік і в Міністерстві освіти почалась реформа: помінялась підпорядкованість – з Департамента профтехосвіти перейшли до районного відділу освіти…

Одним словом, проблем було більше, ніж досить, але рук не опустили. Насамперед, розпочали рекламну кампанію, зміст якої полягав у інформуванні населення про початок роботи комбінату, перспективи його розвитку. І з цією метою було розроблено анкету для опитування учнів –старшокласників та їх батьків.

В анкетуванні взяли участь 300 респондентів. Пропонувалися на розгляд 24 спеціальності і 12 платних гуртків. Найбільш рейтинговими виявились платні курси англійської та французької мови, курси водіїв автотранспортних засобів категорії В і С, дизайнер інтер’єру та ландшафтний дизайн, кухар, візажист і перукар.

Дані анкети знадобились при складанні планів роботи – поточного і на перспективу. Рішенням сесії районної ради було виділено для комбінату 22,5 бюджетних години, що дало змогу відкрити ряд безоплатних курсів і суттєво знизити ціну платних.

Крім того, використали інформаційний простір району: задіяли сайти райдержадміністрації, районної ради, сайти сільських і селищних рад, відділу освіти, навчальних закладів, державні та комерційні організації і установи, районну газету «Макарівські вісті», сторінки у facebook тощо.

Скористалися також можливістю укласти угоду з керівництвом виробничого кооперативу «Макарівська фабрика «Світанок» про те, що кращим з випускників курсу крою та шиття гарантоване працевлаштування.

– Коли визначились із тим, що учні бажають вивчати, то почали збирати креативних людей, ентузіастів, готових втілити в життя наші ідеї та плани, – продовжує розповідь Юрій Ілліч. – Так, вчителем курсу «Візажист-стиліст» стала Руслана Ткачук. Її курс виявився настільки популярним, що навіть хлопчаки мають бажання навчатися тут! Руслана Леонідівна користується безмежною повагою і любов’ю серед дітей.

Маємо хорошого спеціаліста Юрія Старовойтенка, знавця не тільки автомобільної справи, але й всього навчального процесу в комбінаті. Вчителем курсу англійської мови у нас працює Ольга Круковець, в якої кожне заняття – це маленький спектакль, захоплююча подорож чи гра. Знаннями про роботу комп’ютерної техніки бездоганно володіє Сергій Покатов – людина безмежно віддана обраній справі, добре знана в районі і поважна. Такою ж авторитетною є і Світлана Божок – учитель крою та шиття, універсал свого роду в цій спеціальності. Заступником директора з навчально-виховної роботи нещодавно став Володимир Максименко – вчитель автосправи класу А,В,С і тракторів. Досить відомі в нашому районі і Анатолій Федоренко та Іван Ганженко – майстри виробничого навчання, котрі за 28 і 22 роки трудової діяльності більшу половину водіїв Макарівщини вчили безпечному керуванню автомобілями. А Тетяна Волосовська – методист з профорієнтації – та Віра Брацейко – заступник директора по господарству – безмежно віддані працівники комбінату, які беруть активну участь у його діяльності, турбуються про інтер’єр, документацію, порядок.

Ось такий, поки що колектив є у нашому комбінаті, де наразі навчається 74 учнів і працює 7 курсів. А наступного року плануємо залучити до навчання не менш, як 130–140 чоловік, надавати робітничі професії учням і представникам робітничої молоді.

У перспективі хочемо дати можливість навчатись у нас громадянам з усіх верств населення: і людям з обмеженими фізичними можливостями, і матерям, котрі мають декретну відпустку, і пенсіонерам, і демобілізованим воїнам та учасникам АТО.

Для розвитку навчально-виробничого комбінату і відкриття нових напрямків діяльності, звичайно, потрібні кошти. Ось тут – поле доброчинства і для меценатів, і небайдужих людей, котрі словом та ділом можуть підтримати установу, що працює над осучасненням професій, адаптуванням їх до реалій сьогодення, вдало поєднуючи навчання з виробництвом. Можна укладати договори на співпрацю з великими сільськими господарствами з метою підготовки водіїв, слюсарів для сучасних іноземних комбайнів і тракторів, з проведенням практичних занять безпосередньо на виробництві, з гарантійним працевлаштуванням кращих учнів після закінчення навчання. Також укладати договори з дилерами із продажу в Україні вантажних та легкових автомобілів відповідно до європейських стандартів безпеки і екологічних показників, з власниками продовольчих і будівельних магазинів, «Салонів краси», швейного виробництва і т. д.

Якщо міжшкільний навчально-виробничий комбінат таки ожив, то побажати, насамкінець, можна одне – нехай не буде перешкод на шляху його діяльності.

Тетяна ЯСИНЕЦЬКА.

Теґи: ,

Залишити відповідь

About Admin 2