Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

ТВОРЕЦЬ ТЕАТРАЛЬНОГО ГУРТКА ТА РАЙОННОГО МУЗЕЮ…


7 листопада Макарівський районний історико-краєзнавчий музей святкував свій півстолітній ювілей, а 9 листопада  відзначається Всеукраїнський день працівника культури. Готуючи матеріал для випуску газети, мав за мету однією статтею поєднати ці два свята. І відразу на думку прийшла постать Германа Сергійовича ЧЕРЕШНЬОВА, який був творцем музею і театрального гуртка в Макарові.

Герман Сергійович Черешньов народився 22 вересня 1908 р. у м. Ростов-на-Дону (Російська Федерація). У 1931 р., після закінчення Музичного технікуму імені А.В. Луначарського, направлений на роботу до с. Диканька Полтавської обл., де у 1933 р. стає керівником драматичного гуртка. На репетиціях драмгуртка знайомиться з Поліною Олександрівною, своєю майбутньою дружиною. Вони одружилися у 1937 р., виростили двох дітей і прожили разом до 1984 р.

На початку 1939 р. подружжя Черешньових переїжджає до Макарова Київської області, де Герману Сергійовичу було запропоновано очолити театральний гурток Макарівського районного Будинку культури.

Незважаючи на місце народження, Герман Сергійович все своє життя вважав себе українцем. А тому, ставши керівником гуртка в Макарові, для першої вистави обрав п’єсу Г.Ф. Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці», яку за 9 місяців 1939 р. було показано понад 50 разів для 16 тис. мешканців Макарівського району. Хоча вища влада наказувала йому, щоб першою виставою була п’єса Максима Горького «Мати». За свій вчинок Герман Сергійович ще довго перебував під підозрою у партійного керівництва.

Репертуар драматичного колективу постійно збагачувався. Глядачі з радістю йшли на вистави «Васса Железнова» М. Горького, «Не судилося» М. Старицького, «Наталка Полтавка» І. Котляревського.

ch2

За творчі здобутки у 1940 р. колектив був премійований поїздкою до м. Москва на Всесоюзну сільськогосподарську виставку.

21 червня 1941 р. колектив під керівництвом Г.С. Черешньова давав виставу у с. Наливайківка, а вже наступного дня Герман Сергійович пішов добровольцем на фронт. Дружина з двома дітьми була евакуйована.

З листопада 1941 р. Г.С. Черешньов у лавах Червоної армії. Він старшина, керівник клубу 47-го армійського управління воєнно-польового будівництва Південно-Західного фронту. Учасник оборони України.

ch3

З серпня 1942 р. – старшина, керівник клубу 101-го управління воєнно-польового будівництва 25-го управління оборонного будівництва Південно-Західного фронту. Був редактором бойового листка «На разгром врага», який друкувався в 101 УВПБ.

ch4

У липні 1943 р. за чудово організовану роботу клубу, відмінне культурне обслуговування бійців частини, за 32 організовані концерти був нагороджений медаллю «За бойові заслуги». Учасник оборони Кавказу.

ch5

З серпня 1943 р. – старшина, керівник клубу, редактор бойового листка 9-го фронтового управління оборонного будівництва Південно-Західного (з жовтня – 3-го Українського) фронту. Брав участь у визволенні України від нацистів, боях на території Румунії, Болгарії, Югославії, Угорщини, Австрії.

У серпні 1944 р. до Макарова повертається Поліна Черешньова з дітьми і проводить активну роботу з відновлення районної бібліотеки. А в серпні 1945 р. повертається до районного центру Герман Сергійович та знову очолює театральний гурток Макарівського районного Будинку культури, який з 1946 р. отримує назву Макарівський Народний самодіяльний драматичний театр, а в 1959 р. – народний театр.

ch7

У когось з макарівчан і нині зберігається грамота за участь в театрі. Адже і театр, і його акторів у ті часи нагороджували досить часто.

ch6
За постановку п’єси Ч. Айтматова «Материнське поле» Макарівський театр став Лауреатом Всесоюзного конкурсу. Головну роль у цій виставі блискуче виконала Поліна Черешньова.

ch8
Досить часто сценарії для постановки Герман Сергійович писав сам. Так, у фондах музею і зараз зберігаються рукописи під назвою «Макарівські легенди» та «Здвиж – ріка повноводна».

ch9

У 1960 р. Народний театр під керівництвом Г.С. Черешньова був учасником Декади української літератури і мистецтва в Москві. Там наші земляки широкому загалу представили добре відому в Макарові комедію «Здвиж – ріка повноводна». І саме завдяки Герману Сергійовичу у Москві глядачі почули «Макарівський вальс» (слова Германа Черешньова, музика Петра Коваля).

ch11
І ще до сьогодні в Макарові мешкає багато людей, які були учасниками театру під керівництвом Германа Сергійовича. Всі вони мають лише приємні спогади про цю людину та його роботу.

ch12

Саме з театру Германа Сергійовича Черешньова свій творчий шлях починав наш земляк Герой України Анатолій Паламаренко.

ch10
Крім театрального гуртка Г.С. Черешньов піднімав питання про створення в Макарові історико-краєзнавчого музею. І саме його зусиллям 7 листопада 1967 р. в Панському парку було відкрито районний музей. І саме Германа Сергійовича було призначено першим директором цього закладу. Саме на його плечі було покладено завдання збирання перших експонатів та творення цікавої експозиції.

ch14
З усіма проблемами директор справився на «відмінно». І уже в 1972 р. на сторінках районної газети він звітує про пророблену роботу та говорить про недостатню площу для всієї експозиції.
Але Германа Сергійовича ніхто з районного керівництва не хотів чути. Площа музею залишалася старою, а в будівлі навіть не робили ремонтів. Так і зараз стоїть будівля, якою її відкрив у листопаді 1967 р. Герман Сергійович. Директором музею Г.С. Черешньов залишався до початку 1980-х рр.

ch15
Крім театру та музею, за словами макарівчан, які спілкувалися з Герман Сергійовичем, він дуже любив фотографувати. І саме завдяки йому у фондах архівного відділу Макарівської райдержадміністрації та Макарівського районного історико-краєзнавчого музею зберігається багато знімків вулиць Макарова. Ми і до сьогодні маємо можливість бачити, яким був Макарів у 1950-х – 1960-х рр. Навіть у соціальних мережах багато користувачів викладають старі фотографії Макарова не знаючи, що їх автором є Герман Сергійович.

ch16
Також друзі Г.С. Черешньова знали його як майстра на всі руки. Ніна Яківна Левченко згадує, що подружжя Черешньових допомагало робити їм у будинку ремонт. Герман Сергійович учив Сергія Михайловича Левченка робити перегородку в кімнаті, а Ніні Яківні допомагав клеїти шпалери.

ch13
Валентина Дзюба згадує, що будинок родини Черешньових, який знаходився на перетині вулиць Фрунзе (нині Димитрія Ростовського) та Набережної, всередині був розмальований українськими народними орнаментами. Всі малюнки робив власноруч Герман Сергійович.

ch17
Помер Герман Сергійович 7 жовтня 1984 р. А Поліни Черешньової не стало через 12 років. Поховане подружжя на кладовищі в Макарові. Їхня донька переїхала мешкати до м. Ужгород.

ch18

20 липня 1989 р. було піднято клопотання перед виконкомом Київської обласної Ради про присвоєння Макарівському народному самодіяльному драматичному театру імені Г.С. Черешньова. А уже 28 грудня 1989 р. театру присвоєно ім’я режисера.

У грудні 2000 р. на карті Макарова з’явилася вулиця подружжя Черешньових.

Tags:

Залишити відповідь