Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

ВЧИТЕЛЬ ТА ЛЮДИНА З ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ…


2017 р. багатий на ювілейні дати для Макарівського НВК «Загальноосвітня школа І–ІІІ ст. – природничо-математичний ліцей». А тому на сторінках районної газети вирішено розпочати серію статей про історію цього закладу, директорів, вчителів та випускників. Перший матеріал про вчительку, яка віддала школі понад 40 років – Лідію Григорівну Носову.

Лідія Григорівна народилася 20 травня 1940 р. в с. Ружин Житомирської області. Вона була останньою, п’ятою, дитиною в сім’ї.

n2
Батько, Григорій Іванович Молявчик (1905 р.н.), уже через рік після народження доньки пішов на фронт, оскільки почалася німецько-радянська війна. Служив в кавалерії. Додому він повернувся лише у 1948 році.
За спогадами Лідії Григорівни у батька було дуже багато нагород, але коли його хоронили, то поклали всі до труни.

n3
Мати, Прасковія Семенівна Брамірська (1908 р.н.), всю війну з доньками та сином провела в окупації на Житомирщині.
Все повоєнне дитинство родини Молявчиків пройшло в Ружині. Діти були між собою дружніми. Але найтісніші зв’язки у Лідії Григорівни склалися з братом Олександром. Вони навіть по війні в один клас ходили, оскільки брат не захотів йти в школу без молодшої сестри. У школі Лідія Григорівна була найменшою, але її не ображали, адже всі знали брата Олександра. А він завжди захищав та підтримував молодшу сестру.

n4
Одного разу, коли вчителька захворіла, урок довірили вести Лідії Молявчик. Всі однокласники, навіть невгамовні, 45 хвилин відсиділи тихо, адже боялися брата Олександра. Але й урок Лідія провела цікаво. І саме після цього уроку, за її словами, іншого шляху, крім вчительського, у неї вже не було.

Після закінчення школи з 1957 по 1958 роки працювала піонервожатою в селах Бистрик та Топори.

n5
У 1959 р. вступила до Бердичівського державного педагогічного інституту на факультет підготовки вчителів молодших класів. Саме у м. Бердичів познайомилася з Георгієм Носовим.

Одружилися 30 квітня 1962 р. А 2 березня 1963 р. у родині Носових народилася дочка Наталія. Під час навчання дочка
знаходилася у будинку дитини, і молода мама між заняттями бігала туди годувати Наталію.

n6
Після закінчення навчання Лідія Григорівна була направлена працювати в школу с. Ставище на Житомирщині. А потім – у с. Мостище Макарівського району. Згодом вона була переведена на роботу до школи у смт Макарів. Містечко сподобалося подружжю Носових і вони вирішили тут оселитися. Спочатку жили на квартирах, які знімали. Було важко, але і радості було вдосталь. 28 лютого 1966 р. у подружжя Носових народилася друга донька Ксенія, яку близькі називають Оксанка.

Сестри Наталія та Оксана, незважаючи на різний темперамент, завжди жили дружно. Наталка була швидка та амбіційна,
а Оксанка – спокійна та врівноважена.

Маючи двох маленьких діточок, подружжя продовжувало працювати. Лідія Носова працювала вчителькою, співала у місцевому хорі та грала у театральному гуртку під керівництвом Германа Черешньова, а Георгій Носов працював водієм
у місцевому автопарку. Незабаром подружжя Носових отримує нову трьохкімнатну квартиру по вулиці Кочубея. І в цей щасливий момент Лідія та Георгій вирішили втретє стати батьками.

20 вересня 1975 р. у подружжя народжується третя донька – Олеся (зараз вона мешкає в Росії). Наймолодша дочка працює при місцевому Будинку культури викладачем, керівником дорослого та дитячого вокальних колективів. Вона має звання «заслужений працівник культури», заступник регента церковного хору.

Працюючи у школі, Лідії Григорівна віддавалася роботі на всі 100 відсотків. Вона разом з колегами та учнями відвідала багато визначних місць: Рахів, Ужгород, Ленінград (нині – Санкт-Петербург), Москва.

Лідія Григорівна Носова пропрацювала в Макарівській середній школі сорок років. За цей час вона займала різні посади:
піонервожата, вихователь продовженого дня, класовод молодших класів, вчитель російської мови та літератури, заступник директора з позашкільної роботи, заступник директора з навчальної роботи, виконуюча обов’язки директора школи.

Озираючись назад, Лідія Григорівна з впевненістю може сказати, що у неї було стрімке життя: коханий чоловік, діти, робота, дозвілля. Але діти підростали та ставали на шлях дорослого життя.

1 травня 1982 р. одружується найстарша донька Наталія. А уже через рік, 7 травня 1983 р., Лідія Григорівна вперше стає
бабусею, народжується онука Юлія. За спогадами Лідії Григорівни, її щастя було просто безмежним.

31 серпня 1985 р. одружується середня донька Оксана. А через кілька місяців родина Носових переїжджає у нову чотирьохкімнатну квартиру по вулиці Проектній.

5 травня 1986 р. Лідія Григорівна вдруге стає бабусею. У доньки Оксани народилася онука Вікторія. І від цього часу у Лідії Григорівни почалися нові клопоти. Тепер потрібно було допомагати донькам виховувати онуків, дітям будувати нові будинки.

30 грудня 1991 р. Лідія Григорівна втретє стала бабусею. У доньки Наталії народилася онука Тетяна. Це була уже шоста дівчинка у родині Носових.

1994 рік у житті Лідії Григорівни був насиченим на події. 13 квітня у доньки Наталії народилася третя дитина. І знову дівчинка (!). Четверту онуку назвали Анюта. 18 червня одружилася наймолодша донька Олеся. Влітку родини Наталії та Оксани перейшли жити у власні будинки. А восени у доньки Оксани народився хлопчик. Першого онука назвали Артем.
30 січня 1995 р. у родині Олесі народжується дівчинка. Це уже була шоста онука, яку назвали Людмила.

У 1997 р. родина Носових розмінює свою багатокімнатну квартиру на приватний будинок для себе і на однокімнатну квартиру для родини доньки Олесі. Де б не мешкала Лідія Григорівна, там завжди панувала дружня атмосфера з сусідами.

Незабаром Олесина родина переїхала мешкати в Ханти-мансійський край. Де живуть і зараз. А материнське серце плаче кожного дня, що наймолодша донька перебуває так далеко від батьківського будинку.

3 серпня 2004 р. донька Олеся народила другу дівчинку. Сьому онуку назвали Богданкою. Періодично Лідія Григорівна їздить у гості до доньки. Олеся, у свою чергу, інколи приїжджає в Макарів, щоб зустрітися з сестрами та батьками.

Восени 2006 р. коханий Григорій захворів, а 12 лютого 2007 р. він помирає. Важко переживала втрату чоловіка. Сум та туга прийшла в родину Носових, але близькі, рідні, сусіди та друзі підтримала Лідію Григорівну в цю важку для родини хвилину. Життя на цьому не закінчувалося. І на зміну поганому завжди приходить хороше. 17 листопада 2007 р. одружується онука Вікторія.

І знову в родині Носових лунає веселий дитячий сміх. 30 квітня 2009 р. Лідія Григорівна стає прабабусею. В онуки Вікторії народжує правнучка Машуля. Виховуючи онуків та правнучку, Лідія Григорівна не могла залишити свою улюблену роботу. Вона переходить працювати вчителем молодших класів у Маковищанську середню школу.

29 червня 2010 р. Лідія Григорівна вдруге стала прабабусею. В онуки Юлії народилася правнучка Варварка. 29 січня 2011 р. одружується онука Тетяна. А 1 червня 2011 р. у неї народжується син Іван. Лідія Григорівна втретє стала прабабусею.

7 січня 2012 р. наймолодша донька Олеся народжує сина Єгора. Це восьме внученя Лідії Григорівни. Бабуся не хотіла залишатися осторонь такої події і поїхала до доньки Олесі на Далекий Схід.

29 грудня 2012 р. онука Вікторія народжує сина Макара. Лідія Григорівна вчетверте стала прабабусею.

25 січня 2015 р. онука Тетяна народила доньку Тетяну. Лідія Григорівна вп’яте стала прабабусею.

А ще через півтора року, 8 вересня 2016 р., Тетяна народжує двійню: Наталочку та Павлика.

Три доньки, вісім онуків, семеро правнуків на сьогодні у Лідії Григорівни. У її родині п’ять хлопців та тринадцять дівчат. Усім намагається приділяти час Лідія Григорівна, ні про кого не забуває. Якщо потрібно, то і з маленькими правнуками посидить, а з старшими ще й уроки зробить. А для дочок та внуків з радістю почистить рибу та гриби (це її улюблена справа). А якщо потрібно, то і після полювання зятів приготує впольоване.

І нині жодного дня не буває спокійно у будинку Лідії Григорівни. То друзі, то сусіди, то рідні, то вдячні учні заходять в гості
за спілкуванням та порадою до цієї мудрої людини.

Лідія Григорівна є активною учасницею громадського життя в Макарові. Вона співає у хорі ветеранів, є членом ветеранського комітету, допомагає у відновленні роботи районного музею.

Ми бажаємо нашій любій матусі, бабусі Лідії Григорівни Носовій багато років здоров’я та завжди залишатися такою позитивною людиною, якою її знає весь Макарів.

Онуки Юлія, Вікторія та Тетяна.
Фото з сімейного архіву Носових.

Tags:

Залишити відповідь