Сергій КАСІЧ: «Хотілося б грати у футбол якомога довше…»

0

Ось і закінчився сезон 2017 р. у чемпіонаті Макарівського району. Прийшов час підбивати підсумки та роздавати  нагороди. На сторінках газети «Макарівські вісті» уже говорили про чемпіонів, володарів Кубка та суперкубка. Сьогодні до вашої уваги інтерв’ю з кращим бомбардиром чемпіонату, гравцем ФК «Макарів» Сергієм Касічем. Планували говорити лише про цей чемпіонат. Але Сергій виявися настільки цікавим співрозмовником, що навіть згадали про славний для футболу Макарівщини 2009 р.

– Сергію, звідки Ви родом?
– Народився 14 січня 1988 року в Макарові.

– Зі скількох років почали захоплюватися футболом?
– Займатися футболом я почав з 9 років.

– Чи пам’ятаєте своїх перших тренерів?
– Першим тренером був Олександр Олександрович Сичевський.

– Де робили перші футбольні кроки?
– Спочатку у Макарівській ДЮСШ, потім їздив на тренування в Київ у футбольний клуб «Сталь». До речі, тренерам ФК «Сталь» мене порекомендував Олександр Богдюк, який зараз очолює Макарівську районну федерацію футболу.

– В якому році дебютували на районному рівні? Що це була за команда?
– Перший мій дебют на районному рівні був у 14 з половиною років – грав за команду ФК «АЛТА». До неї мене запросили Вадим Токар і Олександр Богдюк. У клубі на той момент я був наймолодшим гравцем.

– За які команди грали за весь період своєї кар’єри та якими були найвищі досягнення?
– Грав за ФК «Нафком-Академія» (м. Бровари): я навчався в академії і грав за її клуб. Ми навіть стали срібними призерами чемпіонату України U-19. Також грав за ФК «Антарес» (м. Обухів). Наша команда виграла чемпіонат Київської області та чемпіонат аматорів КФК. Кілька ігор також маю у складі ФК «Діназ» (м. Вишгород) та ФК «Грань» (с. Бузова) і, звичайно ж, ФК «Макарів».

– На скільки відомо, Ви ще в 2009 році грали за ФК «Макарів», який завойовував срібло вищої ліги чемпіонату Київської області. Що можете розповісти про ту славну команду?
– 2009 рік для мене був не дуже вдалим. За ту команду я грав дуже мало. Переважну більшість часу проводив на лавці запасних. У 2009 році у складі ФК «Макарів» грали хлопці з Києва і лише я був один з Макарівщини.

– Який матч (чи матчі) найбільше запам’ятали за кар’єру?
– Найбільше запам’ятався матч за друге місце чемпіонату України U-19 у складі ФК «Нафком-Академія» (м. Бровари). Це була гра з ФК «Олександрія». Ми перемогли 11:0.

– У цьому році Ви стали найкращим бомбардиром чемпіонату Макарівського району. На вашому рахунку 18 м’ячів. Який гол найбільше запам’ятався?
– Не можу виокремити якийсь гол. Всі були забиті завдяки командним діям.

– Всі знають Вас по 44-му номеру на футболці. А чому саме цей номер був обраний Вами?
– 44 тому що 4+4 це «вісімка». Вона є символом нескінченності. Вважається, що люди, яким протегує вісімка, завжди доводять розпочате до кінця, вміють використовувати уроки минулого для досягнення результату в сьогоденні і майбутньому. «Вісімки» рано чи пізно добиваються успіху, визнання своїх талантів в усьому, а ще хотілося б грати у футбол якомога довше.

Бесіду вів Андрій БУЛАХ.

Додати коментар