Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

«Кирило Стеценко з концертами об’їздив всі села Бишівського району…»


У Веприку на Фастівщині 18 травня з нагоди Дня музеїв і 135-ї річниці з Дня народження видатного українського композитора, громадського і церковного діяча Кирила Стеценка (1882–1922 рр.) відбулася VII обласна науково-практична стеценкознавча конференція. Були заслухані доповіді науковців і краєзнавців з Києва, Фастова, Боярки, Білої Церкви, що стосувалися життя і творчості Кирила Стеценка.

…Він прибув до колишнього волосного центру в грудні 1920 р. священиком новопосталої Української Автокефальної Православної Церкви, аби прийняти настоятельство у першій на Фастівщині українізованій парафії місцевої церкви Святої Параскеви.
Неповні два роки перебування Кирила Григоровича Стеценка на веприцькій землі на початку 1920-х рр. залишили глибокий
слід у пам’яті мешканців села і всієї Фастівщини, які ще за життя називали його не інакше як «культурною силою краю». Саме
він прославив Веприк і зробив його духовно-культурним центром усієї тогочасної Київської губернії.
Новими деталями щодо перебування композитора у Веприку поділився під час конференції директор Меморіального музею Кирила Стеценка, член Національної спілки краєзнавців України Едуард Мондзелевський: за період проживання у селі композитор зміг значно поповнити свою творчу спадщину новими музичними світськими і релігійними творами, посприяти українізації багатьох церковних парафій на Фастівщині, Білоцерківщині й Бишівщині, поставити на високий рівень місцеві драматичні просвітянські гуртки.
Хор під орудою Кирила Стеценка з концертами об’їздив усі села Фастівського й Бишівського районів, зазначав у спогадах на початку 1950-х рр. один із хористів. Дослідники життя Кирила Стеценка зафіксували його перебування в Чорногородці, Соснівці, Юрівці й Козичанці.
Мешканці Козичанки, зокрема, й дотепер переповідають спогади про церковний хор і театральний гурток «Просвіти», якими керував місцевий священик.
Несподівана смерть від тифу 29 квітня 1922 р. не змогла забрати в небуття вагомі творчі і культурно-просвітницькі здобутки Кирила Григоровича Стеценка, незважаючи на тривале шельмування радянською владою його імені.
Павло Тичина записав у своєму щоденнику: «Похорон бучний, багато української стихії. Сльози дорослих парафіян і навіть дітей».
st2Провести в останню путь «світлого батюшку» – так місцеві називали отця Кирила Стеценка – зійшлися більш як 10 тисяч людей. Едуард Мондзелевський встановив, що на похороні протоієрея Кирила Стеценка були представники козичанського товариства «Просвіта», а у відправі брали участь три священики УАПЦ з Козичанки: Ф. Левицький, Борченко та ще один «прізвище якого не удалось узнати».
Всього ж у похованні небіжчика брало участь 18 осіб духовенства та два церковні хори – Веприцький і Фастівський…
Дослідження життєпису К.Г.Стеценка останнім часом значно активізувалися у зв’язку з відзначенням 100-річчя Української Революції, в якій видатний діяч брав безпосередню участь.
Стеценкознавці впевнені, що попереду на нас чекає ще багато відкриттів. І дуже приємно, що ці відкриття безпосередньо стосуються й теренів сучасної Макарівщини.

Євген Букет,
член правління Національної
спілки краєзнавців України.

Tags: , ,

Залишити відповідь