Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

Побори з батьків


Ось і настала чудова пора, тепла, лагідна сповнена передчуття відпочинку для наших діток. Добігає кінця навчальний рік. Діти чекають на літо, а батьки готуються до нових «поборів» у вигляді ремонтів, люстр, телевізорів, моніторів, інтерактивних дошок тощо. Всього, що вигадають наші педагоги в школах та вихователі у дитячих садках.

Моя знайома (з полегшенням зітхнувши після випуску зі школи сина-старшокласника і меншої доньки – дитячого садочка) сказала: «Корупція починається ще з дошкільного закладу. Куди і на що йдуть наші податки, які ми сплачуємо всією родиною: я, мій чоловік, батько й мати, навіть дідусь і бабуся (бо теж, слава Богу, ще працюють)?»

Тому сьогодні я вирішила зачепити ці питання, щоб нагадати шановним педагогам, що складати плани і кошториси потрібно з батьками, при цьому з усіма, а не з окремою їх частиною. І керуватися потрібно здоровим глуздом і повагою до людей та вра-
ховуючи їх нелегкі життєві обставини. Власне, усім тим, чому ми спільними зусиллями навчаємо наших дітей.

Також вважаю, потрібно згадати, що батьки протягом року здають на все підряд і з цих, як деякі висловлюються, «копійок» виростають гарні суми, які йдуть не зрозуміло куди. Фонди класу, миючі засоби, потреби груп, все це гроші батьків, які теж треба заробити і викроїти з бюджету сім’ї. А тоді наприкінці року ще треба віддати й на ремонт, щоб не гірший був, ніж «у тих, чи інших». Або треба накупити техніки, без якої неможливо навчатися, чи знаходитися в дитячому садку.

І як правило, такі питання, точніше такі «потреби» висуваються самими педагогами, класними керівниками і вихователями. Їх, звісно, підтримують двоє-троє батьків, які мають набагато більший статок, і тоді починається моє саме улюблене, «вам шкода для своєї дитини, да це ж не гроші, да буде так гарно!».

І в цей момент я питаю вас: для кого створюються (щорічні!) супер-ремонти у дитячих садках? Для комфортного перебування
дітей і вихователів? Для кого там телевізори купуються? Для того, щоб вихователі «не напрягалися» у виховному процесі малюків? А вдома ви теж робити щорічні ремонти, питаю вас?

У такому разі, вважаю, що вихователі повинні також дружно скидатися на такі покупки, якщо вони так потребують комфортного
перебування на роботі. А керівництву слід глибше вникати в життя педагогічного колективу і бути буфером між батьками та вихователями, урегульовувати всі питання, з повагою ставитися до всіх, рівно.

Також хочу нагадати, що є в цьому світі власна ініціатива, і якщо хтось, хоче щось купити чи зробити для навчального або виховного закладу і є на це відповідні кошти для благодійного внеску, – не питання! Але не потрібно потім цим маніпулювати, а ще краще – збирати гроші заднім числом з інших!

У школах ситуація теж не краща. Мало того, що здаємо у фонд класу, на ремонт, то ще й на технічне оснащення класу. І до цього всього ще й в деяких випадках платимо за навчання…

Звичайно, не можу оминути своєю увагою божевільну кількість випускних. Це ж треба дожитися, щоб в таких «масштабах» ми почали відзначати закінчення дитячого садка і молодшої школи! Я, звісно, розцінюю це як ще одну можливість додати до навчально-виховного закладу подарунків, а з батьків «скачати» відповідно кошти.

Діти закінчують садок і батькам у вуха вносять, що «треба привітати всіх працівників, які мали відношення до ваших дітей, від вихователів до поварів і прибиральників». Окремо «треба привітати завідувача», зробити подарунок садочку/класу і ще до всього цього зробити ремонт в групі або класі і, знову ж таки, здати кошти на ремонт школи. Скажіть, будь ласка, громадяни: вам багато принесли подарунків за вашу працю щоденну, за сумлінне виконання своїх службових обов’язків? Наприклад, тим, хто прибирає вулиці нашого містечка, хто працює в кафе, магазині і т.д.?

Багато всього можу зрозуміти і пояснити. Звичайно, ніхто, крім нас, не зробить ремонт, не поліпшить умови, в яких навчаються
наші діти, але, не треба переходити межі, обираючи дорогі штори, персидські килими і супер нові плазми, адже часто складається враження, що ми створюємо умови для комфортного перебування працівників цих закладів. Хоча, як я хочу вам сказати, що багато хто створює комфортні умови на своєму робочому місці сам, за власний кошт і власними зусиллями. А робота педагогів, скоріше повинна бути спрямована на процес навчання. Адже ні для кого не є секретом, що, випускаючись з дитячого садка, діти не володіють потрібними навичками ручної праці, не кажучи вже про знання літер і математичних азів і тоді вчителям у першому класі доводиться «надолужувати» упущення педагогів-дошкільників.

… Хочеться нагадати, кожна професія «важлива і потрібна». Також є і прикрі моменти у ставленні батьків до своїх обов’язків перед закладом, який відвідує дитина. Хтось просто не здає на ремонт і не приходить нічого робити: їм байдуже, зроблять інші. Але бувають й інші ситуації: біда чи хвороба, яка спіткала родину, потребують значних коштів і не можуть здати батьки «добровільні внески», або можуть, але не всю суму відразу. І в цьому немає нічого страшного, всі ми люди, завжди можна знайти спільну мову і вихід. Але всі ці ситуації не привід відіграватися на дитині і не поважати її та її батьків.

Завжди треба бути людяними й чемними. Тому, що нам з вами дісталися одна з найпочесніших професій – бути батьками і педагогами, доповнювати один одного й тим самим давати нашим дітям приклад коректного спілкування і поваги.

Олександра СМІРНОВА.

Tags:

Залишити відповідь