Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

Скільки мов у нашім світі?


Дві, чотири, може, двісті?
Є китайська, є грузинська,
І французька, і киргизька!
Іноземні треба знати,
Щоб у слові все пізнати…

Міжнародний День рідної мови відносно молоде свято: до календарів усього світу ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні також почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть. Нещодавно представники всіх націй і народностей відзначали Міжнародний день рідної мови. Урочисте святкування цієї визначної дати відбулося і в Макарівському НВК «ЗОШ I ступеня – районна гімназія».

Саме в цей день – 21 лютого учні Макарівського району продемонстрували унікальні зразки культури, історії, традицій інших народів через твори, які ввійшли до скарбниці світового письменства. Усі присутні мали змогу поринути у світ поезії, осмислити її та відчути естетичну принаду, збагатитися духовно.

Розпочали свято учні Наливайківського НВО (вчитель Людмила Миколаївна Гойда), які розповіли про поетичну спадщину Володимира Сосюри. Оксана Іванова і Дарина Булах читали напам’ять вірш «Любіть Україну!», який є великим проявом безмежної любові поета до рідної Батьківщини і її культури. Цікаво було почути цей вірш не тільки мовою оригіналу, а й англійською. А пісня, яку під гітару заспівав Іван Гончаренко, полонила серця.

Читці Божена Беленок і Марія Скрипка з Пашківської ЗОШ І-ІІІ ст. (вчитель Галина Ігорівна Гудименко) познайомили з письменником, якого називають родоначальником нової польської літератури, і чиє ім’я гордо сяє на небосхилі найбільш відомих світових сузір’їв, – Адамом Міцкевичем. Дівчатка читали вірш «Пілігрим» польською та українською мовами в перекладі Максима Рильського.

Вихованці Макарівського НВК «ЗОШ I-III ступенів – природничо-математичний ліцей» підготували вірш «Моє серце у верховині» (Тетяна Шендерук) та пісню «Моя любов» (Тетяна Онищенко) шотландського поета Роберта Бернса. Приємним є те, що над перекладом цих творів працював наш земляк – поет Ігор Леонідович Годенков. До речі, він і готував школярів до виступу.

Продовжили свято діти 5 класу цього ж навчального закладу – вихованці вчителя Любов Михайлівни Гуменюк. Назар Колос, Костянтин Шевченко та Анна Мудрак читали «Заповіт» українською, англійською і французькою мовами. Цей вірш перекладено більше як на 150 мов народів світу. А всю глибину «Заповіту» відтворює музика.

Тому всі присутні в залі насолоджувалися звучанням бандури педагога Макарівської дитячої школи мистецтв Світлани Михайлівни Чихун. Учень Чорногородської ЗОШ І-ІІ ст. Микола Кос (вчитель Тетяна Петрівна Батрак) декламував твір Йоганна Гете «Міньйона», який німецький композитор-романтик Роберт Шуман поклав на музику. З цим віршем він мандрував далеко-далеко в гори на свою батьківщину. Хлопчик читав цей вірш як українською, так і німецькою мовами.

Про українського поета з великої букви, патріота, вірного сина своєї Батьківщини Василя Симоненка розповіли учні вчителя Марини Вікторівни Савченко – старшокласники Ситняківської ЗОШ І-ІІІст. Карина Гребенюк, Ангеліна Чорна та Антоній Чорний. Вони висвітлили незаперечну істину (за словами поета): якщо людина має Батьківщину, рідну землю, – це вже велике щастя, бо іншої у неї не може бути, іншу вибрати неможливо. А втрата її – велике горе, порівняне лише із втратою матері. Про це говорить поет у вірші «Лебеді материнства». Усі мали змогу поринути у багатющий світ краси і принад цієї поезії, тому що учні майстерно читали українською, англійською, німецькою та білоруською мовами. А пісня у їхньому виконанні не залишила байдужими нікого.

Окрім того, Василь Симоненко прагне, аби людина знала, що вона не бездушний гвинтик. Саме людина створює цей світ, і вона має про це пам’ятати, шанувати свою гідність. Людина — це цілий Всесвіт. Вона особлива, неповторна особистість. Отож про це розповідали школярі Борівського НВО (вчитель Людмила Семенівна Кулик) – Дмитро Харчевний та Каріна Степаненко у поезії «Ти знаєш, що ти – людина…?».

Майстерно читали неперевершені поезії Ліни Костенко учні Колонщинської ЗОШ І-ІІІ ст. (вчитель Марія Сергіївна Данилова), Мотижинської ЗОШ І-ІІІ ст. (вчитель Тетяна Тихонівна Суздальцева) та Яблунівського НВО (вчитель Ганна Іванівна Антоненко). Вихованці через поезію висвітлили філософське ставлення Ліни Костенко до життєвих проблем, розкрили найсуттєвіші почуття людини, її неповторність і складність, суперечливість і красу.

У вірші «Крила» Андрій Матвієнко і Руслана Козлівська – школярі Яблунівського НВО розповіли про крилатість людини, про те, що крилами, які її тримають на Землі, є чесність, щирість, вірність, працьовитість, щедрість та поетичність. Усі присутні мали змогу хоч на мить побути «крилатими людьми».

«Життя іде і все без коректур», — каже Ліна Костенко. Це твердження змушує кожну людину задуматися, для чого вона прийшла у цей світ і як живе? Учениця Каріна Обухова з Колонщинської ЗОШ І-ІІІ ст. донесла до присутніх, що це вічне питання важливо поставити перед собою якомога раніше, щоб не довелося в кінці життя шкодувати за змарнованими роками.
Чудово звучав вірш Ліни Костенко «Пекучий день». Учень Мотижинської ЗОШ І-ІІІ ст. Владислав Сімшаг виконав його українською та англійською мовами, даруючи присутнім можливість насолодитися пейзажною лірикою поетеси. Саме у таких творах відчувається настрій людини, її біль і радість. Сміливо можна сказати, що природа для Ліни Костенко така ж одухотворена, як і людська душа.

Але не тільки українські поети зачаровані красою природи. Учні цієї школи висвітлили внутрішній стан лірика, який оспівує природу, у вірші «Осіння пісня» Поля Верлена. Справжній Верлен звучав французькою у виконанні Анни Ніканорової.

Про людину особливої вдачі – Редьярда Кіплінга, котрий утілив моральний кодекс справжньої людини у вірші «Якщо…» («If»), – розповіли Ярослава Зозуля та Вікторія Горова – учні Фасівської ЗОШ І-ІІІ ст. (вчитель Ольга Павлівна Онищенко).

Присутні дізналися, що це один із найгуманніших творів письменника, де проголошуються вічні цінності – честь, мужність, воля, відданість високій меті.

Цікавою була сценка «Як це було», яку показували діти Плахтянського НВО (вчитель Наталія Миколаївна Зоріна) – Денис Зінченко, Максим Снігір, Максим Бараненко, Денис Введенський і Юлія Сидоренко. Глядачі на мить уявили себе пасажирами потягу Львів – Відень.

На кінець свята лунала інтимна лірика, яка зачарувала всіх. Адже кохання — одне з найкращих і найглибших людських почуттів, невичерпне та вічне, як саме життя.

Велику, всеохоплюючу, правдиву любов до жінки виразив Іван Франко у вірші «Чого являєшся мені у сні…?». З вуст учнів Макарівського НВК «ЗОШ I ст. – районна гімназія» – Олександра Бугайчука і вашої покірної слуги – автора цієї статті палко і трепетно звучали рядки цієї поезії (вчителі Наталія Володимирівна Глущенко та Вадим Зіновійович Бакун). А пісні французькою і українською мовами у виконанні Дана Логінова, Богдана Румянцева, Анни Тимошенко і Наталії Очеретяної запали в душу кожному (вчитель Людмила Вацлавівна Янковська).

Завершила свято методист районного методичного кабінету відділу освіти, фізичної культури та спорту Макарівської райдержадміністрації Тетяна Михайлівна Дзюба, яка закликала учнів зберігати і шанувати свою мову заради прийдешніх поколінь, адже з нею наше майбутнє і майбутнє України. Вона подякувала господині гімназії Надії Василівні Ащенко за сприяння та організацію свята мови, учням та вчителям за цікаву і неповторну літературно-мистецьку подію.

Ось таким насиченим, активним і творчим був у нашому навчальному закладі Міжнародний день рідної мови!

Сподіваємося, що проведений захід дав учням можливість проявити свої здібності, сприяв патріотичному та естетичному вихованню. Адже головним завданням свята було донести до учнів, що мова – це Божий дар, а мовлення – неоціненний скарб. Це цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, – той сам всохне від спраги. Бо у мові закодовує нація всю свою історію, багатовіковий досвід, здобутки культури, духовну самобутність.

Мова для кожного народу стає ніби другою природою, що оточує його, живе з ним всюди і завжди. Без неї, як і без сонця, повітря, рослин, людина не може існувати. Як великим нещастям обертається нищення природи, так і боляче б’є по народові зречення рідної мови чи навіть неповага до неї, що прирівнюється до неповаги батька й матері.

Даріна ГЛУЩЕНКО,
учениця 11 класу Макарівської
гімназії, кореспондент дитячої
телестудії «1+2», вихованка
Міжнародної медіашколи «Абітурієнт».

Tags: , , , , , , , , ,

Залишити відповідь