А життя – триває !

0

Відчайдушні воїни АТО
Древній принцип знають у житті:
Гідність залишається з щитом,
Або вона гине на щиті…

20 лютого в Макарівському НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів – природничо-математичний ліцей» відбувся Урок Пам’яті «Життя триває…», присвячений учасникам АТО, пораненим та загиблим воїнам. Цей захід проводили вчителі О.С. Семененко, О. І. Гребенюк, В.О. Нездельська, В. К. Оладько, Н. М. Лазнюк та Я.М. Мочернюк і учні 10–11-х класів.

На Урок Пам’яті були запрошені й поважні гості – активна громадська діячка, дисидентка 60-х років ХХ століття, журналістка Маргарита Костянтинівна Довгань і Марія Семенівна Стус – рідна сестра Василя Стуса – українського поета і перекладача, прозаїка, літературознавця і правозахисника одного з найактивніших представників українського культурного руху шестидесятників ХХ століття, Лауреата Державної премії імені Тараса Шевченка, Героя України.

В числі запрошених і О.М. Герасименко – активна учасниця Революції Гідності, волонтер, координатор Центру допомоги військовим Макарівського району, отець Євген – капелан, котрий постійно їздить до бійців та доносить їм Слово Боже, і Василь Фтомович – учасник Революції Гідності. Цих людей єднає те, що вони в такий важкий період для нашої країни, допомагають воїнам чим тільки можна, тому потрібно їм віддати належну шану за їх благодійну діяльність.

Заступник директора ліцею з навчально-виховної роботи Зоя Володимирівна Гузь, починаючи Урок , сказала:

життя триває 1– Пам’ять про Небесну Сотню… Пам’ять про учасників АТО… Вона назавжди закарбувалась у наших серцях. Це люди, котрі стали на захист прав кожного громадянина України – і в час Революції Гідності, і в час нинішньої неоголошеної війни. Кращі сини України об’єдналися в боротьбі за честь, свободу і незалежність країни. Сьогодні ми прилучаємось до вседержавної події в усіх навчальних закладах – Уроку Пам’яті «Життя триває…». Сьогодні ми всі об’єднаємося у хвилині пам’яті про тих, хто наразі перебуває на передовій лінії вогню, під обстрілами противників, хто поклав свою голову на вівтар свободи, ввійшовши у Вічність.

До присутніх звернулась Маргарита Довгань. Хоч вона вже поважного віку, проте активно допомагає воїнам, особисто зустрічаючись з ними, запрошує їх на гостину додому.

– Ходжу до військового шпиталю, – розповідала пані Маргарита, – допомагаю пораненим чим можу від самого початку війни. Цими днями занесла торбу ліків…,

А крім того, пані Маргарита записує життєві історії бійців, котрі лікуються в столичному госпіталі. Ці історії, зібрані в «Щоденник», публікує в тижневику «Слово Просвіти». Вся Україна та українці поза її межами читають публікації Маргарити Костянтинівни Довгань. Вона пише: « Часто від воїнів, які лежать у шпиталі, чую історії рідного їх села, міста, містечка… Необхідність боронити од ворога Батьківщину підносить у людях почуття гідності, кровної причетності до її історії, до своїх предків. Певна, ці почуття підсилюють дух і плоть нашого воїнства».

На Уроці Пам’яті ведучі Даніїл Бойко, Павло Супрун, Олена Грицак і Яна Крамаренко зачитали уривки з «Щоденника», що доповнювались відеомонтажем, який допомагав створювати учень Максим Савран.

Маргарита Костянтинівна привезли багато книжок – письменників-дисидентів, казки, поетичні та прозові твори, історичні та екземпляри тижневика «Слово Просвіти», в якому друкуються статті про героїв АТО.

життя триває 2На цю зустріч пані Маргарита приїхала разом з Марією Стус:

– Ви сьогодні маєте нагоду познайомитись з жінкою не простої долі, жінкою з унікальної родини Стусів, яку на весь світ прославив Василь Стус – рідний брат Марії. Повірте, якщо ХІХ століття дало світові Тараса Шевченка, то ХХ-е – Василя Стуса. Це два генії Українського письменства. Вчитуйтесь у їх твори, вчіться бути такими ж патріотами, як і вони, – закликала журналіст.

За екстремальних обставин Маргарита Костянтинівна познайомилась з Марією Семенівною – вчителькою математики, котра жила в Донецьку. Нинішня війна примусила її під обстрілами покинути обжиті місця. Як переселенці, їй довелося жити в дуже сутужних умовах. І коли брати Клички дізнались про те, то за власні кошти купили квартиру Марії Семенівні і тепер вона мешкає в Києві.

Марія Стус розповіла про сім’ю, про дитячі і юнацькі роки брата Василя, його навчання і працю, про надзвичайні здібності (володів німецькою, англійською, читав усіма слов’янськими мовами, а в засланні вивчав ще й французьку!), ділилася спогадами про велику братову любов до мови, до України і прагнення зробити все задля її Незалежності. Він боровся за неї до останнього подиху…

Як добре те, що смерті не боюсь я
І не питаю, чи тяжкий мій хрест;
Що перед вами, судді, не клонюся
В передчутті недовідомих верст.
Народе мій, до тебе я ще верну…

Марія Семенівна подарувала для бібліотеки ліцею книгу «Василь Стус: поет і громадянин. Книга спогадів», упорядником якої є його побратим Василь Овсієнко. А для неї, на пам’ять про нинішню зустріч, представник «Макарівських вістей» Тетяна Ясинецька передала статтю про Василя Стуса, яку опублікувала Людмила Шеліпова-Добровольська, випускниця нашої школи, Заслужений журналіст України. Це стало свідченням того, як шанують пам’ять про великого патріота й відданого громадянина.

На Уроці Пам’яті учні декламували вірші, співали пісні і Маргарита Костянтинівна та Марія Семенівна були приємно вражені виразним читанням та чудовим вокалом школярів. Особливо відзначили наші гості й присутні на заході Анну-Вікторію Журжу, Марину Яменко, Даніїла Куксу, Михайла Ковтуна, Івана Опанасенка, Євгенія Безкоровайного та пісні у виконанні Вікторії Кравченко.

Ми дуже раді, що Маргарита Костянтинівна та Марія Семенівна викроїли годину із свого, повного різноманітними справами, життя і завітали до нашої школи. Для них вчителі та учні разом із Зоєю Володимирівною провели екскурсію по ліцею, розповіли про історію навчального закладу.

А Урок Пам’яті закінчився на високій ноті пісень «Україна – це я» та «Все буде добре…».

Отож і ми всі сподіваємось, що в нашій країні настане мирний час і все буде так, як співали всі учасники зустрічі. А інакше й бути не може!

Олена ГРИЦАК,
учениця 11 – А класу.

Від редакції: Ліцеїсти повсякчас допомагають бійцям: збирають продукти, консервацію, пишуть листи, беруть активну участь в різних доброчинних акціях. І цього разу учні зібрали посилки для поранених, куди вклали горіхи і яблука. Разом з тим волонтер Лариса Лесько з Макарова передала через Маргариту Костянтинівну для бійців книги з домашньої бібліотеки.

Ці посилки пані Маргарита розносить по госпітальних палатах. Щодня вона телефонує і розповідає, як радо зустрічають її поранені бійці та просять передати дітям листи-подяки за вітамінні посилки й душевну підтримку.

Педагогічний та учнівський колективи ліцею щиро дякують завідуючому відділом освіти, фізичної культури і спорту райдержадміністрації В.М.Тарнавському за сприяння в організації зустрічі з М.К.Довгань та М.С.Стус.

Додати коментар