Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

Створення Київської області та зміни в її адміністративно-територіальному поділі (1932 р.)


У Радянському Союзі в 1932 р. були створені нові адміністративно-територіальні утворення – області. Але новоутворені одиниці виявились надто великими, і тому відразу після утворення Київської області в її межах відбуваються зміни.

9 лютого 1932 р. 4-а сесія ВУЦВК 12 скликання ухвалила постанову «Про утворення обласних виконавчих комітетів на території УСРР» (пізніше назву змінено на «Про утворення областей»). Відповідно до цієї постанови на території України, крім Молдавської АРСР, утворено 5 областей: Харківська, Київська, Вінницька, Дніпропетровська, Одеська.

В районування Київщини також вносилися окремі зміни – Великодимерський район був ліквідований, його територія увійшла до складу Київської міськради. До Київської області (утворена 27 лютого 1932 р.) увійшло 100 адміністративно-територіальних одиниць: 98 районів, 2 міськради, підпорядкованих безпосередньо області.

київс1Відповідно до постанови ВУЦВК від 15 жовтня 1932 р. № 170 «Про утворення Чернігівської області» в районуванні Київської області відбулися значні зміни:
І. Зі складу Київської області в Чернігівську відійшли 29 районів.
II. До складу Харківської області увійшли 2 райони.
III. До складу Київської області від Вінницької увійшло 7 районів.

київс2Після цих змін наприкінці 1932 р. у складі Київської області залишилося 74 райони і 2 міськради:

1. Андрушівський.
2.Бабанський.
3. Базарський.
4. Баранівський.
5. Барашівський.
6.Баришівський.
7. Білоцерківський.
8. Богуславський.
9. Бориспільський.
10.Бородянський.
11. Брусилівський.
12. Буцький.
13. Васильківський.
14. Вищедубечанський.
15. Володарський.
16. Володарський.
17. Гельмязівський.
18. Городницький.
19. Димерський.
20. Ємільчинський.
21. Жашківський.
22. Звенигородський.
23. Златопільський.
24. Золотоніський.
25. Іванківський.
26. Кагарлицький.
27. Кам’янський.
28. Канівський.
29. Коростенський.
30. Коростишівський.
31. Корсунський.
32. Лисянський.
33. Луганський.
34. Макарівський.
35. Малинський
36. Мархліївський.
37. Монастирищенський.
38. Народицький.
39. Новоград- Волинський.
40. Обухівський.
41. Овруцький.
42. Олевський.
43. Оратівський.
44. Переяславський.
45. Петровського.
46. Плисківський.
47. Погребищенський.
48. Попільнянський.
49. Потіївський.
50. Пулинський.
51. Радомисльський.
52. Ржищівський.
53. Розважівський.
54. Рокитнянський.
55. Ружинський.
56. Сквирський.
57. Славечанський.
58. Смілянський.
59. Ставищенський.
60. Тальнівський.
61. Таращанський.
62. Тетіївський.
63. Троянівський.
64. Уманський.
65. Фастівський.
66. Хабнівський.
67. Христинівський.
68. Черкаський.
69. Черняхівський.
70. Чигиринський.
71. Чорнобаївський.
72. Чорнобильський.
73. Шполянський.
74. Ярунський.
75. Житомирська  міськрада.
76. Київська міськрада.

Джерело: Довідник
«Адміністративно-
територіальний
поділ Київщини
1918 – 2010 р».

Tags: , ,

Залишити відповідь