Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

Володар нот і звуків


– Матусю, звідки музика береться?

– З душі, синочку, і з самого серця…

З душі і серця, благословенна Богом, незримим шляхом приходить музика до відомого не лише в Україні, але й за рубежем композитора Віктора Івановича Степурка – Почесного громадянина Макарівського району. І ми пишаємось тим, що живемо в один час, в одній країні з цією харизматичною людиною, маємо можливість спілкуватись і чути його музичні надбання. А творчість Віктора Івановича – багатогранна. Він – автор поезій і численних музичних творів, різних за жанрами. Це і пісні, і симфонічні твори, музика для дітей, для хорів, обробки українських народних пісень.

Screenshot_36Його величезний внесок в культурну спадщину України важко переоцінити: Лауреат премії імені Льва Ревуцького (1989). Лауреат премії імені Івана Огієнка (1998). Лауреат Всеукраїнського конкурсу «Духовні псалми» (2000). Кавалер ордена Святого Володимира третього ступеня (2000). Лауреат премії імені Бориса Лятошинського (2002). Лауреат міжнародної музичної премії імені Лео Вітошинського (2004). Лауреат премії імені Миколи Лисенка (2005). Лауреат премії «Київ» імені Артемія Веделя (2008).

В тому ж таки 2008 році Віктору Івановичу Степурку присвоєно почесне звання – «Заслужений діяч мистецтв україни» за вагомий особистий внесок у вшанування пам’яті жертв геноциду українського народу, подвижницьку діяльність, спрямовану на висвітлення прав
ди про Голодомор.

У 2012 році в номінації «Музичне мистецтво» за псалмодію «Монологи віків» для мішаного хору і соло інструментів отримав звання Лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка. …

А народився майбутній композитор 22 грудня 1951 року (за паспортними даними – 2 січня 1952 року) в Миколаївці, що у Харківській області. Його батько Іван Трохимович мріяв стати композитором. Свою, так і не здійснену мрію він передав синові. Коли в 1959 р. родина переїхала до селища Шабельківка Донецької області, то Віктор Іванович навчався в музичній школі, співав у хоровій капелі Новокраматорського машинобудівного заводу. Закінчив Донецьке музичне училище і відділи в Київській консерваторії – диригентсько-хоровий (клас Льва Венедиктова) та композиторський (клас Мирослава Скорика).

Після закінчення консерваторії почав працювати у Хмельницькому музичному училищі на посаді викладача музично-теоретичних дисциплін до1982 року. Потім Віктор Іванович з сім’єю переїхав на Макарівщину. Спочатку в селі Копилів був викладачем філіалу Макарівської музичної школи, а згодом оселився в Макарові, де й продовжив роботу в цьому ж навчальному закладі. Родинні клопоти, робота з дітьми, творчість, участь в конкурсах – все це наповнювало життя композитора. А крім того, згуртувавши прихильників хорового співу, створив колектив «Свят-Коло», керівником якого є і донині.

Проте творча робота вимагала все більшої і більшої уваги до себе. Тож в 1997 році Віктор Іванович поставив її в пріоритеті, але й не залишивши викладацької діяльності тепер вже у столиці: з 2004 року — старший викладач, потім — доцент Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Наразі – професор кафедри естрадного виконавства, Інституту сучасного мистецтва зазначеного ВУЗу.

В мистецькому житті Віктор Іванович ще й член Оргкомітету Міжнародного фестивалю «Музичні прем’єри сезону», член журі премії імені Миколи Лисенка, член правління Національної спілки композиторів України та Київської міської організації НСКУ.

Зустрічаючи Віктора Івановича Степурка, завжди спадало на думку: художник малює картину, письменник описує події, фотограф фіксує миттєвості життя… А композитор створює музику. І незбагненна в тій роботі дивина – як йому вдається за допомогою лише семи нот написати музичний твір, в якому є і подія, і мить життя, і незрима картина… Віктору Івановичу Степурку це підвладне, адже він – володар нот і звуків!

Нині МАЕСТРО відзначив свій життєвий ювілей – 65 років. Бажаємо йому безмежного натхнення у творчості і щоб коло його шанувальників ставало все ширшим, а скарбниця творів – все більшою! Многая літа, Вам шановний Вікторе Івановичу!

Тетяна ЯСИНЕЦЬКА

Tags: , , ,

Залишити відповідь