Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

Незабутня поїздка


Пригадую 2016 рік… День захисту дітей. Саме тоді вперше я познайомилась та поспілкувалась з помічником Народного депутата України Руслана Миколайовича Сольвара – Лесею Бурдик. І саме тоді вперше Леся дізналася про нашу дитячу телестудію. Потім були зустрічі на День Незалежності та День Макарова.

За цей час вона встигла оцінити нашу роботу, яка справила на неї враження, і вона розповіла про нас Руслану Миколайовичу. Він люб’язно погодився запросити нас на екскурсію до Верховної Ради.

І ось ці Новорічні свята принесли нам радісну звістку, що 10 січня на нас чекають у Верховній Раді! Особисто для мене ця екскурсія стала знаменною, адже 2017 рік для мене – рік переходу на новий етап мого життя, вибір майбутньої професії. І мене, як громадянку України, цікавлять всі сторони суспільного життя.

Одна з цих сторін – політика. І тому особливі відчуття охопили мене, коли переступила поріг Верховної Ради. За годину екскурсії уявила себе народним обранцем. Коли проходила коридорами Верховної Ради, уявляла, як у робочі дні вони наповнюються депутатами, які зустрічаються, спілкуються та дискутують.

Коли стояла за трибуною для прес- конференцій, уявити не могла, як тут поміщається 4 тисячі акредитованих журналістів, які навипередки намагаються поставити запитання.

Нас було 22 журналістів-початківців. Ми спробували інсценувати прес-конференцію і відчули, яке навантаження охоплює людину. Адже потрібно почути, зорієнтуватись і дати правильну відповідь кожному.

Потім нас підвели до картини художника Олексія Кулакова «Державотворення». Вона вразила нас своєю масштабністю: довжина 8 метрів та ширина 2 метри. Розглядаючи цю картину та слухаючи її історичні дані, ми на мить уявили себе присут- німи в той історичний день на засіданні проголошення Незалежності нашої країни. Переглядаючи світлини, я помітила одну дивну річ: прапор, намальований на картині, був ніби розгорнутий над нашими головами, а ми ніби стали образами цієї картини. Це не тільки вразило мене, а й викликало гордість за те, що я – українка.

Далі відвідали сесійний зал, і чомусь мені так сподобалось місце прем’єр- міністра! Я уявила себе на тій посаді, які б закони впровадила в життя, щоб наша країна ставала багатшою, могутнішою, і щоб всім людям в ній жилося краще. Звичайно, дивлячись по телебаченню, здається, що сесійна зала виглядає більшою за розмірами, але насправді, вона не така й велика.

Коли ми оглядали приміщення, нам розпо- віли про сучасне обладнання, розміщення депутатів у залі, про роботу системи голосування, показали місце Президента та місця службовців Кабінету Міністрів, також звернули увагу на те, де сидять помічники депутатів і журналісти.

На кінець екскурсії Руслан Миколайович проявив свою гостинність та турботу до нас, пригостивши обідом в їдальні Верховної Ради. Обід, безумовно, всім сподобався, і ми, не стримуючись, ділились враженнями від побаченого. Тож ми, юні журналісти, щиро вдячні Руслану Миколайовичу та його помічникам: Лесі, Анні та Олені – за віру та підтримку в наших починаннях та за надану нам можливість побувати у Верховній Раді, де ми дізнались про історію, архітектуру цієї будівлі. Маємо надію, що наша зустріч була не останньою.

Олена ГРИЦАК,
вихованка дитячої телестудії «1+2»
Макарівського ЦТДЮ імені Данила Туптала.

Tags: , , , , ,

Залишити відповідь