Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

Мистецька феєрія у колі друзів


Для справжнього майстра найкращий відпочинок — заняття улюбленою справою. І славний уродженець Макарівщини Заслужений художник України Анатолій Марчук вкотре довів це твердження, відкривши в столичному Музеї гетьманства виставку портрету та шаржу «Коло друзів» у перший день нового року й, за символічним збігом, у день свого 61-річчя.

Починати новий рік із цікавих подій стало доброю традицією для шанувальників творчості митця. Вже п’ятий рік поспіль директор музею Галина Ярова — добрий друг Анатолія Петровича — гостинно відчиняє його двері для відвідувачів, яким іменинник щоразу дарує нову святково-мистецьку феєрію.

Помилувати око картинами та наснажити душу яскравими враженнями прийшли понад півсотні гостей, серед яких — відомий композитор, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, керівник ансамблю духовної музики «Свят-Коло» Віктор Степурко, бард із Макарова Володимир Хоменко, письменник, член національних спілок кінематографістів та журналістів України Владислав Таранюк, відомий художник Володимир Гарбуз, поет і журналіст Микола Цивірко, скульптор Володимир Щур та Заслужений художник України Анатолій Валієв, Заслужені діячі мистецтв України актор Василь Довжик і професор кафедри графічних мистецтв Національної академії мистецтв та архітектури Віталій Мітченко…

Ідея організувати унікальну виставку народилася в Анатолія Марчука, коли він почув авторську пісню Володимира Хоменка в аранжуванні Віктора Степурка «Коло друзів», у якої й «позичив» назву.

За кількадесят років роботи над образами, розповідає митець, назбиралося чималенько портретів. У цій експозиції представлена 61 робота. Різноманіття та складність використаних технік вражає: ліногравюра, літографія, офорт, акварель, олія, вугілля, сангіна, туш, крейда, сепія, олівець, фломастер, кулькова ручка… за цими «сухими» термінами — обличчя дорогих для Анатолія Марчука людей, ставлення до яких він промовисто висловлює в картинах.

Митець — щира і відкрита особистість, залюблена у світ, яка, за висловом Анатолія Валієва, не просто проживає своє життя, а віддає його Україні, суспільству, що особливо відчувається в його роботах. Кожна людина, зображена на портреті, — із «живою» душею й променистими очима, вихоплена рукою майстра із шаленої круговерті буднів і закарбована у Вічності. У шаржах тонко й іскрометно, із невимовним душевним теплом та любов’ю спіймано й передано характери їх героїв, так що досить одного погляду, щоб скласти уявлення навіть про ту людину, яку особисто не знаєш.

Та це й цілком закономірно, адже скрупульозності, наполегливості, енергійності май- стра немає меж. Селянський син, він успадкував працьовитість українського народу, віртуозно огранивши свій талант. Особливий магнетизм творчості Анатолія Марчука (а портрети і шаржі —це лише невелика частина багатоликої особистості митця) — в тому, що в його роботах відчувається, за висловом побратима по пензлю Володимира Гарбуза, «справжня школа: на картинах є і колір, і дух».

Хочеться виокремити один портрет, нарисований олівцем. З картини замислено споглядає світ літня жінка — бабуся художника Федора. Це перша робота Анатолія Петровича в цьому жанрі, якій торік виповнилося 40 років.

Натхненно зображені батько митця Петро та сестра Тамара. На виставці представлено також 10 автопортретів та п’ять його портретів, виконаних колегами, зокрема членами Національної спілки художників України Олександром Рожковим, Ольгою Карпенко та Оксаною Карпус. Милують очі портрети побратимів і посестер по пензлю: заслуженого художника України Михайла Демцю, живописців Марка Гейка, Олександра Бордюха, Євгена Леляха, Віктора Романова, Наталії Моцак та Олени Придувалової; письменниці Анни Багряної; митців, які привели Анатолія Марчука у світ образів, — першого вчителя, Заслуженого художника України Миколи Родіна та Івана Красного. Дружнього шаржу удостоїлися майстер художнього слова, Герой України Анатолій Паламаренко, Віктор Степурко, Владислав Таранюк (остання робота — «найсвіжіша», її Анатолій Петрович закінчував уже в новому році, який зустрічав, за традицією, з пензлем в руці, тож завершив портрет вранці й ще «тепленьким» привіз до відкриття виставки, що починалась о 16-й годині).

Окремої уваги гідна робота під знаковою назвою «Портрет маестро». На картині — народний художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Іван Марчук. Портрет чекав оцінки майстра довгих 11 років, й ось, Нарешті, цей живописець зміг прийти на виставку. Зустріч двох Марчуків — Івана та Анатолія — була надзвичайно теплою. Вражений піднесеною атмосферою мистецького дійства та високохудожністю свого портрета, Іван Степанович привітав іменинника та гостей, побажавши усім натхнення й нових звершень.

Анатолію Петровичу вдалося — втім, як і завжди, — влаштувати справжній Новий рік — із веселощами та подарунками: було оголошено конкурс на найкращий відгук. Переможець від сильної половини людства — композитор Володимир Зубицький — отримав офорт майстра «Андріївський узвіз», від прекрасної половини — молодий науковець Юлія Румянцева — каталог «Акварель».

П’ять примірників цього видання було придбано гостями під час імпровізованого аукціону. Виручені кошти Анатолій Петрович передав на потреби Музею гетьманства. Добрі друзі іменинника Володимир Хоменко та Віктор Степурко презентували йому подарунок — пісню «Анатолій Марчук» (вірш журналіста Олександра Кавуненка «Лівиця», присвячений художникові, покладений на музику).

На жаль, не всі змогли дістатися Музею гетьманства, щоб на власні очі побачити унікальні роботи майстра і насолодитися незвичайним дійством. Тому державний та громадський діяч, екс-міністр культури Ігор Ліховий, Заслужений діяч культури України, відомий журналіст Володимир Біленко, народні артисти України Іван Гамкало й Михайло Чембержі та письменник, лауреат численних літературних премій Євген Дудар висловили щирі вітання і теплі побажання, зателефонувавши Анатолію Петровичу.

А далі на гостей чекав справжній бенкет, здатний задовольнити смакинайвибагливіших гурманів, адже, крім решти смачнючих українських страв, за доброю традицією «припливли» до святкового столу брендові карасі у сметані, вправно приготовані господарем, котрий є чудовим кулінаром та вдатним рибалкою. Додали неповторного колориту напої із цілющих козичанських трав.

Існує таке повір’я: як Новий рік зустрінеш, так його і проведеш. Побувавши на мистецькій феєрії в Анатолія Марчука, автор цих рядків може сміливо стверджувати, що в усіх, кого щедро обдарував господар увагою і душевним теплом, наситивши душі різнобарв’ям вражень, рік буде багатим на цікаві події.

Марина САБАДАШ,
член Національної спілки журналістів України.

Tags: , , , , , , , ,

Залишити відповідь