Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

Не ставати на коліна!


Пам’яті В.Я. Вірченка

«Журналіст – найнебезпечніша професія в усьому світі,.. але найголовніша її небезпека – стати на коліна». Не пригадаю сьогодні від кого вперше почула ці слова, проте згодна тричі підписатись під кожним: «Ставати на коліна не можна. Журналіста, котрий став на коліна, обов’язково доб’ють…».

Районна газета «Макарівські вісті» святкує своє 85-річчя, і мені хочеться передати ці ємні слова усім молодим і юним журналістам та людям, які формують нині колектив районки, як напуття від колишнього її редактора.

Моїм же першим і єдиним редактором був Володимир Якович Вірченко, нині, на жаль, покійний – пішов з життя у вересні минулого року…

Мудрості й досвіду Володимиру Яковичу було не позичати, тож він охоче навчав нас, тоді молодих і гарячих працювати гідно. А ось, напередодні ювілею газети прийшов до мене уві сні. Як і колись, багато років тому, давав якісь настанови, лагідно і мудро при цьому посміхаючись. А скільки ще всього можна було прочитати «між рядків» тієї усмішки і його настанов!

Саме та його особлива усмішка мудрої і доброї людини пройшла крізь багато десятиліть, з Небуття в сьогодення і зринула в моїй пам’яті цілком несподівано й бентежно.

Посміхнувся, а я відчула душевний щем, легкий докір, ніби я чогось не доробила на своїй життєвій стежині. Та й справді, інколи життя закручує такі віражі, що саме час опертись на ковіньку… А все ж прикро, коли ти не реалізувалась професійно. І як правильно зробити вибір: стати на коліна, чи йти за покликом серця?!

– Реалізуватись, не стаючи на коліна!, – певно сказав би мій перший і останній редактор Володимир Якович Вірченко. Сказав би з мудрою усмішкою на устах…

Валентина ШИНТАРЬОВА (МІЛЕВСЬКА).

Tags: , , ,

Залишити відповідь