Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

Свято Миколая для людей похилого віку


За вікном сніжок летить, вітром завіває,
Тож спішіть усі до нас на свято Миколая!
Ну, а хто сюди прийшов, раді вас вітати –
Веселіться і радійте на нашому святі!

Такими словами розпочали свою концертну програму учасники колективу «Вербиченька», які завітали 19 грудня в День Святого Миколая в село Грузьке до відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання одиноких непрацездатних громадян, створеному при Макарівському районному територіальному Центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг).

Напередодні цього дня не тільки діти, але й дорослі сподіваються на якийсь подаруночок, хоч маленький презент приємно отримати кожному. Це – довгоочікуваний день року, адже невідомо, що на тебе чекає у цей загадковий день. Нині ми пов’язуємо Свято Миколая тільки з подарунками і часто навіть не здогадуємося про глибоке релігійне коріння та особливості відзначення цього свята нашими предками. Святий Миколай (або Ніколаус) – це реальна історична особа – візантійський єпископ, що прославився своєю любов’ю до дітей і допомогою бідним. Існує чимало легенд про добрі справи Святого Ніколауса. Він приносив у домівки іграшки й теплі речі для дітей, ліки для хворих, а найголовніше – робив це все не для слави, а таємно і від усієї душі.

Після смерті єпископа у місті почали відбуватися чудеса: хворі, що приходили до його могили, зцілювалися, а образ Миколая захищав людей у далеких подорожах та життєвих незгодах. Після всіх цих чудес Ніколауса долучили до лику святих. У народі вважають, що Святий Миколай піклується про мандрівників, водіїв, туристів, воїнів. Також святий допомагає у скруті, боронить від стихійного лиха. Крім того, саме Миколай – покровитель дітей, молоді і завжди опікується їх життям та навчанням, допомагає обездоленим.

Тож, наслідуючи благородні вчинки святого, наші самодіяльні артисти завітали з гостинцями й подаруночками в село Грузьке. Багатьом людям похилого віку підтримку забезпечують їх рідні. Але в наш час, коли швидкі життєві ритми диктують свої умови, коли людина змушена розриватися на частини в пошуках додаткового заробітку, залишається занадто мало часу на турботу про своїх престарілих родичів. А літні люди потребують особливої уваги та підходу. Щоб знати про всі їхні потреби, необхідно проводити з ними якомога більше часу, та це не завжди виходить. Інколи від усвідомлення власної безпорадності опускаються руки…

Чого так бояться люди похилого віку? Вони бояться бути самотніми. Самотність пригнічує їх, підточує здоров’я. Їм не цікаво спілкуватися виключно з своїми лікарями і тільки зрідка – з рідними. Найкращий варіант в даній ситуації – зібрати літніх людей разом в одній установі, зацікавити їх у якісному спілкуванні, створити коло за інтересами, дбати про те, щоб не виникало ніяких конфліктних ситуацій, щоб літні люди відчували задоволення і радість від життя і спілкування один з одним.

Тож територіальний Центр, створюючи відділення в селі Грузьке, взяв на себе велику відповідальність у повному забезпеченні потреб людей похилого віку, оточивши їх своєю увагою, проявом турботи. Адже у нашій країні найбільш соціально незахищеними людьми залишаються старі – особливо самотні, немічні, тяжко хворі. Проте, допомога людям похилого віку полягає не тільки у матеріальній, але й у моральній підтримці. Просте щире спілкування, терпіння, співпереживання для них дуже важливе. Тож візит аматорів сцени супроводжувався й піснями. З теплотою і щирістю зустрічали нас гружчанські бабусі та дідусі, завідувач відділенням В.І. Дармороз та обслуговуючий персонал.

У виконанні колективу «Вербиченька» для них звучали різні пісні – і про святого Миколая, і авторська пісня на слова Миколи Макаренка «Маки червоні» у виконанні Надії Римської, українські народні пісні – «Ой, ніченько темнесенька», «Їхав козак з України», «Ой, у полі озеречко», «Були в мене у коморі гроші» (солістка Катерина Кирпач), «Біда мене та й заставила» (солістка Любов Терещенко).

Досить зворушливо виконала акапельно українську народну пісню «Дозволь мені, мати, криницю копати» Ольга Бережна. Весело читала гуморески Павла Глазового Катерина Кирпач. На завершення концерту прозвучала пісня Наталії Май «А ми бажаєм вам добра».

Колектив «Вербиченька» висловлює щиру вдячність людям, які не стали осторонь і допомогли організувати цю благодійну поїздку, забезпечивши транспортом та передавши подаруночки й гостинці для людей похилого віку. Це – голова сільської ради села Людвинівка Т.М.Суліма і підприємець А.І.Литвин, голова сільської ради з села Фасова І.І. Оніщенко та підприємці Л.В. Расюк, Л.І Кулага, жителіпенсіонери села Фасова М.Б.Гудзеватий, Н.П.Слагода і учні Фасівської ЗОШ I-II ступенів, які передали свої чудові ручні роботи людям похилого віку.

Зичимо всім міцного здоров’я на багато років, безмежного людського щастя, злагоди і миру в родинах та нашій славній Україні! Нехай святий Миколай подарує всім віру в краще майбутнє і пошле Божу благодать!

Надія БАБЕНКО,
керівник колективу «Вербиченька».

Tags: , ,

Залишити відповідь